Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ
день перший
день другий

АКУШЕРИ ГІНЕКОЛОГИ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ
день перший
день другий

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Internal medicine" 4(10) 2008

Back to issue

Наукові досягнення та основні спрямування кафедри пропедевтики внутрішньої медицини № 1 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця

Authors: О.М. Плєнова, доцент кафедри пропедевтики внутрішньої медицини № 1, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ

Categories: Family medicine/Therapy, Therapy

Sections: Нistory of medicine

print version

В організації й реалізації своєї діяльності кафедра утверджувала традиції, які були започатковані класиком пропедевтичної терапії М.М. Губергрицем і сформульовані в його основних навчально-педагогічних, лікувальних і наукових принципах: клінічне навчання студента з обов’язковою участю пацієнта, поєднання фізичних, лабораторних та інструментальних методів обстеження в клінічній підготовці медика, акцент на семіологічному, а також симптомо-синдромному підході при вивченні нозологічної патології в пропедевтичному циклі, самостійна робота студента безпосередньо біля ліжка хворого, формування естетичних і деонтологічних засад і розвиток клінічного мислення на основі семіологічного тлумачення проявів хвороби, упровадження новітніх методів діагностики й лікування в практичну медицину, активна науково-дослідницька діяльність з актуальних проблем клінічної медицини.

Із 1988 року кафедру пропедевтики внутрішніх хвороб очолює відомий український клініцист, учень члена-кореспондента АМН СРСР професора О.Й. Грицюка, відомого в Україні й за її межами вченого-клініциста, кардіолога й педагога, Василь Захарович Нетяженко.

У формуванні В.З. Нетяженка як клініциста, ученого та педагога неоціненну роль відіграв видатний терапевт, член-кореспондент АМН СРСР О.Й. Грицюк, який став на все життя Учителем із великої літери і в медицині, і в житті.

Очоливши кафедру пропедевтики внутрішніх хвороб № 1 у 1988 році, В.З. Нетяженко примножив та розвинув збережені тут традиції київської терапевтичної школи, фундаторами якої були М.Д. Стражеско, Т.Г. Яновський, М.М. Губергриц та інші видатні вчені.

У цей час робота кафедри під керівництвом професора В.З. Нетяженка спрямована на удосконалення педагогічного, наукового та лікувально-діагностичного процесу. Період із 1988 до 2008 року позначився не лише канонізацією класичних пропедевтичних засад, але й активізацією різноманітних напрямків діяльності кафедри. Суттєво удосконалюється система і структура викладання пропедевтики внутрішніх хвороб та медичного догляду за хворими, що була дидактично поєднана з основами діагностики та нозологічної терапії. Із 1998 року кафедра пропедевтики внутрішніх хвороб розпочинає викладання валеології та догляду за хворими в медичному ліцеї, заснованому при Українському державному медичному університеті.

Під керівництвом професора В.З. Нетяженка здійснена радикальна переорганізація форм проміжного та екзаменаційного контролю знань і умінь студентів. Із цією метою опрацьована й упроваджена в педагогічний процес система комп’ютерного тестового контролю. Поглиблено й розширено інтеграцію викладання пропедевтики внутрішніх хвороб із кафедрами теоретичного і клінічного профілю. Важливим імпульсом у педагогічній діяльності кафедри в цей період стало налагодження творчих науково-педагогічних зв’язків із Рочестерським університетом (США). Спілкування викладачів кафедри з американськими колегами стало основою для формування засад початкової підготовки клініцистів-медиків.

В останні роки робота кафедри характеризувалася вдосконаленням педагогічного й лікувально-діагностичного процесу, формуванням на методичному рівні наукових досліджень. У період із 1988 р. до сьогодні кафедру очолює В.З. Нетяженко, який відзначився не лише канонізацією класичних пропедевтичних засад, але й активізацією істотних напрямів у різних сферах діяльності кафедри.

Важливим імпульсом у педагогічній діяльності кафедри за цей період стало налагодження творчих науково-педагогічних зв’язків із Рочестерським та Сиракузьким університетами (США). Систематичні виробничо-педагогічні контакти викладачів кафедри з колегами з американських університетів створили консолідаційну основу для формування засад початкової підготовки клініцистів-медиків за системою ІННІ. Цьому сприяло безпосереднє ознайомлення обох сторін із системами викладання внутрішніх хвороб у Національному медичному університеті та в американських медичних університетах.

