Международный неврологический журнал 6 (84) 2016
Вернуться к номеру
Історія кафедри неврології та рефлексотерапії НМАПО імені П.Л. Шупика
Авторы: Свиридова Н.К.
НМАПО імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
Рубрики: Неврология
Разделы: История медицины
Версия для печати
Статтю опубліковано на с. 145-149
Кафедра нервових хвороб при Київському інституті удосконалення лікарів була створена в 1923 році. У свій час кафедру очолювали такі видатні науковці, як професор Б.М. Маньковський та професор С.М. Шаравський. З 1952 року завідувати кафедрою став д.м.н., професор Д.І. Панченко (24.03.1906 — 22.09.1995 рр.).
Дмитро Іванович Панченко — видатний український невролог радянської доби, заслужений діяч науки з 1951 р. Його юність починалася в степах України, на Кіровоградщині, у бурхливі роки громадянської війни. У 1921 р. Д.І. Панченко вступив у комсомол і незабаром очолив райком комсомолу. З 1924 року він — співробітник Кам’янець-Подільського окружкому комсомолу. Надалі — робота в ЦК ВЛКСМ, Ульяновському губкомі комсомолу, редактором першої молодіжної газети. По комсомольській путівці Д.І. Панченко вступає до Військово-медичної академії імені С.М. Кірова в Ленінграді та в 1932 р. її закінчує, продовжуючи працювати на кафедрі нервових хвороб під керівництвом М.І. Аствацатурова і Б.С. Дойнікова. У 1938 році Дмитро Іванович захищає кандидатську, а невдовзі, у 1941 р., — докторську дисертацію.
Під час Великої Вітчизняної війни Д.І. Панченко — консультант-невропатолог Ленінградського, головний невропатолог Північно-Кавказького, 4-го Українського фронтів.
З 1946 р. професор Дмитро Іванович — завідувач кафедри нервових хвороб Львівського медичного інституту, а в 1948–1952 рр. — ректор цього інституту.
У 1952 р. Панченко очолює кафедру нервових хвороб Київського інституту удосконалення лікарів (нині — кафедра неврології та рефлексотерапії НМАПО імені П.Л. Шупика), стає головним невропатологом МОЗ УРСР.
З 1966 р. Дмитро Іванович — головний редактор журналу «Лікарська справа», а з 1967 р. — голова Українського республіканського товариства невропатологів і психіатрів.
У 1960-х роках на базі Київської обласної клінічної лікарні Д.І. Панченко створює перше у світі відділення «Біотрон» — палати штучного клімату для лікування хворих на гіпертонічну хворобу та профілактики її ускладнень. Це здійснювалося завдяки усуненню нестабільних атмосферних чинників на організм людини. В експериментально-клінічних спостереженнях у «Біотроні» з особливою наочністю підтвердили роль нервової системи людини в процесі адаптації. Подальша практика довела: лікування в «Біотроні» гальмує розвиток гіпертонічної хвороби, значною мірою виключає її ускладнення та відновлює працездатність.
За 30-літній період функціонування «Біотрону» в цьому відділенні відновили своє здоров’я більше 11 500 хворих, захищено більше 20 докторських і кандидатських дисертацій. Професором Д.І. Панченком також була створена патогістологічна лабораторія з вивчення патології нервових стовбурів. У лабораторії підготовлено і захищено під керівництвом Панченка 17 докторських і кандидатських дисертацій.
У ті часи при клініці функціонували також свій віварій, фізіотерапевтичне відділення, кабінет рентгенівських досліджень, проводили бальнеотерапію.
Д.І. Панченко перший розділив неврологічні відділення на 3 відділення: захворювань центральної нервової системи, захворювань периферичної нервової системи, судинних захворювань головного мозку. Це була справжня неврологічна клініка з поточним навчанням лікарів на циклах підвищення кваліфікації (щорічно на кафедрі неврології КІУЛ проходили підвищення кваліфікації понад 200 лікарів-курсантів) та проведенням на високому рівні фундаментальних експериментальних та клінічних наукових робіт.
Дмитро Іванович — автор понад 300 наукових праць, що були надруковані в нашій країні та за кордоном, у т.ч. 14 монографій. Під його керівництвом підготовлено 14 докторів і більше 70 кандидатів медичних наук.
