Журнал «Медицина неотложных состояний» 6 (69) 2015

Мета дослідження: визначити особливості вінінгу та тривалість респіраторної підтримки у хворих із вторинними ішемічними ускладненнями внаслідок інтракраніальних аневризматичних крововиливів.
Матеріали та методи. До дослідження залучено 60 пацієнтів із вторинними ішемічними ускладненими інтракраніальних аневризматичних крововиливів, які вижили. З метою лікування вторинної ішемії головного мозку у 29 пацієнтів проводили терапевтичну гіпотермію протягом 48 годин.
Результати. Тривалість штучної вентиляції легенів, вінінгу та загальної респіраторної підтримки, частоти спонтанних вдихів, як і відносна тривалість штучної вентиляції легенів та вінінгу, не залежала від варіанта лікування. На початку вінінгу хворі розподілені на три групи залежно від результату тесту спонтанного дихання. Першу групу становили 27 пацієнтів із нормальною механікою дихання. Тривалість вінінгу в цій групі пацієнтів була найменшою — 1357,0 ± 48,7 хвилини. Показник Р0.1 на першу добу вінінгу в цій групі хворих становив 2,93 ± 0,20 мм вод.ст. і знаходився в межах нормальних значень увесь час до переводу хворого на спонтанне дихання. Другу групу становили 15 пацієнтів із пригніченням респіраторного драйву. Середнє Р0.1 у всіх пацієнтів дорівнювало 1,48 ± 0,37 мм вод.ст. та поступово зростало. У хворих із частим поверхневим диханням (18 пацієнтів) під час тесту спонтанного дихання вихідний середній показник Р0.1 становив 3,75 ± 0,70 мм вод.ст. і з другої доби вінінгу статистично перевищував показники в групах нормальної механіки дихання та пригнічення респіраторного драйву (р = 0,001). Тривалість вінінгу становила 3680,0 ± 126,4 хвилини, що було значно більшим, ніж у хворих із нормальною механікою дихання (р = 0,00009), та меншим, ніж у пацієнтів із частим поверхневим диханням (р = 0,00000001).
Висновки. Тривалість респіраторної підтримки у хворих із вторинними ішемічними ускладненнями внаслідок інтракраніальних аневризматичних крововиливів не залежить від температури тіла в перші 48 годин. Хворі з вторинними ішемічними ускладненнями внаслідок інтракраніальних аневризматичних крововиливів на початку вінінгу мають три типи механіки дихання: нормальна, порушення респіраторного драйву, часте поверхневе дихання. Найбільшу тривалість вінінгу мають хворі з пригніченням респіраторного драйву.

Цель исследования: определить особенности вининга и длительность респираторной поддержки у больных с вторичными ишемическими осложнениями вследствие интракраниальных аневризматических кровоизлияний.
Материалы и методы. В исследование включены 60 пациентов с вторичными ишемическими осложнениями интракраниальных аневризматических кровоизлияний, которые выжили. С целью лечения вторичной ишемии мозга у 29 пациентов применяли терапевтическую гипотермия в течение 48 часов.
Результаты. Длительность искусственной вентиляции легких, вининга и респираторной поддержки в целом, частоты спонтанных вдохов, как и относительная длительность искусственной вентиляции легких и вининга, не зависела от применяемых методов лечения. В начале вининга пациенты были разделены на три группы в зависимости от результатов теста спонтанного дыхания. Первую группу составили 27 пациентов с нормальной механикой дыхания. Длительность вининга — 1357,0 ± 48,7 минуты, показатель Р0.1 в первые сутки вининга составлял 2,93 ± 0,20 мм вод.ст. и находился в пределах нормальных значений все время до перевода пациента на спонтанное дыхание. Во вторую группу вошли 15 пациентов с угнетением респираторного драйва. Среднее значение Р0.1 у всех пациентов в начале вининга составляло 1,48 ± 0,37 мм вод.ст. и постепенно увеличивалось. У больных с частым поверхностным дыханием (18 пациентов) во время теста спонтанного дыхания исходный средний показатель Р0.1 составлял 3,75 ± 0,70 мм вод.ст. и начиная со вторых суток вининга был статистически выше показателей в группе нормальной механики дыхания и угнетения респираторного драйва (р = 0,001). Длительность вининга составила 3680,0 ± 126,4 минуты, что было значительно больше, чем у больных с нормальной механикой дыхания (р = 0,00009), и меньше, чем у пациентов с частым поверхностным дыханием (р = 0,00000001).
Выводы. Длительность респираторной поддержки у больных с вторичными ишемическими осложнениями вследствие интракраниальных аневризматических кровоизлияний не зависит от температуры тела в первые 48 часов. Больные с вторичными ишемическими осложнениями вследствие интракраниальных аневризматических кровоизлияний в начале вининга имеют три типа механики дыхания: нормальная, нарушение респираторного драйва, частое поверхностное дыхание. Наибольшая длительность вининга наблюдается у пациентов с угнетением респираторного драйва.

Objective of the study: to explore the features of weaning and duration of respiratory support in patients with secondary ischemic complications due to intracranial aneurysm hemorrhages.
Materials and methods. The study involved 60 patients with complicated intracranial aneurysm hemorrhages, who survived. For the treatment of secondary cerebral ischemia, therapeutic hypothermia was performed in 29 patients for 48 hours.
Results. The duration of mechanical ventilation, weaning and total respiratory support, frequency of spontaneous breaths, as well as the relative duration of mechanical ventilation and weaning, didn’t depend on treatment options. At the beginning of weaning, patients were divided into three groups depen­ding on the result of spontaneous breathing test. The first group consisted of 27 patients with normal mechanics of breathing. Duration of weaning in this group of patients was minimal — 1,357.0 ± 48.7 minutes. P0.1 index on the first day of weaning in this group of patients was 2.93 ± 0.20 mmH2O and was within the normal range all the time before patient’s transition to spontaneous breathing. The second group consisted of 15 patients with depression of respiratory drive. Average P0.1 in all patients amounted to 1.48 ± 0.37 and gradually increased over time. In patients with rapid shallow breathing (18 patients) during spontaneous breathing test, average output P0.1 was 3.75 ± 0.70, and from the second day of weaning it was statistically higher than the rates in the groups of normal mechanics of breathing and depression of respiratory drive (p = 0.001). Duration of weaning was 3,680.0 ± 126.4 minutes, which was significantly higher than in patients with normal mechanics of breathing (p = 0.00009), and lower than in patients with rapid shallow breathing (p = 0.00000001).
Conclusions. The duration of respiratory support in patients with secondary ischemic complications due to intracranial ­aneurysm hemorrhages is independent of body temperature in the first 48 hours. Patients with secondary ischemic complications due to intracranial aneurysm hemorrhages at the beginning of weaning have three types of respiratory mechanics: normal one, impaired respiratory drive, rapid shallow brea­thing. Patients with depression of respiratory drive have the longest weaning.

інтракраніальні аневризматичні крововиливи, терапевтична гіпотермія, вінінг.

интракраниальные аневризматические кровоизлияния, терапевтическая гипотермия, вининг.

intracranial aneurism hemorrhages, therapeutic hypothermia, weaning.