Газета «Новости медицины и фармации» 20(262) 2008

Продовження. Початок у № 18(259)

Комбіновані препарати

— Теофілін + ефедрин (Theophylline + Ephedrin)

І. Трифедрин ІС, табл., 1 табл. теофіліну безводного 100 мг, ефедрину гідрохлориду 12 мг, бафеталу (фенобарбіталу) 10 мг, ВАТ «Сумісне українсько-бельгійське хімічне підприємство «ІнтерХiм»

1.3.2. Доксофілін

— Доксофілін (Doxofilline)*

Фармакотерапевтична група: R03D A11 — похідне ксантину, протиастматичний засіб. Спазмолітичні засоби, які розслаблюють гладкі м'язи кровоносних судин, а також бронхів та інших внутрішніх органів.

Основна фармакотерапевтична дія: бронхолітична.

Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: діє виключно на гладенькі м'язи бронхів та легеневих судин, що призводить до бронходилатації; не має стимулюючої дії на ЦНС та не впливає на роботу серця, судин та нирок; біологічний T1/2 становить понад 6 год, тому дозволяється триразове застосування препарату на добу, що забезпечує постійний та ефективний рівень в плазмі; після прийому лікарської форми у вигляді табл. С_макс досягається через 60 хв; абсолютна біодоступність для перорального застосування становить близько 62,6 %; при рівні pH 7,4 кількість препарату, що вступає у зв'язок з протеїнами в плазмі, становить близько 48 %; при пероральному прийомі менше 4 % виводиться з сечею в незміненому вигляді.

Показання для застосування ЛЗ: лікування та профілактика бронхообструктивного с-му при БА, ХОЗЛ, емфіземі легень.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: дози встановлюються індивідуально залежно від віку, ваги та особливостей метаболізму хворого; середня добова доза для дорослих становить 800–1200 мг (1 табл. 2–3 р/добу); дітям шкільного віку (6–12 років) по 1/2 табл. 2–3 р/добу (12–18 мг/кг на добу).

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: нудота, блювання, біль в епігастральній ділянці, дратівливість, головний біль, безсоння, екстрасистолія, тахипное; у поодиноких випадках — гіперглікемія, альбумінурія; в разі передозування існує ймовірність виникнення тяжкої серцевої аритмії і судомних нападів (тонічних, клонічних). Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до компонентів препарату або до інших похідних ксантину; г. інфаркт міокарду; знижений АТ; дитячий вік до 6 років; період годування грудьми.

Форми випуску ЛЗ: табл. 400 мг

Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при кімнатній t°; термін придатності — 3 роки.

Торгова назва:

ІІ. Аерофілін, «Ей.Би.Си. Фармасьютици АТ» Турин, Італія, ексклюзивний дистрибютор в Україні: Тов. МЕГАКОМ

2. Глюкокортикостероїди

ГКС застосовуються як в якості базисної протизапальної терапії бронхообструктивних захворювань, так і в якості симптоматичного лікування при загостреннях (парентеральні ГКС). В лікуванні бронхообструктивних захворювань застосовуються місцево (ІКС) і системно (див. розділ «Ендокринологія. Лікарські засоби»). Перевагу мають інгаляційні форми завдяки високому терапевтичному індексу — ефективність/безпечність, показані як протизапальні контролюючі засоби у хворих персистуючою БА всіх ступенів тяжкості.

Інгаляційні глюкокотикостероїди

ІКС пригнічують запалення дихальних шляхів, знижують підвищену бронхіальну гіперреактивність, покращують легеневу функцію, упереджують, контролюють симптоми, зменшують частоту і тяжкість загострень, покращують якість життя хворих БА, знижують смертність при БА. ІКС показані для базисного лікування БА, якщо: потреба в β-адреностимуляторах короткої дії виникає частіше 2 разів на тиждень; є нічні пробудження через БА частіше 1 разу на тиждень; за останні 2 роки було ≥ 2 загострень БА, що потребували введення системних ГКС або бронхолітиків через небулайзер. Регулярне застосування ІКС зменшує ризик виникнення загострень.

При регулярному для досягнення найкращого ефекту симптоми БА звичайно стають менш вираженими до 3–7-го дня лікування. Планове застосування ІКС упродовж місяця або дещо довше значно зменшує запалення дихальних шляхів (бронхіальна гіперреактивність знижується значно повільніше). При палінні (в даний час або в анамнезі) ефективність ІКС знижується (необхідно призначати більш високі дози).

Встановлені приблизно рівні за силою дії дози різних ІКС, що застосовуються за допомогою різних інгаляційних систем доставки. Легенева депозиція (ефективність, безпечність) ІКС залежать не тільки від хімічної речовини (спорідненості з ГК рецепторами, ліпофільності, кон'югації з протеїнами, тощо), але і від інгаляційної системи доставки. ІКС у безфреонових аерозольних інгаляторах (HFA), в яких діюча речовина знаходится в формі р-ну (беклазон еко), майже вдвічі більш потужні, ніж ті, що містять суспензію. ІКС у вигляді сухого порошку також мають більш високу легеневу депозицію, ніж звичайні фреонвмістні дозовані інгалятори, а застосування препаратів у формі порошку із засобами доставки, що активуються вдихом, особливо зручно, якщо пацієнт не може використовувати аерозольні інгалятори (якщо є проблеми з координацією рухів, патологія суглобів тощо).

