Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



Сучасні академічні знання у практиці лікаря загальної практики - сімейного лікаря
Зала синя Зала жовта

Сучасні академічні знання у практиці лікаря загальної практики - сімейного лікаря
Зала синя Зала жовта

Газета "Новини медицини та фармації" 18(259) 2008

Повернутися до номеру

ІІ Національний конгрес лікарів внутрішньої медицини

16–18 жовтня в Київському міському будинку вчителя проходив ІІ Національний конгрес лікарів внутрішньої медицини «Міждисциплінарний підхід до впровадження сучасних рекомендацій з діагностики та лікування захворювань внутрішніх органів в клінічну практику». У його роботі взяли участь провідні фахівці Західної та Центральної Європи й відомі українські вчені. Усього конгрес відвідало близько 1000 лікарів з усієї України. Серед них були присутні лікарі-інтерністи різних спеціальностей — терапевти, кардіологи, невропатологи, лікарі сімейної медицини, ендокринологи. Даний захід став масштабною подією для всієї медичної спільноти України.

На відкритті конгресу були присутні високоповажні гості, серед яких заступник голови державного управління справами Р.Л. Валіхновський, проректор з міжнародних зв'язків та науково-педагогічної роботи Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця професор О.П. Гульчій. У своїх промовах гості відзначали важливість проведення таких освітянських заходів і необхідність міжнародного співробітництва, можливість упровадження новітніх наукових розробок у сфері практичної медицини. Зокрема, Р.Л. Валіхновський висловив найщиріші привітання та подяку за організацію міжнаціонального конгресу від імені президента України В.А. Ющенка. Він наголосив на важливості проведення таких заходів для розвитку й удосконалення системи охорони здоров'я України, побажав кафедрі та асоціації плідних років праці й подальшого розвитку.

Із привітальним словом виступив віце-президент Міжнародної організації внутрішньої медицини професор T. Kjellstrom. Він акцентував свою увагу на питаннях тісної співпраці Української асоціації лікарів-інтерністів із міжнародними організаціями. Наголосив на тому, що Асоціація лікарів-інтерністів вже 10 років входить до складу міжнародної організації внутрішньої медицини.

У рамках конгресу пройшли урочисті святкування 80-річчя кафедри пропедевтики внутрішньої медицини № 1 Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця. Вона була створена в 1928 році шляхом об'єднання кафедр приватної патології й терапії з кафедрою лікарської діагностики. Її засновником був відомий вчений, клініцист М.М. Губергріц. У різні роки кафедру очолювали такі видатні вчені, як Ф.Я. Примак, Б.М. Щепотін. Сьогодення ж пов'язано з ім'ям неперевершеного вченого, відомого клініциста, талановитого керівника та громадського діяча, член-кореспондента АМН України, декана медичного факультету № 2 Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, професора В.З. Нетяженка, який очолює кафедру вже майже 20 років. Саме завдяки Василю Захаровичу кафедра набула неабиякої наукової потужності та користується авторитетом і повагою в наукових колах. Її основними науковими напрямками є кардіологія, гемостазіологія та невідкладна допомога й інтенсивна терапія в кардіологічній практиці. З ініціативи професора В.З. Нетяженка в 1995 році була заснована асоціація лікарів-інтерністів України, що на сьогодні є членом Міжнародної організації внутрішньої медицини й готується до вступу до Європейської федерації внутрішньої медицини. Асоціація налічує близько 5000 лікарів — спеціалістів у різних галузях внутрішньої медицини. Кафедра й асоціація плідно співпрацюють із провідними вченими з усього світу. Спеціально до ювілею була опублікована книга «Шлях звитяжний: від народження до змужніння», у якій широко освітлені історичні аспекти створення кафедри та її шлях до сьогоднішніх днів.