Плідну роботу здійснює кафедра як опорна серед медичних вузів України в галузі інтеграції й оптимізації пропедевтичної підготовки національних медичних кадрів.

Регулярно, двічі на рік, кафедра організовує навчально-методичні конференції завідувачів пропедевтичних кафедр медичних вузів країни, на яких формуються інтеграційні засади і форми педагогічної діяльності кафедр пропедевтичної терапії, вирішуються питання і проблеми оптимізації навчальної діяльності.

Одним із результатів цієї спільної творчої діяльності кафедр українських медичних університетів було обговорення уніфікованих навчальних програм, створених опорною кафедрою пропедевтики внутрішніх хвороб Національного медичного університету. Зокрема, були створені програми з пропедевтики внутрішніх хвороб із загальним доглядом за хворими, із загального і спеціального догляду за хворими з основами санології для учнів медичних ліцеїв, для магістратури за дисципліною «Внутрішні хвороби».

Новітнім педагогічним спрямуванням кафедри стало створення системи підготовки магістрів у формі їх активної участі в лекційному процесі і при проведенні практичних занять, а також більш широке залучення аспірантів до педагогічного процесу. У зв’язку з переходом Національного медичного університету імені О.О. Богомольця на кредитно-модульну систему навчання кафедрою напрацьовані й упроваджені в навчальний процес медичних університетів країни типові навчальні програми й навчальні програми й навчальні плани з викладанням курсу загального і спеціального медичного догляду за хворими і предмету пропедевтики внутрішньої медицини.

Одним із важливих педагогічних напрямків діяльності кафедри була підготовка викладацьких кадрів. Наукові доробки з проблем діагностики ішемічної хвороби серця, гемостазу, фітотерапії та ін. широко використовуться в навчальному й лікувально-діагностичному процесах.

Науково-дослідницька й видавнича діяльність

Останні двадцять років були плідними як у видавничій галузі, так і в діяльності кафедри. Колективом кафедри було виконано 3 теми наукових досліджень з актуальних проблем внутрішньої медицини: невідкладних станів у кардіології, еферентних методів лікування екстремальних станів організму, проблем гомеостазу та реологічних зрушень при різних проявах ішемічної хвороби серця. Результати наукових досліджень із цих актуальних проблем кардіології були опубліковані в матеріалах багатьох вітчизнянних і зарубіжних з’їздів, конференцій, симпозіумів. Професорсько-викладацьким складом кафедри опубліковано монографії та навчально-методичні посібники, отримані свідоцтва на винаходи та патенти.

У 1999 році В.З. Нетяженко обирається дійсним членом Європейського товариства кардіологів, у 2001 році йому присвоюється почесне звання заслуженого діяча науки і техніки України, а в 2002 році він обраний членом-кореспондентом АМН України. Василь Захарович — автор понад 550 наукових праць, серед яких, окрім оригінальних статей, 26 монографій, винаходи, навчальні посібники, програми, методичні посібники. Під його керівництвом підготовлено 8 докторів медичних наук та 24 кандидати медичних наук.

Із метою найширшої популяризації новітніх данних у різних галузях внутрішньої патології серед лікарської громадськості країни, а також для організації науково-практичної системи підвищення професійної кваліфікації лікарів внутрішньої медицини за ініціативою В.З. Нетяженка була створена Асоціація лікарів-інтерністів України. Діяльність Асоціації, що нині нараховує понад 10 000 членів, її наукова та практична роль у професійному вдосконаленні національних медичних кадрів не має аналогів не тільки в історії пропедевтичних кафедр, але й взагалі в діяльності клінічних кафедр Національного медичного університету.

Досить лише коротко висвітлити її основні здобутки, щоб зрозуміти непересічне значення цієї організації в системі національної клінічної медицини. За весь період існування Асоціації з 1995 року нею було організовано 90 навчальних заходів, у яких взяли участь близько 40 тис. лікарів різних спеціальностей. За активну, багатопланову та масштабну діяльність Асоціація була включена до Міжнародного товариства внутрішньої медицини, а з 2006 р. В.З. Нетяженко ввійшов до виконавчого комітету президії Міжнародного товариства внутрішньої медицини. Надзвичайний інтерес становить проведення різнопланових систем навчання спільно з Європейським товариством кардіологів, Міжнародним товариством внутрішньої медицини, у яких беруть участь провідні фахівці з України та відомі вчені з США, Бельгії, Франції, Англії, Швеції, Угорщини.