ІКС призначають при персистуючій БА усіх ступенів тяжкості. При легкій БА призначають низькі добові дози ІКС (200–500 мкг беклометазону, 200–400 мкг будесоніду, 100–250 мкг флютиказону, 200–400 мкг мометазону фуроату), при середньої тяжкості БА — низькі дози ІКС в комбінації з інгаляційними β2-агоністами пролонгованої дії, як в окремих доставкових пристроях, так і в фіксованій комбінації, або середні (> 500–1000 мкг беклометазону, > 400–800 мкг будесоніду, > 250–500 мкг флютиказону, > 400–800 мкг мометазону фуроату) — високі (> 1000–2000 мкг беклометазону, > 800–1600 мкг будесоніду, > 500–1000 мкг флютиказону, > 800–1200 мкг мометазону фуроату) добові дози ІКС, при тяжкому перебігу — ІКС у середніх — високих добових дозах в комбінації з інгаляційними β2-агоністами пролонгованої дії, можливо в одній лікарській формі (дивись табл. 1).

Високі дози ІКС призначають при недостатній ефективності стандартної інгаляційної терапії та тривале їх застосування рекомендується, якщо є достовірна перевага над більш низькими дозами. Не рекомендується перебільшувати рекомендовані високі дози. Якщо є потреба в призначенні ще більших доз, це треба робити під пильним наглядом спеціаліста. Застосування високих доз може мінімізувати потребу в оральних ГКС. Однак слід пам'ятати, що в цьому випадку можливе пригнічення функцій кори надниркової залоз, збільшується ризик розвитку побічних проявів.

При тривалому застосуванні ІКС у високих дозах можливий розвиток глаукоми й катаракти. Враховуючи можливість побічних ефектів, ІКС потрібно застосовувати в мінімальних ефективних дозах.

Якщо симптоми БА контрольовані протягом 3 місяців, дозу ІКС поступово знижують: якщо БА контролюється середніми-високими дозами ІКС — 50 % зниження дози з 3-місячним інтервалом (ступінь доказовості В), при контролі БА на низьких дозах — перейти на однократне добове дозування (ступінь доказовості А), попередивши пацієнта, що при загостренні або зниженні ПОШвид потрібно повернутися до колишньої дози.

Інгаляцію ІКС, особливо великих доз, краще проводити з аерозольних інгаляторів з використанням спейсерів великого об'єму, що значно збільшує легеневу депозицію, зменшує орофарингеальнy, чим зменшується кількість і вираженість побічних проявів (орофарингеального кандидозу тощо).

Побічні прояви терапії ІКС: високі дози, при довготривалому застосуванні можуть викликать адренальну супресію, такі пацієнти потребують «прикриття стероїдами» в стресових ситуаціях (напр., оперативне втручання). У дітей високі дози можуть викликати адреналові кризи. Застосування надмірних доз треба уникати.

Застосування високих доз ІКС асоціюється із інфекціями НДШ, в тому числі і пневмонією, у хворих ХОЗЛ похилого віку.

При тривалому застосуванні високих доз ризик розвитку глаукоми, катаракти; осиплість голосу, орофарингеальний кандидоз. Вкрай рідко — висипання, ангіоедема, парадоксальний бронхоспазм, депресія, порушення сну, зміни поведінки (гіперактивність, роздратованість).

Ризик розвитку орофарингеального кандидозу иожна зменшити застосовуючи спейсер, після кожної інгаляіції рекомендовано полоскати ротову порожнину, при розвитку кандидозу — антифунгінальні засоби (див. розділ «Антимікробні та антигельмінтні засоби») на тлі продовження терапії ІКС.

ГК системної дії (орально) можуть призначатися при загостреннях БА коротким курсом, починаючи з високих доз (40–50 мг/добу) декілька днів. Пацієнти, в кого погіршення наступило швидко, зазвичай швидко відповідають на таку терапію. При легких загострення прийом СКС може бути різко припинений, але в кого контроль БА поза загостренням був частковий, неповний, зменшення дози має бути поступовим.

ГК можуть застосовуватися в якості базисної контролюючої терапії у деяких хворих тяжкою БА, яка не контролюється іншими терапевтичними опціями, однак їх використання має бути обмеженим зважаючи на ризик розвитку значних побічних ефектів такої терапії.

З метою досягнення астма-контролю бажане використання мінімальних ефективних доз системних глюкокортикостероїдів, а при можливості рекомендується зменшити їх дозу чи цілком припинити їх прийом, перейшовши на високі дози інгаляційних глюкокортикостероїдів (2000 мкг/добу), комбінацію останніх і пролонгованої дії бронхолітиків.

Переключення пацієнта після тривалого лікування системними ГК на ІКС необхідно робити в період ремісії, поступово знижуючи дозу.

При ХОЗЛ при проведенні базисної терапії перевага віддається ІКС, а не пероральним формам ГК. ІКС показані хворим із середньою тяжкістю та тяжким перебігом захворювання (ОФВ1 < 50 % належних), < 1,5 л ОФВ1 після проби з бронхолітиком та відповіддю на бронхолітик в пробі з 400 мл, але не у хворих ХОЗЛ із легким перебігом; при анамнезі частих захворювань. Ефективні та безпечні дози — флютиказона пропіонат 500 мкг 2 р/день, але будесонід, беклометазона діпропіонат у еквівалентних дозах.