Святкування відбулося 16 жовтня під час відкриття ІІ Національного конгресу. Урочисту промову й привітання від усього колективу Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця виголосили проректор з наукової роботи, завідувач кафедри дерматології та венерології, доктор медичних наук, професор, член-кор. АМН України, заслужений працівник вищої школи України В.Г. Коляденко та проректор з науково-педагогічної, лікувальної роботи та післядипломної освіти, завідувач кафедри внутрнішньої медицини № 3, доктор медичних наук, професор А.С. Свінцицький. Виступили із промовами й член-кореспондент АМН України, д.м.н., професор, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України, завідувач кафедри внутрішньої медицини № 2 К.М. Амосова, член-кореспондент АМН України, д.м.н., професор, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України,завідувач кафедри нейрохірургії В.І. Цимбалюк, д.м.н., професор, заслужений діяч науки і техніки України, завідувач кафедри оториноларингології Ю.В. Мітін, член-кореспондент АМН України, д.м.н., професор, заслужений діяч науки і техніки України, завідувач кафедри офтальмології Г.Д. Жабо єдов, д.м.н., професор, заслужений діяч науки і техніки України С.М. Вінічук, д.м.н., професор, заслужений діяч науки і техніки України Т.Д. Никула. Надіслали привітання кафедрі відомі українські вчені: професор О.Я. Бабак — директор ДУ «Інституту терапії імені Л.Т. Малої АМН України»; професор А.В. Васильєв — ректор Сумського Державного університету; професор О.О. Болдіжар — декан медичного факультету Ужгородського національного університету, а також колективи кафедр пропедевтики внутрішньої медицини інших вузів, зокрема ТДМУ ім. І.Я. Горбачевського на чолі із професором С.М. Андрей чиним; ХНМУ на чолі із професором Ж.Д. Семидоцькою; Донецького національного медичного університету ім. М. Горького на чолі із член-кореспондентом АМН України професором О.В. Синяченком; Луганського державного медичного університету на чолі із професором Л.М. Івановою. Багато теплих слів на адресу кафедри пропедевтики внутрішньої медицини № 1 НМУ ім. О.О. Богомольця було виголошено зі сцени. Вітали кафедру зі святом і головні лікарі її клінічних баз: головний лікар ДЗ ДКЛ № 2 станції Київ ДТГО «ППЗ» О.С. Каневський та начальник Центрального клінічного госпіталю державної прикордонної служби України полковник медичної служби Л.І. Процик.

Нікого не залишили байдужими слова Ж.Д. Семидоцької: «У складні часи реформ та реорганізації вищої медичної освіти ми завжди знаходили у вас і ваших колег взаємопорозуміння, дружню підтримку, можливість користуватися вашими здобутками, рекомендаціями, порадами». Приємно згадати й теплі рядки з привітання член-кореспондента АМН України професора О.В. Синяченко:

Донецьк бажає Вам снаги і хисту,

Здоров'я зичить як завжди, іскристе,

Без сумніву, здійсняться ваші мрії,

Чудовий колектив грунтує ці надії,

Гей поруч «пропедевти» України,

Хай квітне кафедра і з нею вся країна.

Хотілось б зазначити, що святкування ювілею стало прикрасою відкриття ІІ Національного конгресу лікарів внутрішньої медицини.

Головним завданням цього заходу є донесення до широкого загалу практикуючих лікарів нових знань, тенденцій та рекомендацій, що з'явилися у світовій та вітчизняній медицині за останній рік. Уже традиційною є участь закордонних науковців у роботі конгресу. Серед них: професор R. Sreuli (Швейцарія) — президент міжнародної організації внутрішньої медицини (ISIM), професор T. Kjellstrom (Швеція) — віце-президент ISIM, професор C. Davidson (Великобританія) — віце-президент Європейської федерації внутрішньої медицини, а також не менш відомі вчені P. Jaeger (Великобританія), L. Andersen (Данія), V. Briner (Швейцарія), A. Dukat (Словакія), C. Forsblom (Фінляндія), A. Lejeniks (Латвія), R. Macfadyen (Великобританія), P. Nilsson (Швеція), R. Rosenhek (Австрія), Z. Zivkovic (Сербія). Варто також відзначити, що освітянські курси проводили й найвідоміші спеціалісти вітчизняних науково-дослідних та освітніх медичних закладів. Достатньо лише згадати прізвища таких вчених, як професори К.М. Амосова, Н.М. Середюк, О.Г. Несукай, Т.А. Хомазюк, Д.Д. Іванов, О.І. Волшин, О.Г. Яворський, М.М. Долженко, А.О. Ягенський, І.І. Сахарчук, С.М. Кузнецова, Г.С. Бурчинський, Т.Д. Никула., О.М. Ковальова, І.І. Топчій, О.С. Стичинський, Г.Л. Апанасенко, І.М. Скрипник.

