Газета «Новости медицины и фармации» 21-22(265-266) 2008
Вернуться к номеру
Міністерство охорони здоров''я України: Наказ № 513 від 05.09.2008 (м. Київ) про затвердження Формулярного довідника з використання лікарських засобів в пульмонології при обструктивних захворюваннях дихальних шляхів
Продовження. Початок у № 18(259)
— Кетотифен (Кetotifen)*
Фармакотерапевтична група: R06AХ17 — засоби, що застосовуються при бронхообструктивних захворюваннях дихальних шляхів. Препарати, які гальмують вивільнення та активність гістаміну та інших «медіаторів» алергії та запалення.
Основна фармакотерапевтична дія: мембраностабілізуюча, антигістамінна дія.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: гальмує вивільнення гістаміну та ін. медіаторів із гладких клітин і базофілів; неконкурентно блокує H1-гістамінові рецептори; інгібує фосфодіестеразу; підвищує рівень цАМФ в клітинах; пригнічує сенсибілізацію еозинофілів рекомбінантними цитокінами людини і їх накопичення в дихальних шляхах; попереджує розвиток симптомів гіперреактивності дихальних шляхів, яка обумовлена фактором активації тромбоцитів або дією алергенів; попереджує розвиток бронхоспазму (не має бронхорозширюючу дію); клінічний ефект развивається через 6–8 тиж.; після прийому всередину всмоктується повністю; біодоступність складає приблизно 50%, внаслідок ефекту «першого проходження» через печінку; час досягнення Смакс — 2–4 г, зв''язування з білками плазми — 75 %; проходить через гематоенцефалічний бар''єр і проникає в грудне молоко; пригнічує ЦНС; метаболізується в печінці; головний метаболіт (кетотифен-N-глюкуронід) практично не активний; виведення із організму відбувається у дві фази: з T1/2 3–5 год і 21 год; протягом 48 год з сечею виводиться основна частина прийнятої дози препарату: 1 % — в незмінному вигляді і 60–70 % — у вигляді метаболітів.
Спосіб застосування ЛЗ та дози: всередину, під час їжі, дорослим і дітям понад 3 роки по 1 мг перші 3-4 дні у вечері (можливий седативний ефект), далі 2 мг/доб (по 1 мг вранці і ввечері); при необхідності у дорослих і детей старших 10 років добову дозу підвищують до 4 мг (по 2 мг 2 р/добу); сироп: дітям у віці від 6 міс до 3 років — в разовій дозі 2,5 мл — (0,05 мг/кг) 2 р/добу; дітям старшим 3 років — по 5 мл (1 ч.л.) в перші 3–4 дні 1 раз ввечері, потім 2 р/добу (вранці і ввечері).
Показання для застосування ЛЗ: профілактика приступів БА (всі форми); алергічний бронхіт; кропив''янки (г., хр.); атопічний дерматит.
Побічна дія ЛЗ та ускладнення при застосуванні ЛЗ: нервова система і органи чуття — седативний ефект, зниження реакційної спроможності, заторможеність, відчуття втоми, легке головокружіння, головний біль, сонливість, рідко — порушення сну, нервозність (особливо у дітей); ЖКТ — сухість в роті, підвищення апетиту, нудота, блювота, гастралгія, запор; інші — тромбоцитопенія, цистіт, збільшення маси тіла, шкірні АР.
Протипоказання для застосування ЛЗ: гіперчутливість, вагітність, годування груддю, дитячий вік до 3 років (табл.) або 6 міс. (сироп).
Форми випуску ЛЗ: табл. по 1 мг; сироп, 1мг/5мл по 50 та 100 мл у фл., капс. по 1,375 мг.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t° не вище 25 °С; термін придатності — 3 роки.
Торгова назва:
I: Кетотифен, ЗАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ»;
Кетотифен, Філія ТОВ «Дослідний завод «ГНЦЛС» для ТОВ «Дослідний завод «ГНЦЛС»;
Кетотифен-В, ВАТ «Монформ»;
Кетотифен-Здоров''я, ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров''я»;
Кетотифен-ЛХ, ЗАТ «Лекхім-Харків».
II: Кетотифен ВФЗ, «Polfa» Warsaw Pharmaceutical Works S.A., Польща;
Кетотифен Софарма, «Sopharma» JSC, Болгарія;
Задітен, «Famar France» для «Novartis Pharma AG», Франція/Швейцарія
Задітен®, «Sandoz Privat Limited» компанія групи «Novartis», Індія;
Задітен®, «EXCELVISION» для «Novartis Pharma AG», Франція/Швейцарія.
4.2. Антагоністи лейкотрієнових рецепторів
Антагоністи лейкотрієнових рецепторів (монтелукаст, зафірлукаст) — новий клас протиастматичних препаратів, місце й роль яких остаточно не визначені. У дихальних шляхах вони блокують дію лейкотрієнів, зокрема попереджаючи надлишкове утворення секрету в бронхах, набряк слизової оболонки, послабляючи гіперреактивність бронхів і бронхоспазм. Монтелукаст приєднується до терапії хворих на БА легкого та середнього ступенів тяжкості при неадекватному їх лікуванні інгаляційними кортикостероїдами та β2-адренорецепторами короткої дії. Також для попередження алерген-індукованого бронхоспазму. Зафірлукаст використовується також з профілактичною метою, може попереджувати розвиток БА.
При цьому антагоністи лейкотрієнових рецепторів неефективні для зняття нападів БА, не застосовуються при загостренні БА. Немає необхідності у зменшенні дози або у відміні кортикостероїдної терапії.