Професором Панченком створена справжня школа невропатологів України, багато хто з його учнів завідує кафедрами в різних вищих медичних закладах країни. На базі Київського інституту удосконалення лікарів у 1962 році була створена кафедра нервових хвороб № 2 за рахунок викладачів кафедри нервових хвороб № 1. Організатором кафедри став професор Петро Опанасович Перфілов (учень професора Панченка Д.І.). У 1980 році також за рахунок викладацького складу кафедри нервових хвороб № 1 була створена кафедра неврології № 3, яку очолив професор Юрій Іванович Головченко (учень професора Панченка Д.І.). Учнями Дмитра Івановича Панченка були також професори Євгенія Леонідівна Мачерет, Іван Савович Зозуля, Іван Захарович Самосюк, Анатолій Юхимович Руденко, Олександр Романович Вінницький, Степан Мелентійович Віничук, Олександр Андріанович Ярош, доценти Лідія Петрівна Лукашевич, Любов Петрівна Бондаренко, Римма Яківна Адаменко, Валерій Григорович Панікарський, к.м.н. Володимир Олександрович Корчемний та багато інших.
Панченко був ініціатором регулярного проведення з’їздів, конференцій неврологів України, особливо Києва та Київської області.
Батьківщина високо оцінила заслуги Д.І. Панченка, нагородивши його багатьма орденами та медалями, у тому числі орденом Жовтневої революції, орденами Великої Вітчизняної війни I та II ступенів, двома орденами Трудового Червоного Прапора, орденом Дружби народів, двома орденами Червоної Зірки, орденом Знак Пошани і 14 медалями.
З 1978 по 2010 р. кафедрою нервових хвороб № 1 (зараз — кафедра неврології та рефлексотерапії) завідувала учениця професора Д.І. Панченка Мачерет Євгенія Леонідівна (04.06.1929 — 08.09.2011) — видатний вчений-невролог, рефлексотерапевт, висококваліфікований фахівець, яка дала поштовх новому науковому напрямку — розвитку рефлексотерапії в Україні.
Є.Л. Мачерет народилась у м. Житомирі. Після закінчення Київського медичного інституту в 1955 р. працювала головним лікарем і лікарем-невропатологом Вишевичевської дільничної лікарні Радомишльського району Житомирської області. Клінічну та наукову школу Євгенія Леонідівна пройшла під керівництвом професора Дмитра Івановича Панченка.
З 1958 р. вона працює в Київському інституті удосконалення лікарів: спочатку — клінічним ординатором кафедри неврології, а після захисту кандидатської дисертації в 1964 р. — асистентом кафедри. У 1971 р. вона захистила докторську дисертацію на тему «Ехоенцефалографія в клінічній практиці» і з 1976 р. стала професором кафедри.
З того часу і розпочався, власне, розвиток рефлексотерапії в Україні: після виходу наказу МОЗ СРСР № 266 від 17.03.1976 р. про відкриття курсу рефлексотерапії при кафедрі неврології № 1 Київського інституту удосконалення лікарів професор Д.І. Панченко віддав розпорядження сформувати і очолити курс рефлексотерапії професору Є.Л. Мачерет, яка пізніше стала засновником української наукової школи рефлексотерапевтів.
/145.jpg)
У 1978 р. наказом МОЗ УРСР була створена служба рефлексотерапії в Україні: головним позаштатним спеціалістом за спеціальністю «рефлексотерапія» МОЗ УРСР була призначена професор Є.Л. Мачерет, яка працювала на цій посаді до розпаду СРСР у 1991 р., а потім посіла аналогічну посаду в МОЗ незалежної України, пропрацювавши на ній до 2008 р.
За часів незалежної України під керівництвом професора Є.Л. Мачерет служба рефлексотерапії набула значного розвитку: рефлексотерапію було включено до переліку лікарських спеціальностей наказом МОЗ України № 130 від 09.07.1993 р., затверджене положення про лікаря і кабінет рефлексотерапії (наказ МОЗ України № 318 від 29.12.1994 р.), призначено головних спеціалістів із рефлексотерапії у всіх обласних центрах, а також у Києві і Севастополі, підготовлено більше ніж 15 тис. спеціалістів, відкрита мережа кабінетів, розроблений значний перелік методик лікування різних захворювань методами рефлексотерапії.