Програма конгресу була насиченою, а тематика лекцій — різноманітною. Аудиторії були запропоновані лекції найрізноманітнішої тематики. Цікаве й надзвичайно актуальне питання підняв у своїй доповіді «ВІЛ та гепатити — погляд клініциста» професор R. Sreuli (Швейцарія) — президент міжнародної організації внутрішньої медицини (ISIM). Лекція чітко окреслила проблематику поширення вірусних гепатитів як ко-інфекцій серед пацієнтів із ВІЛ. Епідеміологічні показники, наведені професором Sreuli, вражаючі. На сьогодні існують дані, що близько 30 % пацієнтів із ВІЛ-інфекцією мають ВГС (ко-інфекція), майже 4 мільйони ВІЛ-позитивних пацієнтів мають ВГВ. З кожним роком поширеність захворюваності на вірусні гепатити збільшується, а показники смертності від них виходять на 10-ту позицію серед причин смертності у всьому світі. Розглянуті питання діагностики та лікування вірусних гепатитів у поєднанні із ВІЛ. Так, при лікуванні ВГВ, асоційованого із ВІЛ, застосовувались альфа-інтерферон (Intron A) та ламівудин (Epivir HBV), а для лікування ВГС, асоційованого із ВІЛ, препаратами вибору були інтерферон альфа-2b и рибавирин. Для обгрунтування позитивного ефекту терапії застосовували метод визначення довготривалої вірусної відповіді, яка визначається відсутністю РНК вірусів гепатиту при проведенні полімеразної ланцюгової реакції після 24-тижневої терапії. У 2 рандомізованих контрольованих дослідженнях було визначено, що саме такі комбінації препаратів у цілому дають довготривалу вірусну відповідь на рівні 40 %, що є високим показником результативності лікування. Але, на жаль, питання поєднання ВІЛ та вірусних гепатитів залишається актуальним і недостатньо вивченим і потребує більш ретельного підходу до діагностики та визначення схем лікування.

Професор R. Rosenhek, який є постійним учасником освітянських заходів, що проводяться під егідою Асоціації лікарів-інтерністів України, запропонував лекцію на тему «Аортальна регургітація: вибір часу хірургічного втручання», в якій висвітлив нові рекомендації Європейського товариства кардіологів (2008 р.) стосовно цієї проблеми. Надзвичайно важливим є питання вирішення необхідності хірургічного лікування при наявності аортальної регургітації. Не завжди лікарі чітко можуть вказати час, коли операція вкрай необхідна. Європейське товариство кардіологів розробило рекомендації щодо часових проміжків проведення оперативного втручання. Вони існують для 2 груп пацієнтів: пацієнти із симптоматичним перебігом захворювання та асимптоматичні пацієнти. Індикаторами необхідності термінового втручання для 1-ї групи є прогресуючі задишка та стенокардичний біль, знижені показники функції лівого шлуночка за даними ЕхоКГ (ФВ ≤ 50 %), а для 2-ї групи проведені в минулому хірургічні втручання на аорті, клапанах серця або втручання при коронаротромбозі та наявні ознаки зниження функції лівого шлуночка за даними ЕхоКГ (ФВ ≤ 50 %, гіпертрофія ЛШ LVEDD > 70 мм/> 75 мм, LVESD > 50 мм/> 55 м). Звичайно, питання оперативного втручання необхідно узгоджувати в кожному випадку індивідуально. Але необхідно мати на увазі, що для пацієнтів із важкою аортальною регургітацією оперативне лікування є єдиним можливим засобом вирішення проблеми.