Як широковідома й загальновизнана в Україні школа удосконалення лікарів із різних галузей внутрішньої медицини Асоціація ініціювала й реалізувала випуск з 1997 року періодичного щоквартального науково-практичного журналу «Клінічна фармакологія, фізіологія, біохімія», що користується значною популярністю серед науковців та практичних лікарів. Журнал має монотематичний характер та може використовуватися як навчальний посібник з актуальних проблем медицини. Здійснено видання 5 номерів журналу, присвячених проблемам діагностики та лікування гострого інфаркта міокарда, артеріальної гіпертензії, серцевої недостатності, стенокардії та аритмії серця. Починаючи з 2007 р. В.З. Нетяженко є головним редактором видання «Внутрішня медицина».

Співробітники Асоціації регулярно запрошуються до участі в міжнародних наукових симпозіумах, навчальних програмах та тренувальних курсах. За роки існування члени Асоціації брали участь у наукових конференціях, що проводилися в багатьох куточках світу (Іспанія, Голандія, Австрія, Угорщина, Великобританія, Швеція, Італія, США, Німеччина, Франція). Працівники кафедри також беруть участь у міжнародному проекті партнерства за програмою USAID.

Велику роботу проводять працівники кафедри в галузі практичної охорони здоров’я.

Щорічно на 4 клінічних базах, на яких кафедра проводить педагогічний процес і науково-дослідниціку роботу (Центральна транспортна лікарня в системі «Укрзалізниці», Дорожня лікарня № 1 Південно-Західної залізниці України, лікарня з лікування постраждалих від аварії на Чорнобильській АЕС, Центральний клінічний госпіталь Державної прикордонної служби України, клінічна лікарня № 18 м. Києва), відбувається курація та консультативна діяльність понад 2000 стаціонарних хворих. У практичну діяльність клінічних баз кафедри впроваджено 11 нових методів діагностики й лікування. 4 практичні лікарі під керівництвом кафедри виконують кандидатські дисертації. Кафедра регулярно проводить науково-практичні конференції і клінічні розбори хворих з метою підвищення професійної кваліфікації практичних лікарів клінічних баз.

Відзначаючи 80-річний ювілей кафедри, її колектив сповнений творчої енергії та наснаги для здійснення завдань і перспектив, що постають перед кафедрою сьогодні і в найближчому майбутньому.

Кафедра під керівництвом В.З. Нетяженка займається дослідженням згортальної, протизгортальної систем гемостазу, тромбоцитарного гемостазу, тромболітичної терапії хворих із ГІМ.

Наукові інтереси професора В.З. Нетяженка впродовж усієї його  творчої діяльності пов’язані з проблемами діагностики та лікування найпоширеніших серцево-судинних патологій — ішемічної хвороби серця, артеріальної гіпертензії, серцевої недостатності, порушень серцевого ритму та провідності, а також некоронарогенних захворювань серця, системних захворювань сполучної тканини. До основних напрямків наукових досліджень В.З. Нетяженка належать: прогнозування перебігу нестабільних форм ІХС; обгрунтування патогенетичної ролі та встановлення етіобіологічних механізмів участі окремих факторів при хронічному перебігу ІХС, гострих коронарних синдромах, гіпертонічній хворобі, хронічній недостатності кровообігу, системному червоному вовчаку, ревматоїдному артриті та системній склеродермії; розробка практичних питань клінічної фармакології традиційних та нових серцево-судинних засобів; ідентифікація, розробка алгоритмів виявлення предикторів життєвозагрозливих аритмій, а також вивчення етіологічного та прогностичного значення змін вегетативної нервової системи у хворих із суправентрикулярними порушеннями серцевого ритму; встановлення закономірностей змін серцево-судинної системи в умовах клімактеричного періоду у жінок.