— Монтелукаст (Мontelukast)
Фармакотерапевтична група: R03DC03 — засоби, що застосовуються при бронхообструктивних захворюваннях дихальних шляхів. Протиастматичний препарат. Блокатор лейкотрієнових рецепторів. Простогландини та їх синтетичні похідні.
Основна фармакотерапевтична дія: протизапальна дія.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: засіб є антагоністом лейкотрієнів ЛТС4, ЛТД4, ЛТЕ4; має високу спорідненність та селективність до CysLT1 рецепторів; блокує CysLT1 рецепторів та попереджує стимуляцію лейкотрієнами клітин мішеней, таких як гладких м''язів бронхів та секреторних залоз; інгібує як ранню, так і пізню фази бронхоконстрикції, причиною якої є антигени; абсорбується в ШКТ; пік концентрації від 3 до 4 год після прийому 10 мг препарату; біодоступність складає 64 %; концентрація препарату поступово зростає після прийому 5 мг натще у дорослих; після прийому 4 мг препарату Смакс досягається через 2 год; активно метаболізується в печінці і виділяється з жовчю, незначна кількість препарату виділяється з сечею; T1/2 — від 2,7 до 5,5 г; при легкій та середнього ступеню печінковій недостатності може збільшуватись рівень препарату в плазмі, при цьому обов''язково регулюється доза препарату.
Спосіб застосування та дози: по 10 мг, 1 р/добу (перед сном) дорослим; 5 мг перед сном — дітям 6 - 14 років; 4 мг перед сном — дітям 2 - 5 років.
Показання для застосування ЛЗ : БА легкого й середнього ступеню тяжкості, яка погано контролюється ІГК і β2-адренорецепторами короткої дії; профілактика нападів ядухи при БА фізичного зусилля; немає бронходилататорного ефекту, тому для зняття нападів БА не використовується.
Побічна дія ЛЗ та ускладнення при застосуванні ЛЗ: головний біль, безсоння, стомлюваність, млявість, апатія, грипоподібні симптоми, ларингіт, синусіт, отит, часті простудні захворювання у літніх хворих, артралгія, міалгія, біль у животі, диспепсичні явища, сухість у роті, сверблячка, жовтяниця, лікарський гепатит, алергійні реакції.
Протипоказання для застосування ЛЗ: гіперчутливість, виражена печінкова й/або ниркова недостатність, вік до 6 років.
Форми випуску ЛЗ: табл., вкриті плівковою оболонкою, по 10 мг; таблетки жувальні, по 4 мг.
Умови та термін зберігання: термін придатності — 2 роки.
Торгова назва:
II. Зеспіра, «Bilim Pharmaceuticals A.S.», Туреччина.
5. Стимулятори дихання
Мають обмежене застосування при дихальній недостатності у хворих ХОЗЛ. Вони ефективні тільки при в/в введенні і мають короткочасну дію. Стимулятори дихання застосовують обмежено, при наявності протипоказань до ШВЛ або неможливості її проведення. При важкій дихальній недостатності препарати можуть і погіршити стан хворого. Вони мають вузький спектр терапевтичного застосування, їх слід застосовувати тільки під спостереженням лікаря в стаціонарі.
5.1. Дихальні аналептики
Аналептики — речовини, які стимулюють активність дихального і судинорухового центрів, відновлюють функцію ЦНС.
Аналептики діють майже на всіх рівнях ЦНС. Але кожний окремий препарат характеризується більш вираженою тропністю відносно окремих відділів ЦНС. Так, наприклад, одні препарати впливають переважно на центри довгастого мозку (бемегрид, кордіамін, коразол), інші — на спинний мозок (стрихнін).
Збільшення дози аналептиків приводить до генералізації процесів збудження, які супроводжуються підсиленням рефлекторної збудливості. У великих дозах аналептики викликають судоми. Судоми, які пов''язані із збудженням переважно стовбурової частини головного мозку, носять клонічний характер (бемегрид, коразол, кордіамін), а при дії на спинний мозок розвиваються судоми тетанічного характеру (стрихнін).
Класифікація аналептиків:
1. Аналептики, які діють переважно на центри довгастого мозку — камфора, кордіамін, сульфокамфокаїн, бемегрид — аналептики прямої дії.
2. Аналептики, які діють через синокаротидні зони, збуджуючи їх — дихальні аналептики — цитітон, лобеліну гідрохлорид — аналетики рефлекторної дії.
3. Аналептики, які діють переважно на спинний мозок — стрихнін.
4. Аналептики, які діють на стовбурову частину і кору головного мозку — етимізол.
На даний час в Україні зареєстрований і використовується тільки Кордіамін — аналептик прямої дії.
— Кордіамін (Nikethamide)
Фармакотерапевтична група: R07AВ02, дихальні аналептики.
Основна фармакотерапевтична група: аналептик
Фармакодинамика, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: аналептик змішаного типу дії, механізм дії якого складається з двох компонентів: центрального і периферичного: центральний пов''язаний з безпосереднім впливом на судиноруховий центр довгастого мозку, що приводить до його збудження та опосередкованого підвищення системного АТ (особливо при первісному пригніченні рухового центру); периферичний компонент пов''язаний із збудженням хеморецепторів каротидного синусу, що приводить до збільшення частоти та глибини дихальних рухів; при в/в введенні препарату частішає ритм, зростає частота і глибина дихання, незначно та короткочасно підвищується АТ; препарат не чинить прямого стимулюючого впливу на серце і не виявляє прямого стимулюючого судинозвужуючого ефекту.