Професор V. Briner (Швейцарія) прочитала лекцію стосовно ранньої діагностики та лікування гестаційного діабету вагітних. Справжній цукровий діабет вагітних (ЦДВ) зустрічається з частотою 4–10 %, і визначається як ЦД без толерантності до глюкози з початком визначення гіперглікемії під час вагітності (вперше в житті), до того ж жінки, які хворіють на ЦД типу 1 чи 2 не відносяться до групи жінок із гестаційним діабетом. Дослідження цієї проблеми проводилося в клініці міста Luzern (Швейцарія). Враховуючи, що плацентарна інсулінорезистентність виникає з 20 тижня вагітності (BMJ 1999, 318:812-815), скринінгові тести на прихований ЦД вагітних проводили шляхом визначення рівня глюкози крові при первинній явці (до 12 тижнів вагітності) та повторно на 24–28-му тижні вагітності. Були наведені рекомендації щодо раннього визначення гестаційного діабету. При рівні глюкози в крові натще < 4,8 ммоль/л робили висновок про відсутність цукрового діабету. При рівні глюкози натще > 7,0 ммоль/л та постпрандіальної глюкози > 11,0 ммоль/л підозрювали наявність діабету. Протягом вагітності проводився також моніторинг інших показників вуглеводного обміну (HbA1c та фруктозамін). Дослідження показали, що при ранньому виявленні цукрового діабету вагітних (20–28-й тижд.), та ранньому ефективному лікування можна знизити ризик розвитку ускладнень з боку матері на 65 %, а з боку плода на 70 %.

«Чи потрібна ліпідознижуюча терапія у пацієнтів з діабетичною нефропатією?» — назва доповіді професора С. Forsblom (Фінляндія). Основною метою цього повідомлення стало визначення питання необхідності проведення ліпідознижуючої терапії. Дослідження The Treating to New Targets (TNT) Study показало, що інтенсивна терапія покращує ниркову функцію у пацієнтів з хронічним захворюванням нирок. У дослідженні взяло участь 362 пацієнта із ЦД та ХНН. Терапію проводили 2 групам пацієнтів (із ХНН та без неї), вони, у свою чергу, були поділені на підгрупи залежно від дози ліпідознижуючого препарату. Цільовий рівень ЛПНЩ у пацієнтів з ЦД і хронічними захворюваннями нирок 1–4-ї стадій визначили як < 2,6 ммоль/л. Лікування включало в себе аторвастатин у дозах 10 та 80 мг. У групі пацієнтів із ХНН показники клубочкової фільтрації зросли в 4 рази за 3 роки (80 мг аторвастастину), а при дозі аторвастатину 10 мг зросли в 1,5 раза за 3 роки. Приблизно так само змінилися показники клубочкової фільтрації у пацієнтів 2-ї групи без ХНН. Завдяки прийому аторвастатину нормалізувався ліпідний спектр крові,знизилася частота виникнення ГКС та церебро-васкулярних подій. Отже, пацієнти з ЦД та хронічними захворюваннями нирок 1–4-ї стадій, і ЛПНЩ ≥ 2,6 ммоль/л (100 мг/дл) повинні лікуватися статинами.

Надзвичайно цікавими були й інші доповіді представлені на конгресі, але, на жаль, неможливо висвітлити всі повідомлення, представлені протягом 3 днів заходу. Закриття конгресу відбулося 18 жовтня.

По закінченні конгресу 700 учасникам були вручені сертифікати міжнародного зразка. Сподіваємося, що знання, отримані під час освітнього курсу, будуть впроваджені лікарями в практичну діяльність і допоможуть покращити надання кваліфікованої допомоги пацієнтам. Хотілось б також привернути увагу більшості практичних лікарів і закликати їх приймати активну участь у подібних освітніх програмах.

Підготувала магістр кафедри пропедевтики внутрішньої медицини № 1 Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця Олександра Машкевич



Повернутися до номеру