У 1996 році на кафедрі неврології та рефлексотерапії Київського державного інституту удосконалення лікарів було створено і затверджено в МОЗ України програму тримісячного циклу «Спеціалізація з рефлексотерапії», що пройшла три перезатвердження в 2002, 2008 та 2014 рр. і згідно з якою дотепер проводиться підготовка фахівців у різних регіонах України.
Діапазон наукових інтересів та наукових пошуків Є.Л. Мачерет був надзвичайно широким: клінічна та експериментальна неврологія, включаючи питання судинної патології центральної нервової системи, запальних захворювань, черепно-мозкової травми, захворювань периферичної нервової системи, а також дослідження механізмів дії рефлексотерапії на нервову систему. Великий цикл праць присвячений розробці лазерних апаратів, електростимуляторів, спеціальних апаратів для електропунктури, акупунктури, акупунктурної діагностики.
Євгенія Леонідівна належить до групи дослідників, які вперше в СРСР застосували в медичній практиці метод ехоенцефалографії, сприяла його впровадженню в клініках країни для діагностики судинних запальних і пухлинних захворювань головного мозку. Значний її внесок в розробку проблеми клінічних особливостей перебігу пухлин головного мозку залежно від локалізації процесу та віку хворого знайшов відображення в монографії «Ехоенцефалографія в невропатології». Оригінальний розділ її наукових досліджень — вивчення закритої черепно-мозкової травми та запальних захворювань нервової системи. Вперше у світовій літературі проведені зіставлення цих захворювань з урахуванням вікових особливостей від періоду новонародженості до похилого та старечого віку.
У монографії «Старение и двигательные возможности» охарактеризовані можливості змін рухових функцій, що виникають у процесі старіння організму, досліджена роль центральних і периферичних регуляторних механізмів, наведено нові дані про закономірності м’язової працездатності та стомлення, стан нейротрофічного контролю, можливості відновлення та корекції змінених рухових функцій у людей старших вікових груп.
Значна частина досліджень присвячена виявленню особливостей діагностики та лікування захворювань периферичного відділу нервової системи, Є.Л. Мачерет займалася вивченням вертеброгенних уражень периферичної нервової системи, невралгії трійчастого нерва, невропатії лицьового нерва, травматичних уражень нервових стовбурів кінцівок, зокрема периферичних невропатій, що найчастіше спостерігаються в клінічній практиці. Отримані дані сприяють кращому розумінню патогенетичних механізмів вертеброгенних рефлекторних корінцевих та корінцево-судинних синдромів на основі уточнення анатомо-фізіологічних взаємозв’язків між кістково-суглобовим апаратом хребта, периферичними утвореннями соматичної та вегетативної нервової системи, спинним мозком і судинами. Особливу увагу приділено застосуванню немедикаментозних методів у комплексному лікуванні хворих із неврологічними проявами остеохондрозу. Отримана детальна клініко-фізіологічна характеристика системи трійчастого нерва, що сприяє вирішенню питань, пов’язаних із об’єктивною оцінкою стану хворих на тригемінальну невралгію й диференційованим підходом до їх лікування з обгрунтуванням 4 найбільш оптимальних схем поєднання антиконвульсантів та медикаментозних методів. Розроблена експериментальна модель церебрального арахноїдиту, що дозволило відпрацювати оптимальні методи його лікування та профілактики.
Уперше в світовій літературі Є.Л. Мачерет подала переконливі дані про поєднання уражень судин головного мозку, серця і кінцівок. Цикл робіт із судинної патології включає також дослідження гіпертонічної хвороби, дисциркуляторної енцефалопатії, вегетосудинної дистонії й облітеруючого ендартеріїту, розробку їх комплексного лікування, включаючи терапію в умовах штучного мікроклімату «Біотрон». Під керівництвом Євгенії Леонідівни вивчалися механізми розвитку церебральних розладів в осіб, які постраждали під час аварії на ЧАЕС, розроблялись спеціальні методики їх реабілітації. Розкриті механізми розвитку вегетосудинної дистонії, дисциркуляторної енцефалопатії, артеріальної гіпертензії, розроблений диференційований підхід до лікування цих станів.