Показання для застосування: колапс, асфіксія, шокові стани, які виникають під час хірургічних втручань і в післяопераційному періоді, г. і хр. розлади кровообігу, пригнічення дихання у хворих на інфекційні захворювання, отруєння наркотичними, снодійними і анальгетичними засобами.
Спосіб застосування та дози: призначається дорослим п/ш, в/м по 1–2 мл 1–3 р/добу; дітям 10 років по 0,5 мл підшкірно 1–2 р/добу; п ри отруєнні наркотиками, снодійними, анальгетиками дозу підвищують до 3–5 мл одноразово; вищі дози: разова — 2 мл, добова — 6 мл; при отруєнні наркотиками вища разова доза — 5 мл.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: неспокій, м''язові сіпання, які починаються з кругових м''язів рота, почервоніння обличчя, свербіж шкірних покровів, блювання, порушення серцевого ритму; АР є поодинокі.
Протипоказання до застосування ЛЗ: схильність до судомних реакцій; вагітність, період лактації; діти віком до 16 років (шприц-тюбик).
Форма випуску ЛЗ: р-н для ін''єкцій 25 % по 2 мл в амп., шприци-тюбики
Умови та термін зберігання: зберігати при t° не вище 20 °С; термін придатності — 2 роки.
Торгова назва:
Кордіамін ЗАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця»
Кордіамін «Стиролбіофарм»
Кордіамін «Фармацевтична компанія «Здоров''я»
6. Муколітичні засоби
Ці засоби впливають на бронхіальну секрецію і широко використовуються для покращання відходження мокроти шляхом зменшення її в''язкості. Для захворювань органів дихання з порушенням секреції притаманне зниження вмісту кислих гідрофільних сіаломуцинів — зменшення водного компоненту, і підвищення вмісту нейтральних гідрофобних факомуцинів, що відштовхують воду. Секрет стає в''язким та густим. В інших випадках, бактеріальні ферменти і лізосомальні протеази вторинно змінюють склад сіаломуцинів, внаслідок чого вони втрачають здатність формувати волокнисті структури. Секрет стає рідким і може стікати по бронхіальній стінці внаслідок втрати еластичности. Тому вибір уко регулято терапії залежить від клінічної ситуації. При сухому кашлі показані препарати, що стимулюють секрецію, при непродуктивному вологому кашлі — препарати, що розріджують мокротиння, при продуктивному вологому кашлі — уко регулятори.
Муколітичні засоби розділяються:
— Муколітичні засоби прямої дії, або власне муколітики
– Неферментні муколітики
– Ферментні муколітики
— Муколітики непрямої дії
– Секретолітики
– Мукорегулятори
– Стимулятори сурфактанту
— Легеневі сурфактанти
— Експекторанти
– Рефлекторної дії
– Мукокінетики
– Мукогідратанти
– Стимулятори бронхіальних залоз
— Комбіновані препарати та інші
6.1. Муколітичні засоби прямої дії, або власне муколітики
6.1.1. Неферментні муколітики
Похідні цистеїну з вільною тіоловою групою (ацетилцистеїн). Механізм дії — розрив дисульфідних зв''язків мукополісахаридів мокротиння, стимуляція функції слизосекретуючих клітин, збільшення синтезу глютатіону, що обумовлює детоксикаційні та антиоксидантні властивості. Препарати мають відхаркуючу, секретомоторну, муколітичну, протикашльову дію, стимулюють синтез сурфактанту. Дія тіолітиків не залежить від вихідного стану секрету, тому вони можуть зробити секрет надмірно рідким. Протипоказані при рідкому мокротинні, «вологих легенях». Треба обережно використовувати ці засоби у пацієнтів з тяжкою бронхіальною обструкцією та нейром''язовою патологією.
— Ацетилцистеїн (Аcetylcysteine)* , **
Фармакотерапевтична група: R05C В01 — муколітичні засоби.
Основна фармакотерапевтична дія: муколітик.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: розриває дисульфiднi зв''язки у молекулах кислих мукополiсахаридiв мокротиння; зменшує в''язкість бронхіального слизу; зберiгає активність і за наявності гнійного секрету (слизу); швидко всмоктується при пероральному прийомі; легко проникає в усі органи і тканини; Смакс 357,4 нг/л спостерігається у плазмі через 60 хв; у легенях — через 1,5 год; T1/2 — 6,2 год; у крові спостерігається рухлива рівновага метаболітів (цистеїну, цистину, діацетилцистеїну), зв''язаних з білками дисульфідними зв''язками; виводяться, в основному, нирками.
Показання для застосування: наявність густого в''язкого слизового або гнійно-слизового мокротиння при таких захворюваннях: хр. бронхолегеневі захворювання: ХОЗЛ, емфізема з бронхітом, хр. бронхіт, бронхоектази; г. бронхолегеневі захворювання: астма із закупоркою бронхів слизом, бронхіт, бронхопневмонія, трахеобронхіт, бронхіоліт, муковісцидоз.