Довготривале призначення ОКС в базисній терапії ХОЗЛ не рекомендується, зважаючи на відсутність наявної вигоди, небажані системні наслідки і побічну дію такої терапії (стероїдна міопатія, м'язева слабкість, зниження функціональних можливостей, легенева недостатність).

Однак інгаляційні ГКС призначаються в довготривалій базисній терапії ХОЗЛ (у хворих ІІІ, ІV стадій захворювання, при ОФВ1 < 50 % належних, частих (3 та більше за останні три роки) загостреннях). При цьому зменшується частота тяжких загострень, кількість госпіталізацій, покращується загальний стан здоров'я та якість життя хворих, знижується смертність обумовлена всіма причинами при ХОЗЛ.

2.1. Інгаляційні глюкокотикостероїди

Беклометазон (Beclometasonum dipropionatum)*

Фармакотерапевтична група: R03B A01 — протиастматичні засоби. Глюкокортикоїди.

Основна фармакотерапевтична дія: місцева протизапальна та антипроліферативна дія.

Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: ІКС зі значною місцевою протизапальною та антипроліферативною дією; звужує судини та пригнічує пізню стадію АР; у рекомендованих дозах не призводить до серйозних негативних ускладнень терапії, які можуть з'явитися після застосування системних ГК; механізм дії ще достатньо не вивчений; ефект розвивається поступово протягом одного тижня, тому не застосовується для лікування г. астматичного нападу; при застосуванні у вигляді аерозольної суспензії відкладається у роті і носових ходах, трахеї, бронхах і легенях; значна частина застосованої дози проковтується; у легенях виявляється майже 25 % застосованої дози; абсорбція препарату з дихального та травного трактів здійснюється дуже швидко; метаболізується з утворенням менш ефективних метаболітів; основним шляхом виведення (незалежно від способу застосування) та його метаболітів є випорожнення; з сечею у вигляді кон'югатів з організму людини виводиться 12–15 % препарату, який потрапив до ШКТ; T1/2 становить близько 15 год.

Показання для застосування: БА, головним чином у випадках, коли неефективні звичайні бронходілататори і кромолін-натрій; є одним з основних компонентів базисного профілактичного лікування БА.

Спосіб застосування та дози: початкова доза повинна відповідати тяжкості захворювання; якщо застосовується фреонвміщуючий інгалятор, для пацієнтів, які потребують високої дози ІКС, початкова доза повинна становити 1000 мкг/добу; дозу препарату потім можна скоригувати до досягнення контролю над симптомами астми або зменшити до мінімально ефективної залежно від індивідуальної реакції хворого; дорослим рекомендовано (в тому числі похилого віку) 1000 мкг/добу; доза може бути збільшена до 2000 мкг/добу; після стабілізації стану пацієнта дозу можна зменшити; загальна добова доза може призначатися за два, три або чотири прийоми; для отримання оптимального результату беклометазон повинен застосовуватися регулярно, навіть у період відсутності симптомів; дітям застосовувати не рекомендується.

Побічна дія ЛЗ та ускладення при застосуванні ЛЗ: кандидоз (кандидозний стоматит) порожнини рота та горла (частота цього ускладнення підвищується при дозах беклометазону дипропіонату, що перевищують 400 мкг/добу); подразнення горла — охриплість або відчуття, що у горлі дере; головний біль, нудота, неприємні смакові відчуття, жовтяниця; парадоксальний бронхоспазм.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату; туберкульоз легень; вагітність, період лактації (рекомендується лише в обгрунтованих випадках).

Форми випуску ЛЗ: аерозоль дозований для інгаляцій, 1 доза містить 50 мкг, 100 мкг, 250 мкг.

Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t° до 25 °С; термін придатності — 3 роки.

Торгова назва:

ІІ: Альдецин, «Schering-Plough Labo N.V.» власна філія «Schering-Plough Corporation» для «Schering-Plough Central East AG», Бельгія/США/Швейцарія

Беклазон-Еко, «Norton Waterford T/A IVAX Pharmaceuticals»; «IVAX Pharmaceuticals s.r.o.» для «Norton Healthcare Ltd», Ірландія/Чеська Республіка/Великобританія

Беклат, «Cipla Ltd», Індія

Беклофорт Евохалер, Бекотид Евохалер, «Chiesi Farmaceutici S.p.A.» та «GlaxoWellcome Productoin» для «GlaxoSmithKline Export Ltd», Італія/Франція/Великобританія

Кленіл, Кленіл Джет. «Chiesi Farmaceutici S.p.A.» та «GlaxoWellcome Productoin» для «GlaxoSmithKline Export Ltd», Італія/Франція/Великобританія.

— Будесонид (Вudesonide)*

Фармакотерапевтична група: R03 BA02 — препарати для лікування обструктивних захворювань дихальних шляхів. Глюкокортикоїди.

Основна фармакотерапевтична дія: місцева протизапальна та антипроліферативна дія.

Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: ГКС з сильною місцевою протизапальною дією; спорідненість з ГКС-рецепторами приблизно в 15 разів більша, ніж у преднізолону; протизапальна дія зумовлює зменшення бронхіальної обструкції як на ранньому, так і на пізньому етапі АР; знижує активність гістаміну та метахоліну; після інгаляційного застосування швидко абсорбується; пікова концентрація у плазмі досягається в межах 60 хв після початку розпилення та становить приблизно 4 нмоль/л після застосування дози 2 мг; у дорослих легеневе розподілення будесоніду, що застосовується через небулайзер, становить приблизно 15 % від номінальної дози; системна доступність після застосування через струменевий небулайзер також становить приблизно 15 % від номінальної дози, невелика частина цієї кількості зумовлена всмоктуванням препарату, що був проковтнутий; зв'язування з протеїнами плазми становить приблизно 90 %; об'єм розподілення становить приблизно 3 л/кг; піддається значному (приблизно 90 %) метаболізму першого проходження у печінці до метаболітів з низькою ГКС активністю; виводиться шляхом метаболізму, який зумовлений головним чином ензимом CYP3A4; метаболіти виводяться з сечею у незміненій або кон'югованій формі; фармакокінетичні показники є пропорційними дозі при клінічно значимих дозах; діти — у дітей віком 4–6 років С_макс досягається в межах 20 хв після початку розпилення та становить приблизно 2,4 нмоль/л після прийому дози 1 мг; у віці 4–6 років легеневе розподілення при застосуванні через небулайзер становить 6 % від номінальної дози, а системна доступність після інгаляції через струменевий небулайзер становить приблизно 6 % від номінальної дози; у віці 4–6 років системний кліренс становить приблизно 0,5 л/хв; діти (на 1кг маси тіла) мають кліренс, що приблизно на 50 % перевищує кліренс у дорослих; кінцевий T1/2 будесоніду після інгаляції становить приблизно 2 год; приблизно таким же він є і у здорових людей; С_макс та AUC після застосування одноразової дози 1 мг шляхом розпилення у дітей віком 4–6 років є порівняними з цим; вплив може бути підвищений у пацієнтів із захворюванням печінки.

Показання для застосування: базисна протизапальна терапія і лікування загострень БА, ХОЗЛ, для лікування саркоїдозу, поліпозу носа (до і після оперативного лікування), у випадках підвищеної резистентності до β-агоністів і у випадках загрози набряку легенів, спричиненого токсичною дією хлору, фосгену та інших отруйних речовин.

Спосіб застосування та дози: дозування є індивідуальним; якщо добова доза не перевищує 1 мг, всю дозу можна застосовувати одноразово; якщо потребуються вищі добові дози, дозу слід розділити на 2 застосування на добу; початкова доза має становити — діти старше 6 місяців 0,25–0,5 мг/добу (дозу можна підвищити до 1 мг/добу); дорослі 1–2 мг/добу; для підтримуючого лікування — діти старше 6 місяців 0,25–2 мг/добу; дорослі 0,5–4 мг/добу (у дуже тяжких випадках дозу можна підвищити ще більше); після застосування одноразової дози ефекту слід очікувати через кілька год — повний терапевтичний ефект досягається лише через декілька тижнів лікування; підтримуюча доза має бути якомога нижчою; для пацієнтів, які застосовують пероральні стероїди, на початку переходу з пероральних стероїдів пацієнт має бути у відносно стабільному стані, протягом 10 днів застосовують високу дозу у комбінації з дозою перорального ГК, яку застосовували раніше; після цього пероральну дозу слід поступово зменшувати до найменшого можливого рівня, наприклад, на 2,5 мг преднізолону або еквівалента на місяць; у дітей, які не можуть вдихати через насадку, можна застосовувати дихальну маску.

Побічна дія ЛЗ та ускладнення при застосуванні ЛЗ : захриплість голосу, відчуття сухості в горлі; при довготривалому застосуванні у високих дозах можливий розвиток мікозу глотки і гортані.

Протипоказання до застосування ЛЗ : гіперчутливість до препарату; I триместр вагітності.

Форми випуску ЛЗ: суспензія для інгаляцій, 0,25 мг/мл, 0,5 мг/мл по 2,0 мл, порошок для інгаляцій, 100, 200, 400 мкг/дозу, аерозоль дозований для інгаляцій 1 вдих — 200 мкг.

Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t° нижче 30 °С; термін придатності — 2 роки.

Торгова назва:

ІІ. Будекорт, «Cipla Ltd», Індія,

Пульмікорт, «AstraZeneca AB», Швеція,

Пульмакс, «Norton Waterford T/A IVAX Pharmaceuticals»; «IVAX Pharmaceuticals» s.r.o., Ірландія/Чеська Республіка

— Флутиказон (Fluticasone)*

Фармакотерапевтична група: R03B А05 — протиастматичні засоби для інгаляційного застосування. Глюкокортикостероїди.

Основна фармакотерапевтична дія: місцева протизапальна та антипроліферативна дія

Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: при інгаляційному введенні має виражену глюкокортикоїдну протизапальну дію на легені, що виявляється у зменшенні симптоматики та частоти нападів астми, зменшенні симптоматики ХОЗЛ і покращанні функції легенів незалежно від віку, статі, функції легенів, наявності в анамнезі паління та алергологічного статусу; абсолютна біодоступність знаходиться в межах 10–30 % номінальної дози залежно від інгаляційного пристрою, що застосовується; системна абсорбція здійснюється головним чином через дихальну систему, спочатку швидко, потім протягом тривалого часу; залишок інгаляційної дози проковтується з мінімальним системним впливом у зв'язку з низькою розчинністю у воді та системним метаболізмом, як результат цього пероральна біодоступність менша за 1 %; спостерігається лінійне зростання системної дії при збільшенні інгаляційної дози; характеризується високим плазмовим кліренсом (1150 мл/хв), великим об'ємом розподілу (приблизно 300 л) та кінцевим T1/2 приблизно 8 год; рівень зв'язування з білками помірно високий (91 %); швидко елімінується з системного кровотоку, головним чином шляхом метаболізму до неактивного метаболіту за допомогою ферменту цитохрому Р450 CYP3A4; нирковий кліренс дуже незначний (менше 0,2 %), з них менше 5 % — у вигляді метаболітів; слід дотримуватися обережності при одночасному призначенні інгібіторів CYP3A4 у зв'язку з потенційним підвищенням системного впливу; токсикологічні дослідження показали наявність лише типових для сильних кортикостероїдів ефектів, але в дозах, що в багато разів перевищують ті, що показані для терапевтичного застосування.