Мачерет створила нову школу, науковим напрямком якої є питання сучасних методів немедикаментозної терапії, у тому числі рефлексо- й лазеротерапії в клінічній неврологічній практиці, розробила методики лікування міопатії, невралгії трійчастого нерва, судинних захворювань головного та спинного мозку, запальних захворювань центральної та периферичної нервової системи, теоретично обгрунтувала застосування методу рефлексотерапії з сучасних позицій шляхом дослідження механізму її дії в клініці й експерименті. Вперше у світовій практиці під її керівництвом проведені спеціальні дослідження впливу лазерного випромінювання з різною довжиною хвилі на мембрану нервової клітини.
Особливістю досліджень Мачерет були комплексність і системність підходу до вивчення питань, глибина наукових розробок. Питання етіології, патогенезу, клініки, діагностики, лікування та профілактики найважливіших захворювань нервової системи, що вивчалися автором, були тісно пов’язані з сучасними досягненнями нейрофізіології, сучасними уявленнями нейробіології й теорії функціональних систем.
За результатами наукових досліджень Євгенії Леонідівни опубліковано більше 60 методичних рекомендацій та інформаційних листів, отримано авторські свідоцтва на винаходи, що охоплюють переважно клінічні розділи невропатології та рефлексотерапії, основними з них є: «Способ лечения невралгии тройничного нерва», «Способ лечения больных вертеброгенным пояснично-крестцовым радикулитом с нестабильностью позвонковых сегментов», «Способ реабилитации больных с заболеваниями периферической нервной системы», «Способ лечения неврологических проявлений поясничного остеохондроза», «Устройство для вытяжения позвоночника», «Способ реабилитации больных церебральными парезами и параличами», «Способ лечения церебрального арахноидита с явлениями недостаточности венозного кровообращения», «Способ лечения ночного недержания мочи», «Спосіб лікування неврологічних проявів дегенеративно-дистрофічних захворювань поперекового відділу хребта, ускладнених грижами міжхребцевих дисків».
Результати наукових досліджень знайшли відображення в понад 900 опублікованих наукових працях у провідних журналах як нашої країни, так і за кордоном (у країнах Європи, США та в Китаї), 19 монографіях (2 із них — за кордоном), серед яких: «Руководство по рефлексотерапии» (1989), «Клініко-фармакотерапія неврологічних і нейрохірургічних захворювань» (1993), «Основи електро- й акупунктури» (1993), «Справочник врача-невропатолога поликлиники» (1995), «Практична неврологія» (1997), «Радіаційна енцефалопатія і нетрадиційні методи її лікування» (2000), «Електропунктурна діагностика та лікування в рефлексотерапії» (2001), «Нервові хвороби» (2002), «Нове в лікуванні невропатії лицевого нерва» (2004), «Основы традиционной китайской медицины в рефлексотерапии» (2005), «Остеохондроз поперекового відділу хребта, ускладнений грижами дисків» (2006), «Міастенія» (2009).
У своїй науковій діяльності Є.Л. Мачерет велику увагу приділяла питанням підвищення кваліфікації та підготовці лікарських кадрів, наукових і науково-педагогічних працівників. Під її керівництвом виконано 65 дисертаційних робіт, із них 55 кандидатських і 10 докторських; пройшли навчання 39 аспірантів і 67 клінічних ординаторів, підготовлено близько 20 тис. спеціалістів-неврологів та 15 тис. рефлексотерапевтів, 250 інтернів та магістрів.
Учнями Євгенії Леонідівни Мачерет були професори Віктор Павлович Лисенюк, Іван Савович Зозуля, Іван Захарович Самосюк, Ольга Євгенівна Коваленко, Наталія Костянтинівна Свиридова, доценти Олександр Олегович Коркушко, Леонід Петрович Дригант, Євгенія Харитонівна Бабич, Ольга Володимирівна Семенова, Олександр Якович Теленгатор, Геннадій Миколайович Чуприна, Тетяна Павлівна Парнікоза, Віталій Георгійович Середа, Ігор Леонідович Довгий, Наталія Василівна Ханенко, Роман Володимирович Сулік, Олександр Борисович Динисюк, Юрій Володимирович Пономаренко, Микита Анатолійович Бабіченко, Анатолій Анатолійович Щербатий, Ніна Анатоліївна Корж, Тетяна Василівна Джужа, Андрій Леонідович Паламарчук, Ірина Станіславівна Паламарчук, Лариса Федорівна Шамич, Тетяна Валеріївна Кошель та інші.
