Журнал «Актуальная инфектология» 1 (6) 2015

Статья опубликована на с. 148

Ще раз дякую вам за колективну працю робочої групи над протоколами надання медичної допомоги при ГРВІ та грипі і їх публікацію на сторінках вашого видання.

Маю таку надію, що завдяки пізнанню досягнень медичної науки практичні педіатри (а в нас вони ще є!) матимуть змогу змінити власне ставлення до використання антибіотиків у комплексному лікуванні ГРЗ та мотивувати зробити це батьків дітей.

З великою вдячністю пригадую видатних професорів медицини, які вчили моє покоління у Львівському медінституті 40 років тому допомагати дітям долати недугу так, аби не нашкодити. Антибіотики потрібні, але лише там, де в них дійсно є потреба. Про це говорять давно, але на практиці дотримуються іншого методу (аби чогось поганого не трапилося). І нині ситуація виглядає так, що в рекомендаціях хворій дитині доводиться більше відміняти, ніж призначати. Насамперед це стосується антибіотиків, жарознижуючих та відхаркувальних засобів. Ідеальний засіб для допомоги хворому повинен мати виражену бажану (потрібну) дію разом із відсутністю шкідливого впливу на організм, бути легкодоступним та зручним до вживання.

З 35 років роботи в охороні здоров’я дітей протягом останніх 6 років пізнаю сам і закликаю пізнавати інших (не лише медиків) цілющу силу Божих дарів. Неабиякий скарб залишили нам покоління наших предків, які черпали мудрість від Бога. І нам нині не треба нічого доводити, бо час це зробив за нас і для нас давно. Треба лише все це збагнути і прагнути не лише пізнавати, але й використовувати на власне благо.

Про це писали і медики, і немедики: І. Носаль, В. Кархут, Є. Товстуха, академіки В. Ніколаєвський та Гродзінський, професор І. Мамчур тощо. Тисячоліттями стоять на варті здоров’я фіто- та ароматерапія, які нині незаслужено вважають «придатками» до медицини, називаючи нетрадиційною медициною. Шкода тільки, що разом із тим пропонують людям далеко не якісні товари з природної сировини... Настав час говорити людям правду. Так само, як ви говорите про антибіотики. Бо людям зовсім не байдужі стали питання їхнього здорового способу життя.

Якісні ефірні олії варті того, аби ними користуватися, турбуючись про здоров’я. Бо здоров’я — це безцінний дар, що потребує неабиякої щоденної клопіткої турботи. І педіатри розуміють це краще за інші категорії медиків. Тому не варто добровільно перетворювати себе на «безоплатних дистриб’юторів», рекомендуючи людям препарати, без яких організм часто скоріше себе зцілить сам, ніж із ними.

Щоразу ставлю перед батьками дилему: чи є потреба в зовнішньому втручанні у проблему чи ні? що буде більшим від втручання — користь чи шкода? Чим ми ризикуємо, обираючи той чи інший препарат чи відмовляючи собі в ньому? Що є справжнім мотивом для його придбання — турбота про власне здоров’я чи комерція? Рішення приймають батьки. Так само, як і в інших ситуаціях, коли йдуть на планову операцію чи профілактичні щеплення. Лікар лише рекомендує, а вони вирішують. Лікує себе організм сам під нашим контролем та впливом. А вже який характер того впливу — позитивний чи не зовсім — все залежить від того рішення.

У нинішній час, час подорожчання товарів в аптеках, варто торкнутися ще однієї правди — комерційної сторони поширення товару, яка дуже сильно позначається на його якості. А про яку ефективність можна говорити без якості?! Звичайно, це не тема для журналу, хоча — хто знає? Але хто б що не говорив, а здоровий глузд має перемагати в будь-якій ситуації. І вибір завжди є. До того ж високоякісний товар для здоров’я можна мати безкоштовно (але не даремно). І хто розуміє ціну власного здоров’я та здоров’я дітей, той має таку можливість. Бог ніколи не залишав людей наодинці з проблемами, а завжди протягував їм руку допомоги. Так було, так є і так завжди буде. І не варто нарікати на фальсифікацію чи дороговизну — нехай все це залишиться тим, від кого воно походить і хто обирає це для себе. А вихід із проблеми з іншого боку. І цей вибір нині вже зробили тисячі (якщо не десятки тисяч) людей та їхні родини, які вкладають свої час, знання та кошти в турботу про здоров’я. Тому що істинне благо — це турбуватися про себе. Бо хто краще за нас це може зробити? І гроші при такому підході до справи перетворюються на цінні папірці, за які можна придбати хіба що ліки, але аж ніяк не здоров’я. Вкладені в турботу про власне здоров’я кошти неодмінно дадуть свої плоди. І, як у притчі про таланти з Біблії, приносять не втрату, а безцінний здобуток. Уявіть тільки собі: ідуть двоє подорожніх, один загруз по вуха в болоті житейських проблем і добру частку і так мізерного прибутку залишає в аптеках (і цій второваній по коліна дорозі не видно кінця), а поруч іде другий, іде легкою впевненою ходою, радіючи від прожитого дня, ступає по зрошеній теплим дощем зеленій траві. І кличе першого до змін. А той боїться, сумнівається, не вірить... Довіряє іншим порадам, але без толку. Ну чим тут можна допомогти? Треба самому себе змінити. Звідси все бере свій добрий початок. Бо зло не треба довго кликати — воно само не забариться. Просто порожнечі в природі не буває. Такі Божі закони. Треба вчитися брати на себе відповідальність за все. Треба вчитися любити людей. Тоді й прийдуть мотиви до більш вагомих змін у власному житті. Не варто боятися змінювати власні переконання, бо часто це єдиний шлях до успіху.

Я йшов до нинішніх змін, працюючи 35 років педіатром. І з кожним днем отримую все нові свідчення того, чого мене вчили і в чому переконували мої успіхи та невдачі. І слава Богові за все це!

Моя мета — поділитися тим, що сам пізнав, з тими, хто розуміє в цьому потребу, — мотивує мене нині до постійного руху вперед до досконалості, до духовного зросту, до всілякого процвітання Богові на славу та людям на добро.

З повагою до вас, найкращими побажаннями

та надією на взаєморозуміння Олег Скульський