Одним із прерогативних проблем, на яких зосереджуються наукові зацікавлення професора В.З. Нетяженка останні десять років, є проблеми тромбогенезу, гемостазу, тромбоемболічних ускладнень при різноманітній кардіоваскулярній патології. В.З. Нетяженко створив новий концептуальний підхід до діагностики та наукової інтерпретації клінічних презентацій різноманітних форм дестабілізації ІХС та ряду захворювань внутрішніх органів, що полягає у встановленні ролі клітинних (тромбоцитарного, лейкоцитарного, еритроцитарного) та плазмово-білкових факторів дисбалансу системи гемостазу при цих патологіях. На основі розкриття механізмів тромбоутворення та фібринолізу в системному артеріальному та венозному руслах професор В.З. Нетяженко розробив новий підхід до прогнозування перебігу багатьох захворювань внутрішніх органів, патогенез яких містить компоненти дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові.

Продовжуючи розвивати ідеї професора О.Й. Грицюка, піонера в цій галузі, які були висловлені ще в 70-х роках, але й дотепер не втратили актуальності, більше того, лише останнім часом (!) «отримують підтвердження» в публікаціях зарубіжних колег, В.З. Нетяженко сконцентрував свій дослідницький пошук на найактуальніших питаннях сьогоденної гемостазіології, присвячених розробці адекватних методик вивчення тромбогенезу та їх стандартизації при атеросклеротичних ураженнях, а також на встановленні нових фармакодинамічних властивостей при клінічному використанні антитромбоцитарних, антикоагулянтних та фібринолітичних засобів.

Так, результати дослідницької апробації нового методу оцінки тромбогенезу, що проводилася під керівництвом професора В.З. Нетяженка, дозволили обгрунтувати доцільність використання цього тесту як стандартизованої методики для швидкої, точної та багатофокусної реєстрації зрушень у кількох ланках системи гемостазу — тромбоцитарній, ланці плазмових факторів згортання та фібринозалежного фібринолізу при нестабільній стенокардії, інфаркті міокарда, хронічному перебігу ІХС та гіпертонічній хворобі.

Останніми роками, коли арсенал антитромботичних препаратів постійно поповнюється новими засобами, механізм дії та безпечність яких остаточно не з’ясовані, В.З. Нетяженко провів низку досліджень в умовах гострого коронарного синдрому і встановив закономірності змін тромбоцитів, системи плазміногену та окремих складових про- та антикоагулянтних систем при використанні нестероїдних протизапальних засобів, тієнопіридинів, стандартного та низькомолекулярних гепаринів, тромболітичних агентів, що стало підгрунтям для розробки практичних рекомендацій щодо раціонального використання цих засобів у клініці. Результати, отримані професором В.З. Нетяженком, широко знані у світових колах експертів, обговорюються практично на всіх основних вітчизняних та зарубіжних наукових конференціях із проблем тромбозу/гемостазу.

Непересічні організаційні здібності професора В.З.Нетяженка повноцінно проявляються і в науково-громадській роботі, якій він надає особливого значення. Так, з 1996 року з ініціативи та за безпосередньої участі В.З. Нетяженка видається науково-практичний журнал «Клінічна фармакологія, фізіологія, біохімія»; В.З. Нетяженко є членом редколегії часописів «Український кардіологічний журнал», «Український терапевтичний журнал», «Ліки України», «Український науково-медичний молодіжний журнал», медичних газет «Здоров’я України» та «Наше здоров’я»; В.З. Нетяженко є членом ученої ради Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, віце-президентом Українського терапевтичного товариства, членом Президії правління Українського наукового товариства кардіологів, президентом найбільшого в Україні професійного об’єднання лікарів внутрішньої медицини — Асоціації лікарів-інтерністів; як дійсний член Європейського товариства кардіологів виконує роботу експерта з питань гострих коронарних синдромів. Зусиллями професора В.З. Нетяженка розпочалася активна інтеграція України в європейську кардіологічну спільноту, коли в 2000 році вперше в Україні під егідою Європейського товариства кардіологів був проведений освітянський курс із проблем гострих коронарних синдромів, у 2002 році — ще два курси, один із яких присвячувався порушенням серцевого ритму (проводився під егідою Українського наукового товариства кардіологів), інший — невідкладним станам у кардіологічній практиці; у майбутньому планується продовжувати розвивати цей напрямок. Із цього часу проведення освітніх курсів за участю іноземних доповідачів для лікарів-практиків України стає традиційним.

З ініціативи В.З. Нетяженка розпочата активна освітянська діяльність серед лікарів внутрішньої медицини України, стали відомими та визнаними навчальні курси як у м. Києві, так і в більшості міст України.  



Back to issue