Показання для застосування: БА — профілактичне лікування, легкий перебіг астми (пацієнти, що потребують періодичного симптоматичного лікування бронходилататорами на регулярній основі); помірний перебіг астми (пацієнти, що потребують регулярного протиастматичного лікування, та пацієнти з нестабільною астмою або з погіршенням стану на фоні існуючої профілактичної терапії або терапії одними бронходилататорами); тяжкий перебіг астми (пацієнти з тяжкою хр. астмою); хр. обструктивні захворювання легенів (ХОЗЛ).

Спосіб застосування та дози: застосовується тільки інгаляційно; дозу слід підбирати індивідуально, залежно від клінічного ефекту; початкова доза залежить від тяжкості захворювання; БА — застосовується для профілактики захворювання і тому повинен застосовуватися регулярно, навіть у період відсутності нападів астми; початок терапевтичної дії спостерігається через 4–7 днів, хоча деяке покращання настає вже через 24 год, особливо у пацієнтів, які раніше не отримували інгаляційні стероїди; дорослі та діти віком від 16 років: 100–1 000 мкг 2 р/добу; легка астма — по 100–250 мкг 2 р/добу; помірна астма — по 250–500 мкг 2 р/добу; тяжка астма — по 500–1000 мкг 2 р/добу; дозу препарату потім можна відкоригувати для досягнення контролю за симптомами астми або зменшити до мінімально ефективної залежно від індивідуальної реакції хворого; початкову дозу можна розрахувати як половину добової дози беклометазону дипропіонату або його еквівалента, які пацієнт застосовував у вигляді дозованого інгалятора; діти віком від 4 до 16 років: 50–200 мкг 2 р/добу (застосовувати аерозоль, що містить 50 мкг препарату на дозу; у багатьох дітей астма добре контролюється при застосуванні доз по 50–100 мкг 2 р/добу; у тих пацієнтів, для яких ця доза є недостатньою, покращання може бути досягнуто шляхом збільшення дози до 200 мкг 2 р/добу; діти від 1 до 4 років: оптимальною дозою для досягнення контролю над симптомами астми є 100 мкг 2 р/добу; ХОЗЛ: доза для дорослих: по 500 мкг 2 р/добу; покращання звичайно спостерігається через 3–6 місяців (якщо через 3–6 місяців покращання не настає, необхідно переглянути режим лікування пацієнта.

Побічна дія ЛЗ та ускладення при застосуванні ЛЗ: кандидоз порожнини рота та глотки; шкірні реакції гіперчутливості; ангіоневротичний набряк (головним чином обличчя та ротоголотки), респіраторні симптоми (задишка та/або бронхоспазм), анафілактична реакція; с-м Кушинга, кушингоїдні ознаки, пригнічення надниркових залоз, затримка осту у дітей та підлітків, зменшення мінералізації кісток, катаракта, глаукома; відчуття неспокою, розлади сну, зміни поведінки, включаючи гіперактивність та збудженість, охриплість голосу; парадоксальний бронхоспазм; з особливою обережністю слід призначати хворим на активний туберкульоз легенів.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до будь-якого з компонентів препарату.

Форми випуску ЛЗ: аерозоль для інгаляцій, дозований, 50 мкг/дозу по 120 доз, 250 мкг/дозу по 120 доз, 125 мкг/дозу по 60 доз або по 120 доз, по 250 мкг/дозу по 60 доз; суспензія для інгаляцій, 2 мг/2 мл по 2 мл, 0,5 мг/2 мл по 2 мл у небулах.

Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t°, що не перевищує 30 °С; термін зберігання — 2 роки.

Торгова назва:

ІІ. Фліксотид, Фліксотид Дискус, Фліксотид Евохалер, Фліксотид Небули, «GlaxoSmithKline Pharmaceuticals S.A.»; «GlaxoWellcome Production» для «GlaxoSmithKline Export Limited», Польща/Франція/Великобританія

Флохал, «Cipla Ltd», Індія

— Мометазон (Мometasone) *

Фармакотерапевтична група. R03BA — протиастматичні засоби для інгаляційного застосування. Глюкокортикостероїди.

Основна фармакотерапевтична дія: протизапальна терапія БА.

Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: має місцеву протизапальну дію; механізм протиалергічних та протизапальних ефектів значною мірою полягає в його здатності знижувати вивільнення медіаторів запалення; суттєво інгібує вивільнення лейкотрієнів з лейкоцитів у пацієнтів, що страждають на алергію, інгібує синтез та вивільнення інтерлейкінів 1, 5, 6, а також фактора некрозу пухлини альфа (IL-1, IL-5, IL-6 та TNF-α); він є також сильним інгібітором продукування LT (лейкотрієнів), а крім того — дуже сильним інгібітором продукування Th2-цитокінів, інтерлейкінів 4, 5 (IL-4, IL-5) CD4+ Т-клітинами людини; в дослідженнях in vіtro продемонстрував спорідненість та здатність до зв'язування з рецепторами ГК людини в 12 разів більшу за дексаметазон, в 7 разів більшу за триамцинолону ацетонід, в 5 разів більшу за будесонід та в 1,5 раза більшу за флутиказон; в дозах від 200 до 800 мкг/добу покращує функції зовнішнього дихання за показниками пікової швидкості видиху та ОФВ1, знижує потребу в застосуванні інгаляційних β2-агоністів; покращання функції дихання спостерігається вже через 24 год після початку терапії, однак максимальний ефект досягається через 1–2 тижні; при багаторазовому введенні — протягом 4 тижнів у дозах від 200 мкг 2 р/добу до 1200 мкг щодня не було виявлено ознак клінічно значущого пригнічення гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи (HPA) при будь-якому рівні доз, а помітний рівень системної активності спостерігався лише при дозі 1600 мкг/добу; при використанні доз до 800 мкг/добу ознак пригнічення гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи не виявлено; оскільки при інгаляційному застосуванні препарат демонструє надзвичайно низький рівень системної біодоступності (< 1 %), фармакокінетика препарату не досліджена; при застосуванні в рекомендованих дозах концентрація препарату в плазмі знаходилась на рівні біля або нижче порога визначення (50 мг/мл) — після інгаляції неможливо було визначити ні T1/2, ні об'єму розподілу; доведено, що частина мометазону фуроату, що потрапляє в ШКТ в процесі інгаляції, повністю метаболізується при першому проходженні через печінку.

Показання для застосування: БА будь-якого ступеня тяжкості, у тому числі гормонозалежна (пацієнти, що використовують системні чи інгаляційні кортикостероїди) та гормононезалежна (пацієнти, які не досягли достатнього контролю над хворобою, використовуючи інші схеми лікування без використання глюкокортикостероїдів); хр. обструктивні захворювання легенів середнього та тяжкого ступеня тяжкості.

Спосіб застосування та дози: призначається інгаляційно для систематичного лікування дорослих та дітей з 12 років; рекомендовані дози залежать від тяжкості захворювання; БА легкого та середнього ступеня тяжкості — рекомендована початкова доза становить 400 мкг 1 р/добу (інгаляцію рекомендовано проводити ввечері); у деяких пацієнтів, що раніше отримували високі інгаляційні дози ГК, більш ефективний контроль захворювання досягається, коли добова доза 400 мкг поділена на 2 інгаляції (по 200 мкг 2 р/добу); ефективна підтримуюча доза може бути знижена до 200 мкг 1 р/добу з прийомом увечері; доза має визначатися індивідуально і поступово знижуватися до найменшої дози, що забезпечує адекватний контроль перебігу астми; тяжка форма БА — початкова рекомендована доза становить 400 мкг 2 р/добу, що є максимальною рекомендованою дозою, після досягнення ефективного контролю симптомів астми слід поступово знижувати дозу до мінімально ефективної; препарат продемонстрував поліпшення легеневої функції протягом 24 год після першої дози, однак у деяких пацієнтів максимальний позитивний ефект може бути досягнутий не раніше, як за 1–2 тижні чи пізніше; ХОЗЛ — рекомендована доза становить 800 мкг/добу (як правило, 1 р/добу ввечері); у деяких пацієнтів більш ефективний контроль захворювання досягається, коли добова доза 800 мкг поділена на два прийоми.

Побічна дія ЛЗ та ускладення при застосуванні ЛЗ: кандидоз порожнини рота, фарингіт, дисфонія та головний біль; поодинокі випадки глаукоми, підвищення внутрішньоочного тиску, розвиток катаракти; зберігається потенційна можливість АР (висипи, кропив'янка, свербіж та еритема, а також набряк повік, обличчя, губ та горла).

Протипоказання до застосування ЛЗ: Підвищена чутливість до компонентів препарату.

Форми випуску ЛЗ: порошок для інгаляцій, дозований 200 мкг/дозу, 400 мкг/дозу по 30 або 60 доз в інгаляторі.

Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t° не вище 30 °С; термін придатності — 2 роки; використати протягом 3 місяців після відкриття упаковки з фольги.

Торгова назва:

ІІ. Асманекс, «Schering-Plough Ltd» та «Schering-Plough Labo N.V.» для «Schering-Plough Central East AG» які є власними філіями «Schering-Plough Corporation», Сінгапур/Бельгія/Швейцарія/США

2.2. Системні глюкокортикостероїди

Глюкокортикостероїди оральних та парентеральних лікарських форм — див. розділ «Ендокринологія. Лікарські засоби»

Комбіновані препарати

Комбіновані препарати (ІКС + пролонгованої дії β2-агоністи) застосовуються при БА починаючи з ІІІ ступеня. Переваги таких комбінацій — компліментарна дія на молекулярному рівні, більш легке та глибоке проникнення в дихальні шляхи, контроль БА досягається на більш низьких дозах ІКС, впевненість в тому, що пролонгованої дії β2-агоністи не застосовуються в монотерапії, більш зручні в користуванні (один інгалятор, а не два, що значно підвищує комплаенс).

