Газета «Новости медицины и фармации» 19(261) 2008

Під таким девізом 9–11 жовтня 2008 р. в Одесі відбулася Школа із сучасних підходів до організації та лікування мозкового інсульту. Це вже 6-й регіональний навчальний курс, що проводився під егідою Central & Eastern Stroke Society.

Подібні заходи дозволяють вченим та практичним лікарям з усього світу обмінюватись досвідом та дізнаватися про найсучасніші медичні здобутки. Досить важливим є той факт, що в Одесі така подія відбувається вже втретє. Отже, сьогодні вже можна говорити не про тенденцію створення зв'язків, а про довготривалу плідну співпрацю між одеськими неврологами й нейрохірургами та найвидатнішими вченими Європи та світу. Підтвердженням цих слів є велика кількість іноземних гостей та широке представництво неврологів та нейрохірургів України серед лекторів та слухачів Школи. Загалом у Школі взяли участь більше 200 лікарів. Серед іноземних лекторів та гостей були присутні: Anna Czlonkowska (Польща), Pavel Calvach (Чехія), Vittorio Di Piero (Італія), Karl-Heinz Mauritz (Німеччина), Carlos Molina (Іспанія), Otto Busse (Німеччина), Laszlo Vescei (Угорщина), Christian Weimar (Німеччина), Valeria Caso (Італія), Дмитро Бутко (Росія), Hulio X. Secades (Іспанія). Слід також зазначити, що в Школі брали активну участь провідні українські неврологи та нейрохірурги: Тамара Міщенко, Валентина Яворська, Анатолій Сон, Володимир Смоланка, Наталія Грицай, Світлана Кузнєцова та багато інших.

Зрозуміло, що оргкомітет під керівництвом завідувача кафедри нейрохірургії і неврології, професора Анатолія Сона витратив багато часу та доклав чималих зусиль для організації цього заходу. Але завдяки тому, що організаторами було взято до уваги найменші деталі — Школу було проведено на найвищому, саме європейському, рівні. Те, що і у перервах, і навіть після лекцій не вщухали дебати щодо щойно освітлених лекторами тем, яскраво підтвердило думку організаторів про актуальність проблеми інсульту.

У своїй вступній промові віце-президент Європейської федерації неврологічних товариств, професор Pavel Calvach окреслив головні риси, що відповідають сучасним світовим тенденціям в організації допомоги хворим з мозковим інсультом, а саме: необхідно створювати спеціальні інсультні модулі; лікування, що засновано тільки на принципах доказової медицини; всебічна реабілітація хворих.

Проректор Одеського державного медичного університету професор Валентин Кресюн зазначив, що проблема інсульту на сьогодні є все гострішою і посідає одне із перших місць серед причин смертності в Україні та світі.

Упродовж 3 днів слухачі Школи мали змогу ознайомитися із сучасними світовими рекомендаціями щодо лікування ішемічного та геморрагічного інсультів у гострому періоді, реабілітації хворих із залишковими явищами інсульту, вторинної профілактики та організації догоспітальної та госпітальної допомоги хворим з мозковим інсультом.

Відомий вислів «час на вагу золота» є чи не найвлучнішим стосовно часу надання допомоги хворим з мозковим інсультом. У лекції професора Otto Busse особливо було підкреслено, що запорукою успішного лікування є також максимально раннє звернення хворих по допомогу. Для оптимізації надання допомоги хворим були представлені найдокладніші шкали оцінки ступеня тяжкості стану хворих з ішемічним інсультом та транзиторною ішемічною атакою. Усі без винятку лектори підкреслювали необхідність лікування хворих з інсультом у спеціалізованих інсультних модулях (stroke unit), де будуть забезпечені мультидисциплінарний підхід, постійний моніторинг життєво важливих функцій хворого, кваліфікований медичний персонал та буде наявна необхідне технічне забезпечення. Професор Anna Czlonkowska окреслила основні показання (вік до 80 років, наявність чітких клінічних симптомів ішемічного інсульту, КТ або МРТ підтвердження, терапевтичне вікно — 3 години) та протипоказання для проведення тромболізису хворим у гострому періоді ішемічного інсульту. Українські та європейські неврологи у своїх доповідях та лекціях одностайно дотримувались принципів доказової медицини. На суд слухачів Школи були подані результати міжнародних рандомізованих досліджень ефективності сучасних нейропротекторів: особливу увагу було приділено препарату останнього покоління — цитиколіну (Carlos Molina, Laszlo Vescei). У своїй доповіді професор Наталія Грицай зазначила, що в ході дослідження нейропротекторної дії актовегіну була виявлена вторинність його судинних ефектів порівняно із метаболічними. Висвітлюючи основні аспекти та переваги сучасної нейропротекції, професор Валентина Яворська поділилася з присутніми результатами рандомізованих досліджень нейропротекторної дії церебролізину.