Спосіб застосування та дози: дорослим: — при г. захворюваннях: по 200 мг 3 р/добу; при хр. захворюваннях: по 400 мг/добу протягом 4–6 місяців; дітям — при г. захворюваннях: — до 2 років по 50 мг 3 р/добу; від 2 до 12 років — по 100 мг 3 р/добу; у віці 12 років і старше — доза дорослого; при муковісцидозі — по 200 мг 3 р/добу; порентерально дорослим по 3 мл 10% р-ну (300 мг) застосовують глибоко в/м або в/в 1–2 р/добу; дітям віком 6–14 років — по 1,5–2 мл 10% р-ну (150–200 мг) застосовують глибоко в/м; молодшим 6-ти років препарат застосовують глибоко в/м з розрахунку 10 мг/кг маси тіла; новонародженим та дітям до 1 року призначають тільки за життєвими показаннями в умовах стаціонару.
Побічна дія ЛЗ та ускладення при застосуванні ЛЗ: шлунково-кишкові розлади (нудота, блювання, діарея, печіння); АР (шкірні висипання, кропив''янка, свербіж); кровотеча з носа, шум у вухах.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до ацетилцистеїну, тяжкі ураження печінки, нирок, надниркових залоз.
Форми випуску ЛЗ. Порошок для приготування р-ну для перорального застосування по 3 г (100, 200, 600 мг) у однодозових пакетах або однодозових спарених пакетах, для 75 мл або 150 мл (20 мг/мл) орального р-ну по 30 г або по 60 г у фл., гранули по 100, 200, 600 мг, гранули для приготування 150 мл (200 мг/5 мл) сиропу для перорального застосування по 60 г у фл., гранули по 40 г або по 60 г для приготування 4% сиропу у фл., табл. шипучі по 100, 200, 600 мг, табл. по 100, 200 та 600 мг, р-н для ін''єкцій 10% по 3 мл (300 мг) в амп.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати t° не вище 20 °С; термін придатності — 3 роки.
Торгова назва:
І. Ацетал С, ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров''я»
Ацетилцистеїн-ФС, ТОВ «Фарма Старт»
Кофацин, ВАТ «Луганський ХФЗ»
ІІ. Ацестад, «Stada Arzneimittel AG», Німеччина
Ацетин, «Synmedic Laboratories», Індія
Ацецекс, ТОВ «Фармтехнологія», Республіка Білорусь;
Ацистеїн, «Bilim Pharmaceuticals A.S» для «Delta Medical Promotions AG», Туреччина/Швейцарія
АЦЦ®, «Salutas Pharma GmbH» підприємство компанії «Hexal AG», Німеччина,
Муконекс; «ABDI IBRAHIM Ilac Sanayi ve Ticaret A.S.» для «Tripharma IIac Senayi ve Ticaret A.S, Туреччина/Туреччина
Флуїмуцил, «Zambon Group S.p.A.» та «Zambon Group Switzerland Ltd», Італія/Швейцарія.
6.1.2. Ферментні муколітики
Протеолітичні ферменти наразі рідко використовуються внаслідок ризику розвитку кровотеч, деструкції міжальвеолярних перетинок. Трипсин зараз не застосовується. Хімотрипсин використовується переважно при гнійно-некротичних процесах.
— Хімотрипсин (Сhymotrypsin)
Фармакотерапевтична група: B06AA04 — гематологічні засоби. Ферменти.
Основна фармакотерапевтична дія: протеолітична дія.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: протеолітичний фермент, який отримують із підшлункових залоз великої рогатої худоби, гідролізує переважно зв''язки, утворені залишками тирозину, фенілаланіну та іншими ароматичними амінокислотами; розщеплює пептидні зв''язки в молекулах білка та продуктів його розпаду; виявляє протизапальну дію, оскільки фактори запалення являють собою білки або високомолекулярні пептиди (брадикінін, серотонін, некротичні продукти та ін.); лізує некротизовані тканини, не впливаючи на життєздатні клітини, внаслідок наявності в них специфічних антиферментів; фармакокінетика не вивчалась.
Показання для застосування ЛЗ: захворювання органів дихання — трахеїти, бронхіти, бронхоектатична хвороба, пневмонія, абсцеси легенів, ателектаз, БА з підвищеною секрецією.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: при захворюваннях органів дихання застосовують в/м дорослим по 5–10 мг, дітям по 2,5 мг на добу протягом 10 — 12 днів; в подальшому, через 7–10 днів, курс лікування можна повторити; при хр., тривалих процесах лікування можна повторити 3–4 рази; при ексудативних плевритах, емпіємах препарат можна застосовувати внутрішньоплеврально — з метою профілактики післяопераційних ускладнень (операція на легенях) вводять в/м дорослим по 5–10 мг, дітям по 2,5 мг щоденно, починаючи за 5–10 днів перед операцією і продовжуючи протягом 3–4 днів після неї, у післяопераційному періоді (при ателектазі, який виник, або на початковій стадії пневмонії) призначають в/м дорослим по 5–10 мг, дітям по 2,5 мг/добу (в 1–3 мл 0,25% р-ну новокаїну); при цьому рекомендується комбінувати введення хімотрипсину в/м з застосуванням хімотрипсину аерозольно у 5% водному р-ні в кількості 3–4 мл; при гемотораксах, емпіємах вводять щоденно внутрішньоплеврально по 20–30 мг (розводити у 5–10 мл фізіологічного р-ну або 0,25% новокаїну); у фтизіохірургії препарат призначають з тією ж метою і в таких самих дозах на фоні специфічної антибактеріальної терапії; при хр. фіброзно-кавернозному туберкульозі легенів, ускладненому бронхітом, курс передопераційної підготовки триваліший (по 10–12 днів), іноді повторюється до максимальної санації бронхіального дерева.