Є.Л. Мачерет багато років підряд стояла на чолі оргкомітетів із проведення з’їздів, конференцій із міжнародною участю з питань рефлексотерапії та неврології спочатку в СРСР, а потім в незалежній Україні, де з лікарями-практиками ділились досвідом провідні фахівці нашої держави, а також вчені з країн СНД, Польщі, ФРН, Італії, Китаю, В’єтнаму, Південної Кореї. Як і її вчитель, професор Д.І. Панченко, Євгенія Леонідівна особливо піклувалась про підвищення фахової майстерності лікарів-неврологів, рефлексотерапевтів Київської області та м. Києва.
У 1992 році професор Є.Л. Мачерет була обрана академіком Академії наук вищої школи, а з 1996 року — членом-кореспондентом Академії медичних наук України. У 1989 році Євгенії Леонідівні було присвоєно почесне звання заслуженого діяча науки та техніки УРСР, а в 1993 році вона стає лауреатом Державної премії України. З 1984 по 2011 рік Є.Л. Мачерет — президент Європейської асоціації лазеротерапії, віце-президент Всесвітньої асоціації акупунктури, президент Української асоціації акупунктури та лазеротерапії (зараз — Українська асоціація рефлексотерапії та медичної акупунктури), член редколегії багатьох медичних журналів. Професор Є.Л. Мачерет отримала звання винахідника СРСР, вона була лауреатом республіканської премії ім. В.К. Семінського, за плідну та багаторічну працю відзначена орденом княгині Ольги III ступеня.
Є.Л. Мачерет користувалась авторитетом серед зарубіжних науковців, отримала диплом професора Всесвітнього Тяньцзинського коледжу традиційної китайської медицини з правом викладання на Сході.
Багаторічний досвід педагогічної роботи, вагомий науковий внесок у медичну науку та підготовку кадрів, працездатність, висока культура, професіоналізм, ерудиція, доброзичливість, щирість, порядність, активна науково-педагогічна і суспільна робота протягом 50 років принесли Є.Л. Мачерет визнання та повагу серед медичної громадськості України та за її межами.
З грудня 2010 р. кафедру неврології та рефлексотерапії очолює учениця професора Є.Л. Мачерет д.м.н., професор Наталія Костянтинівна Свиридова.
Професор Н.К. Свиридова народилася в 1970 р. в м. Новополоцьк Вітебської обл. (Республіка Білорусь). У 1993 вона році закінчила лікувальний факультет Донецького державного медичного університету імені М. Горького за фахом «лікарська справа».
Після закінчення університету Н.К. Свиридова працювала районним неврологом у Смілянській районній лікарні Черкаської області. У грудні 1996 р. пройшла курси спеціалізації з рефлексотерапії у Львівському державному медичному університеті.
В 1998–2001 рр. навчалась в очній аспірантурі з неврології на кафедрі неврології та рефлексотерапії НМАПО імені П.Л. Шупика. У 2001 році захистила кандидатську дисертацію на тему «Рання діагностика синдрому вегетативної дистонії та обгрунтування патогенетичного підходу до лікування» та стала асистентом кафедри неврології та рефлексотерапії. З 2006 р. — доцент кафедри неврології та рефлексотерапії НМАПО імені П.Л. Шупика. 3 2008 р. виконувала обов’язки завідувача кафедри. У лютому 2009 р. захистила докторську дисертацію на тему «Особливості діагностики та лікування гіпертензивної енцефалопатії».
Професор Н.К. Свиридова є науковим керівником 13 дисертаційних робіт на здобуття наукового ступеня доктора філософії та 1 докторської дисертації.
Під її керівництвом захищено 5 кандидатських і 1 докторська дисертація, пройшли навчання 3 аспіранти і 6 клінічних ординаторів, підготовлено в інтернатурі 44 спеціаліста-невролога та на циклах спеціалізації — 92 спеціаліста-рефлексотерапевта.