Не залишилася поза увагою доповідачів і вторинна профілактика ішемічного інсульту. Так, свої лекції професор Valeria Caso присвятила необхідності призначення антитромботичної, антигпертензивної та гіполіпідемічної терапії хворим, що перенесли ішемічний інсульт. Не менш цікавими та актуальними були лекції вітчизняних вчених: у продовження теми вторинної профілактики ішемічного інсульту головний невролог МОЗ України, професор Тамара Міщенко звернула увагу присутніх слухачів на результати широкомасштабних досліджень, які доводили, що довготривала комплексна антигіпертензивна, антитромботична та гіполіпідемічна терапія значно знижують ризик повторного інсульту й розвиток постінсультної деменції та зменшують ступінь інвалідизації хворих.

Висвітлені також були й хірургічні аспекти лікування мозкового інсульту. У своїх лекціях професор Володимир Смоланка чітко окреслив показання для оперативного лікування хворих з геморагічним інсультом та сучасні методи вторинної хірургічної профілактики ішемічного інсульту. Професор Володимир Смоланка підкреслив, що сьогодні немає чітких даних про результативність ультраранніх операцій при геморагічному інсульті, проте доведено, що ультраранні краніотомії підвищують ризик повторних крововиливів.

Професор Анатолій Сон доповів про найсучасніші методи оперативного лікування субарахноїдальних крововиливів, що сталися внаслідок розриву артеріальної аневризми. Також професор Анатолій Сон розповів про переваги та недоліки відкритих операцій та ендоваскулярних методик.

Професор Christian Weimar висвітлив місце цереброваскулярної патології в структурі поліваскулярної хвороби, до якої також відносять кардіоваскулярний та периферичний атеротромбоз. При розгляді питання наслідків ішемічного інсульту особливу увагу було приділено постінсультній депресії (Vittorio Di Piero), а також постінсультнії деменції та болю (Christian Weimar), що значно погіршують якість життя хворих у віддаленому періоді.

Також широко були представлені сучасні методи реабілітації хворих після перенесеного мозкового інсульту. Професор Бутко познайомив присутніх з методиками всебічної реабілітації хворих (медикаментозна, фізична та духовна терапія), що їх використовують у Реабілітаційному центрі ім. імператриці Марії Федорівни в Ленінградській області. Вочевидь блискавичною була доповідь професора Karl-Heinz Mauritz з історії розвитку методів фізичної реабілітації від прадавніх часів до найсучасніших технічних розробок у цій галузі. Неабиякий інтерес присутніх викликала доповідь професора Світлани Кузнєцової стосовно вікової залежності мозкових порушень у хворих, що перенесли ішемічний інсульт. За результатами проведених досліджень було виявлено, що у хворих молодше 60 років більш виражені розлади мозкового кровообігу, тоді як у хворих більш похилого віку переважають метаболічні порушення, які, на думку авторів, пов'язані з порушенням механізмів нейрорегуляції.

Слід зазначити, що слухачі Школи мали змогу не тільки здобути нові знання та обмінятися досвідом, але й чудово відпочити. Щодня були організовані екскурсії містом, а прекрасна погода сприяла гарному настрою. Велич нещодавно відреставрованого Оперного театру і витонченість балету «Лускунчик» вразили як іноземних, так і українських гостей. А по завершенні Школи гості змогли насолодитися гала-вечерею, що проходила під час морської прогулянки на катамарані.

Справдилися сподівання організаторів Школи в Одесі — на заключному засіданні було вирішено, що наступна Школа відбудеться в Одесі в квітні 2010 року.