Побічна дія ЛЗ та ускладнення при застосуванні ЛЗ: після інгаляції зрідка охриплість, що зникає без будь-яких лікувальних заходів, субфебрильна t°, яка швидко проходить.
Протипоказання до застосування ЛЗ: декомпенсація серцевої діяльності, емфізема легенів з недостатністю дихання, декомпенсовані форми туберкульозу легенів, г. дистрофія і цироз печінки, інфекційний гепатит, панкреатити, нефрити, геморагічний діатез; не вводити у центри запалення і рани, що кровоточать, та порожнини, на виявлені поверхні злоякісних новоутворень; АР, що пов''язані зі всмоктуванням продуктів протеолізу некротичних тканин.
Форми випуску ЛЗ: порошок ліофілізований для приготування р-ну для ін''єкцій по 10 мг в амп.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t° від 0 °С до 10 °С; приготований р-н хімотрипсину може зберігатися протягом 1 доби при t° 2–5 °С; термін придатності — 3 роки.
Торгова назва:
І. Хімотрипсин, Харківське підприємство по виробництву імунобіологічних та лікарських препаратів ЗАТ «Бiолiк»;
Хімотрипсин кристалічний, ЗАТ «Трудовий колектив Київського пiдприємства по виробництву бактерiйних препаратiв «Бiофарма».
6.2. Муколітики непрямої дії
6.2.1. Секретолітики
Бромгексин — алкалоїд вазіцину. Муколітичний ефект пов''язаний з деполімеризацією мукопротеїнових і мукополісахаридних волокон. Препарат має секретолітичний, секретомоторний і протикашльовий ефекти. Бромгексин має самостійну протикашльову дію. При печенковій недостатності необхідно коригувати дози бромгексину.
— Бромгексин (Вromhexine)* , **
Фармакотерапевтична группа: R05C В02 — муколітичні засоби.
Основна фармакотерапевтична дія: муколітична.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: справляє муколітичну (секретолітичну) та відхаркувальну дію; викликає деполімеризацію мукопротеїнових і мукополісахаридних полімерних молекул; стимулює вироблення ендогенного сурфактанта; покращує реологічні властивості бронхолегеневого секрету; сприяє його руху по епітелію та виведенню мокротиння з дихальних шляхів; при застосуванні внутрішньо протягом 30 хв практично повністю (99 %) всмоктується; біодоступність становить 80 % внаслідок ефекту «першого проходження» крізь печінку; в плазмі зв''язується з білками; проникає через гематоенцефалічний та плацентарний бар''єри; в печінці підлягає деметилюванню та окисленню; частина метаболітів, що утворюються, зберігає фармакологічну активність; T1/2 — 1 год, проте термінальний T1/2 досягає 15 год внаслідок повільної зворотної дифузії з тканин; екскретується нирками; при тяжкій печінковій недостатності кліренс бромгексину знижується, а при хронічній нирковій недостатності порушується виділення його метаболітів; при багаторазовому застосуванні може кумулюватися.
Показання для застосування: г. та хр. захворювання бронхів і легенів з порушенням відходження мокротиння: трахеїт, г. та хр. бронхіт різного походження, включаючи ускладнений бронхоектазами, БА, пневмонія, пневмоконіоз, туберкульоз легенів; з метою прискорення виділення рентгеноконтрастної речовини після бронхографії та в передопераційний період.
Спосіб застосування та дози: приймають внутрішньо, незалежно від прийому їжі; дорослим — 16 мг (2 табл.) 3–4 р/добу; дітям від 3 до 4 років — по 2 мг (1/4 табл.) 3 р/добу; від 5 до 14 років — по 4 мг (Ѕ табл.) 3 р/добу; курс лікування — від 4 днів до 4 тижнів; сироп призначають дорослим i дiтям старше 10 рокiв по 10 мл 3 р/добу, дiтям вiком вiд 5 до 10 рокiв по 5 мл (1 ч.л.) 3 р/добу; вiд 3 до 5 рокiв — по 5 мл (1 ч.л.) 2 р/добу; до 2 рокiв — по 2,5 мл 2–3 р/добу; не рекомендується застосовувати препарат більше 5 днів без повторного огляду лікаря; при використанні крапель дорослим і підліткам старше 14 років призначають по 2–4 мірні ложки (8–16 мг) 3 р/добу; р-н приймають після їди і запивають великою кількістю рідини; тривалість лікування залежить від показань і перебігу захворювання.
Побічна дія ЛЗ та ускладнення при застосуванні ЛЗ: АР (шкірні висипи, риніт), шлунково-кишкові розлади (нудота, блювання, диспепсії, загострення виразкової хвороби), підвищення активності амінотрансфераз, ангіоневротичний набряк.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату; вагітність (особливо в І триместрі), годування груддю; дитячий вік до 3 років; відносні протипоказання — пептична виразка шлунка та дванадцятипалої кишки, захворювання бронхів, що супроводжується дуже великим накопиченням мокротиння, порушення функцій нирок і печінки.
Форми випуску ЛЗ: табл. по 4, 8 мг, еліксир, 4 мг/5 мл по 60 мл або 120 мл у фл., сироп, 4 мг/5 мл по 100 мл у фл. скляних або полімерних.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t° від 15 °С до 25 °С; термін придатності — 3 роки.