Сальметерол + флютиказон (Salmeterol + Fluticasone)

ІІ. Серетид Евохалер, аерозоль для інгаляцій, дозований, 25 мкг/50 мкг/доза, 25/125 мкг/доза, 25 мкг/250 мкг/доза по 120 доз у балонах, 1 доза містить 25 мкг сальметеролу та 50 мкг флутиказону, або 25 мкг сальметеролу та 125 мкг флутиказону, або 25 мкг сальметеролу та 250 мкг флутиказону, «GlaxoSmithKline Pharmaceuticals S.A.»;»GlaxoWellcome Production» для «GlaxoSmithKline Export Limited», Польща/Франція /Великобританія

Серетид Дискус, «Glaxo Operations UК Limited» для «GlaxoSmithKline Export Ltd», Великобританія

Серофло, аерозоль для інгаляцій, дозований, 1 доза містить 25 мкг сальметеролу та 50, 125 або 250 мкг флутиказону,»Cipla Ltd», Індія.

— Будесонід + формотерол (Budesonid + Formoterol)*

ІІ: Симбікорт Турбухалер, порошок для інгаляцій, дозований, 160 мкг/4,5 мкг/доза, 80 мкг/4,5 мкг/доза по 60 доз або 120 доз у турбухалерах, 320 мкг/9,0 мкг/доза по 60 доз у турбухалерах, аерозоль для інгаляцій, дозований по 120 доз (6 мкг/200 мкг/дозу), «AstraZeneca AB», Швеція

Форакорт, 1 доза містить 6 мкг формотеролу та 200 мкг будесоніду, «Cipla Ltd», Індія

3. Інші засоби для системного застосування при обструктивних захворюваннях дихальних шляхів

Фенспирид — препарат з протизапальною дією, ефективний при ХОЗЛ у випадках, коли є стероїдорезистентність. При його застосуванні відсутні побічні явища, ефективний при сполученні ХОЗЛ з вісцеральним кандидозом, туберкульозом, опортуністичними інфекціями. Застосовується при легких загостреннях та в курсах базисної терапії при ХОЗЛ І — ІІ стадії. Зменшує продукцію слизу бронхіальними залозами, набряк слизової бронхів, покращує мукоциліарний кліренс, сприяє збільшенню ОФВ1, РаО 2 , зменшенню кашлю, об'єму та пірулентності мокроти.

— Фенспирид (Fenspiride)*

Фармакотерапевтична група: R03DX 03 — блокатори Н1-рецепторів.

Основна фармакотерапевтична дія: протизапальна дія.

Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: має антибронхоконстрикторні та протизапальні властивості, зумовлені складним механізмом дії препарату: блокуюча Н1-рецептори гiстаміну дія , що обумовлює антигістамінну, спазмолітичну дію на гладку мускулатуру бронхів та запобігає розвитку набряку, зменшує виділення слизу з носа та кількість бронхіального секрету; протизапальна дія, яка є результатом гальмування утворення та секреції факторів запалення (цитокiнiв, TNFa, похідних арахiдонової кислоти, простагландинів, лейкотрієнів, тромбоксану, вільних радикалiв); інгібіція α1-адренорецепторів, які стимулюють секрецію в'язкого слизу; С_макс досягається в середньому через 6 год після перорального застосування; T_1/2 — 12 год; виводиться з організму з сечею.

Показання для застосування: лікування г. та хр. запальних процесів ЛОР-органів та дихальних шляхів (отит, синусит, риніт, ринофарингіт, трахеїт, ринотрахеобронхіт, бронхіт), ХОЗЛ з або без хр. дихальної недостатності, у складі комплексної терапії БА, сезонний та цілорічний алергічний риніт та інші прояви алергії з боку респіраторної системи та ЛОР-органів; респіраторні прояви кору, грипу; симптоматичне лікування коклюшу.

Спосіб застосування та дози: рекомендовано до перорального застосування дорослим та дітям з 14 років; звичайна рекомендована добова терапевтична доза для лікування хр. запальних процесів становить — 2 табл/добу (вранці та ввечері); для посилення ефекту i/або у разі г. захворювань — 3 табл/добу (вранці, вдень i ввечері); тривалість лікування залежить від показання до застосування та перебігу захворювання; мінімальний курс лікування г. станів 7–10 днів, хр. станів — від 2 до 6 місяців.

Побічна дія ЛЗ та ускладення при застосуванні ЛЗ: розлади травлення, нудота, біль у шлунку, сонливіст; у поодиноких випадках — помірна синусова тахікардія, яка зменшується у разі зниження дози; еритема, фіксована пігментна еритема, висип, кропив'янка, набряк Квінке.

Протиопоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату.

Форми випуску ЛЗ: табл., вкриті оболонкою, по 80 мг, сироп по 150 мл (200 мг/100 мл) у фл.

Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t° нижче 30 °С; термін придатності — 2 роки.

