Журнал «Здоровье ребенка» 2(5) 2007
Вернуться к номеру
Використання препарату Ентеросгель у комплексі лікування новонароджених з перинатальною патологією
Авторы: Т.І. МИЗГІНА, Л.І. ГУРОВСЬКА, Т.М. ГОРЯЧЕВСЬКА, Л.В. КРИКОТЕНКО,
УМСА, Дитяча міська клінічна лікарня, м. Полтава
Рубрики: Педиатрия/Неонатология
Разделы: Справочник специалиста
Версия для печати
У статті узагальнений 10-літній досвід застосування препарату Ентеросгель у немовлят з перинатальною патологією. Показано високу ефективність Ентеросгелю в комплексній терапії хворих з неонатальною гіпербілірубінемією, дисбіозом кишечника й іншою патологією. Препарат практично не має побічної дії, простий у застосуванні, добре переноситься дітьми й може використовуватись з метою проведення швидкої й ефективної неінвазивної детоксикації.
новонароджені, гіпербілірубінемія, інтоксикація, дисбіоз, Ентеросгель.
Протягом останніх десятиріч розвиток перинатології та неонатології в Україні дозволив значно покращити надання лікувальної допомоги новонародженим. Розроблюються та впроваджуються у практику нові технології виходжування та лікування, ведеться пошук ефективних медикаментозних засобів [1, 2]. Разом з тим майже третина дітей вже при народженні мають порушення стану здоров'я [1, 3]. Організм новонародженого являє собою несталу систему, в якій під впливом обтяжуючих ендо- та екзогенних чинників легко відбуваються порушення гомеостазу. Досить часто у новонародженого має місце сполучення декількох патологічних станів, які супроводжуються ендогенною інтоксикацією [4]. В комплексі заходів, що спрямовані на ефективну детоксикацію, одне з провідних місць займає ентеросорбція [5, 6] та зокрема препарат Ентеросгель. Він вибірково адсорбує з кишечника та крові тільки середньомолекулярні токсичні речовини, не ушкоджує слизову оболонку, не всмоктується у кров та швидко виводиться [6, 8]. Крім того, препарат не має побічних ефектів. З 1994 р. і до цього часу Ентеросгель застосовується в комплексі лікування дітей з перинатальною патологією у відділенні ІІ етапу виходжування передчасно народжених та патології новонароджених ДМКЛ м. Полтави, в пологових будинках та відділеннях Полтавської області. Лише протягом 1994–2003-го років препарат було включено до комплексу лікування понад 2500 новонароджених.
Однією з проблем сучасної неонатології є пролонгована гіпербілірубінемія [5, 7], частота якої має в останні роки тенденцію до зростання. Відомо, що майже у 50 % доношених та 70 % передчасно народжених у неонатальному періоді відзначається жовтяниця, яка може бути фізіологічною або є ознакою патологічного процесу (гемолітична хвороба новонародженого, внутрішньоутробна інфекція, спадкові порушення кон'югації тощо). Незважаючи на те, що причини розвитку непрямих гіпербілірубінемій досить різноманітні, всі вони включають низку механізмів, що призводять до підвищення продукції білірубіну, порушення його кон'югації та екскреції, підвищення ентерогепатичної циркуляції [9].
Тактика лікування гіпербілірубінемії спрямована на підвищення ефективності елімінації непрямого білірубіну та зниження його токсичного впливу на центральну нервову систему, нирки, серцево-судинну систему. В комплексі лікувальних заходів щодо «непрямої гіпербілірубінемії» традиційно використовується ентеросорбція [8].
Ентеросгель призначався нами в залежності від важкості гіпербілірубінемії в дозі 1,0–5,0 г/кг на добу на 3–4 прийоми. Препарат давали по 10–30 мл на один прийом з ложечки або за допомогою інтрагастрального зонду, у час між годуваннями. Препарат добре переноситься дітьми. Порівняно з іншими ентеросорбентами при використанні Ентеросгелю відзначалося більш швидке зникнення жовтяниці, вірогідно вищий коефіцієнт зниження рівня гіпербілірубінемії, нормалізація лейкоцитарного індексу інтоксикації, не розвивався синдром холестазу (табл. 1).