Торгова назва:
І. Бромгексин, Харківське державне фармацевтичне підприємство «Здоров''я народу»
Бромгексин, ВАТ «Монфарм»
Бромгексин, ТОВ «Юрія-Фарм»
Бромгексин-Дарниця, ЗАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця»
Бромгексин-Здоров''я, ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров''я»
БРОНХОГЕКС, ВАТ «Вітаміни»
ІІ. Бромгексин, АТ «Гріндекс», Латвія
Бромгексин, «Elegant India», Індія
Бромгексин 4 Берлін-Хемі, «BERLIN-CHEMIE AG (MENARINI GROUP)», Німеччина
Бромгексин 8 Берлін-Хемі, «BERLIN-CHEMIE AG (MENARINI GROUP)», Німеччина
Бромгексин-8 краплi, «Krewel Meuselbach GmbH», Німеччина
Бромгексин Гріндекс, JS Company «Grindeks», Латвія
Бромгексин-Н.С., ВАТ «Щолківський вітамінний завод», Російська Федерація
Бромгексин-Ферейн, ЗАТ «Бринцалов-А», м.Москва, Російська Федерація
Солвін™, «Ipca Laboratories Limited», Індія
6.2.2. Мукорегулятори
Мукорегулятори — препарати на основі карбоцистеїну. Карбоцистеїн активує сіалову трансферазу — фермент келихоподібних клітин, нормализує баланс кислих та нейтральних глікопротеїнів мокротиння, збільшує частоту рухів війок епітелію, регулює утворення секрету залозистими клітинами. Мукорегуляторний эфект — покращує регенерацію, відновлення структури слизової оболонки, зменшує кількість гіперплазованих келихоподібних клітин. Активує секрецію IgA, збільшує кількість сульфгідрильних груп, має протизапальну дію. Не провокує бронхоспазм. Препарат володіє післядією — нормалізація в''язкості та еластичності секрету зберігається протягом 8–13 днів після завершення 4-денного курсу лікування.
— Карбоцистеїн (Сarbocisteine)*, **
Фармакотерапевтична группа: R05C В03 — муколітичні засоби.
Основна фармакотерапевтична дія: муколітична.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: впливає на гелеву фазу слизу дихальних шляхів: шляхом розриву дисульфідних містків глікопротеїнів спричиняє розрідження надмірно в''язкого секрету бронхів, що сприяє виведенню мокротиння; при прийомі внутрішньо швидко всмоктується; Смакс досягається через 2 год; біодоступність низька — менше ніж 10 % введеної дози (внаслідок інтенсивного метаболізму в ШКТ та ефекту першого проходження через печінку); виводиться в основному нирками. T1/2 становить близько 2 год.
Показання для застосування ЛЗ: Рекомендується для застосування при захворюваннях верхніх відділів дихальних шляхів, що супроводжуються порушенням виведення мокротиння з дихальних шляхів (гострий та хронічний бронхіт, трахеобронхіт, фарингіт, риніт, синусит, середній отит, коклюш), а також для підготовки пацієнта до бронхоскопії та бронхографії.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: дорослим призначають сироп 5% по 750 мг (15 мл), 3 р/добу або по 2 капс. 3 р/добу, а після досягнення клінічного ефекту — по 1 капс. 4 р/добу; тривалість лікування дорослих також не повинна перевищувати 8–10 днів; сироп приймають в інтервалах між прийомами їжі; дозування сиропу 2% дітям віком від 1 місяця до 2 років — 1 дозувальний стаканчик, наповнений до відмітки 5 мл, 1 р/добу; дітям віком від 2 до 5 років — 1 дозувальний стаканчик, наповнений до відмітки 5 мл, 2 р/добу; дітям віком від 5 до 12 років — 1 дозувальний стаканчик, наповнений до відмітки 5 мл, 3 р/добу; максимальна разова доза для дітей становить 100 мг.
Побічна дія ЛЗ та ускладення при застосуванні ЛЗ: розлади травлення, нудота, блювання.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до компонентів препарату, пептична виразка шлунка та дванадцятипалої кишки у період загострення, І триместр вагітності.
Форми випуску ЛЗ: капс. по 375 мг, сироп 2 та 5% по 125 мл у фл.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t° 15–25 °C.
Торгова назва:
І. Мукосол, ЗАТ «Технолог»
ІІ. Мукосол, «CTS Chemical Industries Ltd.», Ізраїль
Флюдітек, «Laboratorie Innotech International» на заводі «Innotera Shuzy», Франція
6.2.3. Стимулятори сурфактанту
— Амброксол (Аmbroxol)* , **
Фармакотерапевтична группа: R05C В06 — муколітичні засоби.
Основна фармакотерапевтична дія: алкалоїд вазі цину; муколітичний ефект пов''язаний з деполімеризацією мукопротеїнових і мукополісахаридних волокон; має секретолітичний, секретомоторний і протикашльовий ефекти; у порівнянні з бромгексином має більш потужній ефект при менших диспептичних явищах.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: збільшує синтез сурфактанту; змінює хімізм мукополісахаридів мокротиння, зменшує адгезію секрету до стінок, підсилює ефект а/б, при цьому розрідження мокротиння практично не супроводжується збільшенням його об''єму; стимулює циліарну активність; полегшує виведення слизу; зменшує кашель; сприяє полегшенню болю та пов''язаного з болем дискомфорту в носовій порожнині, в ділянці вуха і трахеї; абсорбція всіх пероральних форм, які виводяться повністю, швидка і достатньо повна, з лінійною залежністю у терапевтичному діапазоні; Смакс досягаються через 0,5–3 год; в терапевтичному діапазоні приблизно 90 % препарату зв''язується з протеїнами; при пероральному прийомі розподіл з крові до тканин швидкий і різко виражений, з найвищою концентрацією активної речовини у легенях; метаболізується головним чином у печінці шляхом кон''югації. T1/2 становить 10 год; загальний кліренс знаходиться у межах 660 мл/хв., нирковий кліренс становить приблизно 8 % від загального кліренсу.