Торгова назва:

ІІ: Ереспал, «Laboratoires Servier Industrie» для «Laboratoires Servier»

4. Стабілізатори мембран гладких клітин та блокатори лейкотрієнових рецепторів

4.1. Стабілізатори мембран гладких клітин

Основним показанням до призначення стабілізаторів мембран гладких клітин (кромогліциєва кислота та її аналоги, кетотіфен) є попередження бронхообструкції, яка розвивається при БА, при цьому неефективні для зняття загострення БА. Стабілізатори мембран гладких клітин застосовують для попередження симптомів БА, викликаних фізичним навантаженням; інгаляцію проводять за 30 хв до передбачуваного навантаження. Стабілізатори мембран гладких клітин добре поєднуються з іншими препаратами, при регулярних інгаляціях знижують частоту загострень БА, а також дозволяють зменшити дози бронходилататорів і системних ГК. Стабілізатори мембран гладких клітин більш ефективні у дітей старше 4 років, ніж у дорослих. На початку лікування препарати звичайно застосовують 3–4 р/добу, при досягненні оптимального терапевтичного ефекту можливий перехід на підтримуючу дозу, що підбирається індивідуально. Якщо інгаляція порошку препарату викликає бронхоспазм, рекомендується профілактично (за кілька хв) зробити інгаляцію β2-агоніста. Профілактичний ефект развивається поступово, упродовж 2–12 тижнів. Стабілізатори мембран гладких клітин перешкоджають відкриттю кальцієвих каналів та входу кальцію в гладких клітини. Вони пригнічують кальційзалежну дегрануляцію клітин і вихід із них гістаміну, фактора, активуючого тромбоцити, лейкотрієни, в т.ч. повільно реагуючу субстанцію анафілаксії, лімфокіни та інші біологічно активні речовини, які індукують запальні та АР. Стабілізація мембран гладких клітин обумовлена блокадою фосфодієстерази і накопиченням в них цАМФ. Важливим аспектом протиалергічного впливу стабілізаторів мембран гладких клітин являється підвищення чутливості адренорецепторів до катехоламінів. Окрім того, препарати блокують хлорні канали і попереджують, таким чином, деполяризацію парасимпатичних закінчень в бронхах. Вони перешкоджають клітинній інфільтрації слизової оболонки бронхів і гальмують розвиток реакції гіперчутливості уповільненої дії. Деякі з препаратів цієї групи (кетотифен та ін.) володіють здатністю блокувати Н1-рецептори (антигістамінна дія). Стабілізатори мембран гладких клітин усувають набряк слизової оболонки бронхів і попереджують (але не знімають) підвищення тонусу гладких м'язів.

— Кромогліцієва кислота (Сromoglicic acid) *, **

Фармакотерапевтична група: R01AC01 - засоби, що застосовуються при бронхообструктивних захворюваннях дихальних шляхів. Препарати, які гальмують вивільнення та активність гістаміну та інших «медіаторів» алергії та запалення.

Основна фармакотерапевтична дія: мембраностабілізуюча, протиалергічна дія.

Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: стабілізує мембрани сенсибілізованих гладких клітин; гальмує вхід іонів кальцію; дегрануляцію і вивільнення із них гістаміну, брадикініну, лейкотрієнів, простагландинів та ін. біологічно активних речовин; попереджує розвиток алергічних і запальних реакцій; бронхоспазму; інгібує хемотаксис еозинофілів; має властивість блокувати рецептори, специфічні для медіаторів запалення; тривале використання зменшує частоту приступів БА та полегшує її перебіг; знижує потребу в бронхолітичних препаратах і глюкокортикоїдах; при інгаляційному введенні до 90 % препарата осідає в трахеї та великих бронхах; із легенів абсорбується 5–15 % дози (С_макс спостерігається через 15–20 хв); незначна частина поступає в ШКТ, залишок видихається; всмоктування зі слизових оболонок зменшується при збільшенні кількості секрету; зв'язування з білками плазми крові — 65–75 %; не метаболізується і виводиться із організму в рівних кількостях з сечею і жовчю за 24 г.; T1/2 складає 1–1,5 г.; в незначній кількості проникає в грудне молоко; дія одноразової дози продовжується до 5 г.

Спосіб застосування та дози: всередину по 2 капс. (200 мг) 4 р/добу за 30 хв перед вживанням їжі і перед сном дорослим і дітям (старшим 12 років); дітям від 2 до 12 років — по 1 капс. (100 мг) 4 р/добу (до 40 мг/кг/добу); дорослим і дітям; інтраназально — по 1 аерозольній дозі в кожен носовий хід 3–4 р/добу; дозований аерозоль для інгаляцій по 1–2 дози 4–6 (до 8) р/добу дорослим і дітям понад 5 років на початку лікування бронхіальної астми; в тяжких випадках БА по 2 дози 6–8 р/добу, при клінічному поліпшенні — по 1 дозі 4 р/добу; для профілактики астми фізичного зусилля безпосередньо перед фізичною роботою можна провести додаткове використання лікувального засобу.

Показання для застосування ЛЗ: БА (включаючи БА, що провокується алергенами, іритантами, холодом, фізичним навантаженням) у дітей і дорослих (профілактика й лікування).

Побічна дія ЛЗ та ускладнення при застосуванні ЛЗ: подразнення слизової оболонки порожнини носа, глотки, дихальних шляхів, дистонія, рефлекторний кашель, сухість у роті, запаморочення, головний біль, нудота, шкірний висип, шкірний зуд, кропив'янка, артралгія, затримка сечі.

Протипоказання для застосування ЛЗ: гіперчутливість, вагітність (I триместр), вік до 5 років (інгаляції аероз.), до 2 років — інгаляції пор. д/інг.

Форми випуску ЛЗ: аерозоль для інгаляцій, дозований, 1 мг/дозу по 112 або 200 доз у балонах, 5 мг/дозу по 112 доз у балонах.

Умови та термін зберігання: зберігати при t° до 30 °С; термін придатності — 3 роки.

Торгова назва:

II. Кромітал™, «Midas Care Pharmaceuticals Pvt.Ltd.», Індія

Продовження в наступному номері