Слід відзначити, що при застосуванні препарату у дітей не відзначалося збльовування, вони добре додавали в масі, мали нормальні показники загального білка та глюкози крові. Токсична еритема є одним із перехідних станів періоду новонародженості, погляди на етіологію та наслідки якого досить суперечливі.
Окремі автори відзначають позитивну кореляцію між інтенсивністю токсичної еритеми та подальшим розвитком у дитини атопічного дерматиту, інші такий зв'язок заперечують. При значній поширеності елементів токсичної еритеми ми призначаємо Ентеросгель у дозі 0,5–1,0 г/кг на добу на 3–4 прийоми. Вже наприкінці першої доби застосування препарату інтенсивність висипів зменшується, а протягом другої вони зникають.
Препарат Ентеросгель використовується нами також у комплексній терапії новонароджених із проявами кишкового дисбіозу. Важливою при використанні Ентеросгелю в цих випадках є його властивість вибірково взаємодіяти з мікробними клітинами: нормальна кисломолочна мікрофлора не сорбується та не пригнічується, тоді як активно руйнується умовно-патогенна та патогенна. Препарат використовувався в дозі від 0,5–1,5 г/кг на добу, при цьому нормалізація характеру та частоти випорожнень відбувалася вже на 3-тю — 4-ту добу, зменшувалися такі прояви, як метеоризм, збльовування.
До 7–10-ї доби в посівах випорожнень різко зменшувалася кількість патогенної флори (табл. 2). Порівняно з дітьми, які отримували з метою лікування дисбіозу лише біопрепарати, у пацієнтів, яким паралельно призначався Ентеросгель, відзначалася краща приживлюваність кисломолочної флори та швидше відбувалася нормалізація мікробіоценозу кишечника.
Спираючись на проведені раніше дослідження щодо використання Ентеросгелю при лікуванні наркотичної та алкогольної інтоксикації у дорослих, ми застосовували препарат у дітей, які народилися від жінок, що страждають на токсикоманії. На тлі включення до комплексу лікувальних заходів Ентеросгелю у таких дітей швидко зникали збльовування, підвищена збуджуваність, вони краще додавали в масі. Все це дозволило відмовитися в значної частини з них від проведення з метою детоксикації інфузійної терапії.
Слід відзначити, що протягом усього періоду використання нами препарату Ентеросгель у новонароджених не було зареєстровано жодного негативного ефекту. В частини дітей прийом препарату супроводжувався затримкою випорожнень, яка корегувалася зменшенням його концентрації.
Таким чином, застосування в комплексі лікувальних заходів у новонароджених з перинатальною патологією препарату Ентеросгель є достатньо ефективним. Препарат практично не має побічної дії та негативних ефектів, простий у застосуванні, добре переноситься дітьми та може бути використаний з метою проведення швидкої та ефективної неінвазивної детоксикації.
1. Лукьянова Е.М. Перинатальная охрана плода на современном этапе. Задачи и перспективы // Doctor. — 2001. —№ 3. — С. 8–9.
2. Суліма О.Г. Організація медичної допомоги новонародженим в Україні: досягнення, проблеми, перспективи // Науково-практична конференція «Актуальні проблеми організації медичної допомоги новонародженим». — К., 2003. — C. 5–7.
3. Моисеенко Р.А. Охрана здоровья матерей и детей в Украине: проблемы и перспективы // Здоровье женщины. — 2003. — № 3. — С. 8–16.
4. Межирова Н.М. Особенности течения и лечения синдрома эндогенной интоксикации в неонатальном периоде // II Національний конгрес анестезіологів України: Матеріали наук. праць конгресу. — К., 1996. — С. 114.
5. Рубіна О.С. Досвід застосування полісорбу при гіпербілірубінеміях у новонароджених // ПАГ. — 1997. — № 3. — С. 50–51.
6. Георгиянц М.А. Оптимизация тактики интенсивной терапии с использованием энтеросорбции при критических состояниях у детей // VIII з'їзд анестезіологів України: Тези доповідей. — Харків, 1996. — С. 109.
7. Траверсе Г.М., Цвіренко С.М., Мизгіна Т.І. Жовтяниці новонароджених. — Полтава: Верстка, 2003. — 88 с.
8. Васильченко Л.В. Клінічне значення ентеросорбції в комплексному лікуванні гемолітичної хвороби новонароджених: Автореф. дис. кандидата мед. наук. — К., 2000 — С. 19.