Показання для застосування: секретолітична терапія при г. і хр. бронхопульмональних захворюваннях, що пов''язані з порушенням бронхіальної секреції та ослабленням просування слизу.
Спосіб застосування та дози: табл. приймаються внутрішньо після їди з достатньою кількістю теплої рідини; дорослі та діти старші 12 років — у перші три дні по 1 табл. 3 р/добу, далі — по 1 табл. 2 р/добу або по 1/2 табл. 3 р/добу; діти 6–12 років по 1/2 табл. 2–3 р/добу; сироп призначають дорослим у перші 2–3 доби по 10 мл 3 р/добу, далі — по 10 мл 2 р/добу або по 5 мл 3 р/добу; дітям до 2 років (крім новонароджених і недоношених ) — по 2,5 мл 2 р/добу; від 2 до 5 років — по 2,5 мл 3 р/добу; від 5 до 12 років — по 5 мл 2–3 р/добу; тривалість лікування залежить від особливостей перебігу захворювання (не рекомендується прийом без призначення лікаря понад 4–5 днів); р-н для інфузій добова доза — 30 мг/кг маси тіла, розподілена на 4 введення на добу; р-н слід вводити в/в, повільно, протягом не менше 5 хв, за допомогою інфузомату.
Побічна дія та ускладення при застосуванні ЛЗ: ШКТ — легкі прояви печії, диспепсії, нудоти, блювання, проносу; імунна система, шкіра та підшкірні тканини — висип, кропив''янка, ангіоневротичний набряк, анафілактичні реакції (включаючи анафілактичний шок) та АР, с-м Стівена — Джонсона, с-м Лайелла.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату.
Форми випуску ЛЗ: табл. по 30 мг, табл. пролонгованої дії по 0,075 г, табл. для смоктання по 15 мг, по 20 мг, капс. тверді по 30 мг, капс. пролонгованої дії по 75 мг, сироп, 15 та 30 мг/5 мл по 100 мл у фл., краплі для перорального застосування, 7,5 мг/мл по 50 мл (0,375 г) у фл., р-н для перорального застосування та інгаляцій, 7,5 мг/мл по 40 мл або 100 мл у фл., р-н для інфузій по 2 мл (15 мг) в амп., р-н для ін''єкцій 0,75% по 2 мл в амп.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t° не вище 25 °С; термін придатності після відкриття флакону з сиропом — 6 місяців; термін придатності — 5 років.
Торгова назва:
І. Амброксол, ВАТ «Тернопільська фармацевтична фабрика»
Амброксол, Амброксол 15, 30, Амброксолу гідрохлори, Амбротард 75, ЗАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ»
Амброксол, Дочірнє підприємство «Агрофірма «Ян» приватного підприємства «Ян»
Амброксол, ВАТ «уко ангіндрат»
Амброксол, Муколван, Філія ТОВ «Дослідний завод «ГНЦЛС» для ТОВ «Дослідний завод «ГНЦЛС»
Амброксол-Дарниця, ЗАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця»
Амброксол Екстра, ТОВ «АСТРАФАРМ»
Амброксол-Здоров''я, ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров''я»
Амброксол-ЛХ, ЗАТ «Лекхім-Харків»
Амброксол-Ретард, ВАТ «Концерн «Стирол»
Амброксол-Ретард, ТОВ «Стиролбіофарм»
АмброксолУ уко ангінд, ВАТ «ХФЗ «Червона уко»
ІІ. Амбробене, «Ratiopharm International GmbH», Німеччина
Амбробене, «Merckle GmbH»/»ratiopharm International GmbH», Німеччина
Амбробене, «Mepha AG» для «Merckle GmbH»/»ratiopharm International GmbH», Швейцарія/Німеччина
Амброгексал®, «Salutas Pharma GmbH» підприємство компанії «Hexal AG», Німеччина
Амброксол, «Polfa» Grodzisk Pharmaceutical Works Sp.z.o.o., Польща
Амброксол, «Matrix Pharmaceuticals Pvt. Ltd.», Індія
Амброксол, «MEDANA PHARMA TERPOL GROUP Joint Stock Company» для «Polfa» Grodzisk Pharmaceutical Works Sp.z.o.o., Польща
Амброксол, «KUSUM HEALTHCARE PVT. LTD.», Індія
Амброксол, ТОВ «Фармтехнологія», Республіка Білорусь
Амброксол, «Liva Healthcare Ltd.», Індія
Амброксол ПЛЮС, «Wens Formulation», Індія
уко ангі®, «Pro. Med. CS. Praha A.S.», Чеська Республіка
Лазолван®, Лазолван®уко а, уко ангін, «Boehringer Ingelheim Ellas A.E. (S.А.)» підрозділ компанії «Boehringer Ingelheim International GmbH», Греція/Німеччина
Нео-Бронхол, «BolderArzneimittelwerk GmbH & Co. Kg»для»Divapharma-Knufinke Arzneimittelwerk GmbH», Німеччина
Флавамед® розчин від кашлю, Флавамед® таблетки від кашлю, «BERLIN-CHEMIE AG (MENARINI GROUP)», Німеччина
Легеневі сурфактанти
Легеневі сурфактанти застосовуються для ведення пацієнтів з респіраторним дистрес с-мом у незрілих новонароджених, а також у дорослих з респіраторним дистрес с-мом.
— Сурфактант (Surfactant)
Фармакотерапевтична группа: R07AA02 — л егеневі сурфактанти. Природні фосфоліпіди.
Основна фармакотерапевтична дія: сурфактант.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: поповнює недостатність ендогенного легеневого сурфактанта екзогенним; вкриває внутрішню поверхню альвеол; знижує поверхневий натяг у легенях, стабілізує альвеоли, попереджуючи їх злипання наприкінці експіраторної фази, сприяє адекватному газообміну, що підтримується протягом усього дихального циклу; рівномірно розподіляється у легенях і розповсюджується на поверхні альвеол; у недоношених немовлят відновлюється рівень оксигенації, що потребує зниження концентрації вдихуваного кисню у газовій суміші; при інтратрахеальному введенні основна кількість виявляється у легенях; T1/2 становить 67 год; поза легенями (у сироватці крові і в інших органах ) через 48 год після введення виявляються тільки слідові кількості ліпідів сурфактанта.
Показання для застосування ЛЗ: профілактика респіраторного дистрес-с-му (РДС) у новонароджених з терміном гестації менше 34 тижнів та вираженим дефіцитом легеневого сурфактанту; лікування РДС, який розвинувся та прогресує у новонароджених; у складі комплексного лікування с-му г. легеневого ушкодження у хворих з політравмою, ЧМТ тяжкого перебігу, панкреонекрозом, г. кишковою непрохідністю, сепсисом, г. порушенням мозкового кровообігу за геморагічним та ішемічним типами; при г. та хр. бронхіті.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: перед застосуванням підігріти емульсію до 37 °С; шляхи введення препарату — інтратрахеальний, інгаляційний; інтратрахеальний шлях введення застосовують при інтубації хворого під час ШВЛ або під час наркозу; після інтубації пацієнта емульсія препарату вводиться через катетер за допомогою шприца; можливе введення препарату шляхом проколювання ін''єкційною голкою інтубаційної трубки; швидкість введення «повільнокрапельно» для найрівномірнішого розподілу препарату в легенях; одночасно необхідно здійснювати контроль за газовим складом крові пацієнта, регулюючи при цьому подачу газової суміші; протягом перших 10 хв після введення може спостерігатися підвищення SAО 2 ; на перших хв після введення у такий спосіб, над грудною кліткою можуть прослуховуватися великопухирцеві хрипи на вдиху; протягом перших 2 год слід утримуватись від відсмоктування вмісту дихальних шляхів через дихальну трубку; інстиляції виконують 1 р/добу; введення проводять у кількості 3 процедур з інтервалом не менше 6 год; інгаляційний шлях введення препарату здійснюють за допомогою ультразвукового інгалятора згідно з його інструкцією; інгаляції виконують 1 р/добу; максимальна кількість інгаляцій на курс лікування — 3; спосіб застосування, кількість та періодичність введень препарату призначається індивідуально для кожного пацієнта (для розрахунку дози необхідно застосовувати формулу М = 0,37 ´ Х ´ R, де: М — кількість препарату у мг; Х — маса пацієнта в кг; R — статевий масовий коефіцієнт, за допомогою якого здійснюється переведення маси тіла пацієнта в кілограмах в масу легенів в грамах: для чоловіків він дорівнює 27, для жінок 23; 0,37 — коефіцієнт, який визначає необхідну кількість препарату на один грам маси легенів).
Побічна дія ЛЗ та ускладнення при застосуванні ЛЗ: гіпероксигенація, легеневі кровотечі.
Протипоказання до застосування ЛЗ: вагітність, лактація, гіперчутливість до складових препарату, постгеморагічна анемія.
Форми випуску ЛЗ: порошок ліофілізований для приготування емульсії, емульсія для інгаляційного та інтратрахеального введення, 50 мг/мл по 7,5 мл (375 мг) у фл.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t° від 2 до 8 °С; термін придатності — 1,5 року.
Торгова назва:
І. Сузакрин, ТОВ «Докфарм»
Сукрим, ТОВ «Докфарм»
ІІ. Куросурф, «Chiesi Farmaceutici S.p.A.» для «Nycomed Austria GmbH» для «Nycomed», Італія/Австрія
6.4. Експекторанти
6.4.1. Експекторанти рефлекторної дії
Препарати рефлекторної дії збільшують гідратацію слизу, подразнюють рецептори шлунку, збуджують блювотний центр, підсилюють секрецію слинних та бронхіальних залоз, підсилюють моторику бронхіальної мускулатури, підвищують активність миготливого епітелію. Необхідність частого (кожні 2–4 год) прийому малих доз цих препаратів обумовлена нетривалою дією, появою нудоти та блювання при збільшенні дози.
Застосовують при г. процесах, при яких немає виражених структурних змін в келихоподібних клітинах і війчастому епітелії.
Ця група препаратів представлена гвайфенезином, ердостеїном, а також алтеєм, термопсисом, тим''яном (чебрець), солодкою, натрію бензоатом, терпінгідратом, корінням іпекакуани, синюхи, дев''ясилу, травою м''яти, листям подорожника, евкаліпта, мати-й-мачухи, фіалки, багульника, душиці, анісу, бруньками сосни та ефірними оліями.
Продовження в наступному номері