Результати наукових досліджень знайшли відображення в понад 370 опублікованих наукових працях, 2 підручниках, 2 навчальних посібниках, 230 статтях як у провідних вітчизняних наукових виданнях, так і за кордоном, у понад 100 тезах науково-практичних конференцій.
За результатами наукових досліджень Н.К. Свиридової опубліковано 35 методичних рекомендацій, отримано 2 авторські свідоцтва, 5 патентів.
Професор Н.К. Свиридова входить до складу спеціалізованих вчених рад із захисту дисертаційних робіт за спеціальністями «нервові хвороби» та «сімейна медицина» при НМАПО імені П.Л. Шупика та експертних проблемних комісій НМАПО імені П.Л. Шупика за спеціальністю «сімейна медицина».
Наталія Костянтинівна є головним редактором міжнародного спеціалізованого науково-практичного журналу «Східно-європейський неврологічний журнал», дійсним членом редколегії журналів «Сімейна медицина», «Діабет. Ожиріння. Метаболічний синдром», «Східно-європейський журнал хвороби Паркінсона та екстрапірамідних захворювань».
Напрямок наукових досліджень — неврологія, рефлексотерапія. На кафедрі під керівництвом проф. Н.К. Свиридової значно удосконалився педагогічний процес, збільшилась кількість лікарів, які систематично проходять підвищення кваліфікації на циклах тематичного удосконалення (ТУ) та передатестаційної підготовки (ПАЦ), стажування та спеціалізації з неврології; ТУ, ПАЦ, стажування з рефлексотерапії. Кафедра інтенсивно проводить підготовку лікарів-інтернів зі спеціальності «неврологія» та лікарів загальної практики — сімейної медицини з курсу «нервові хвороби» на циклах інтернатури, ТУ, ПАЦ, стажування.
Під керівництвом Н.К. Свиридової на базі КЗ КОР «Київська обласна клінічна лікарня» продовжує розвиватися клініка нервових хвороб, що складається з двох неврологічних відділень: відділення захворювань центральної нервової системи та судинної патології головного та спинного мозку на 50 ліжок, де нещодавно створений та сучасно обладнаний блок інтенсивної терапії хворих з інсультами на 6 ліжок та відділення захворювань периферичної нервової системи, ранньої реабілітації з інтенсивною терапією та відновним лікуванням цереброваскулярних захворювань на 50 ліжок, де створені сучасні палати ранньої реабілітації для хворих із вегетативними станами та станами малої свідомості на 4 ліжка, працює кабінет голкорефлексо-лазеротерапії на 5 ліжок.
За період із 2010 по 2015 р. у клініці нервових хвороб пройшли лікування та реабілітацію більше 15 тисяч хворих. Лікарі-інтерни та слухачі курсів підвищення кваліфікації, які навчаються на кафедрі, мають можливість пройти справжню школу сучасної неврології на базі багатопрофільної клініки, а молоді науковці — на високому рівні виконувати дисертаційні роботи та інші наукові дослідження.
Для підвищення рівня кваліфікації лікарів кафедра була оснащена необхідною діагностичною апаратурою. Проведена комп’ютеризація навчального процесу зі створенням комп’ютерних навчальних класів, сучасно оснащена й обладнана лекційна зала, створені кабінети для лікувального та діагностичного процесу для неврологів, рефлексотерапевтів, лікарів загальної практики — сімейної медицини.
Професор Н.К. Свиридова очолює службу рефлексотерапії МОЗ України, якій незабаром виповниться 37 років. Кафедра неврології та рефлексотерапії Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, що вона очолює, є опорною кафедрою МОЗ України зі спеціальності «рефлексотерапія» у системі післядипломної освіти лікарів.
Служба рефлексотерапії проводить кропітку роботу щодо створення стандартів лікування методами рефлексотерапії різних захворювань, насамперед неврологічних, надає допомогу лікарям та медичним установам із питань атестації, ліцензування та організації кабінетів рефлексотерапії, курує питання підготовки лікарів-рефлексотерапевтів на передатестаційних циклах, циклах спеціалізації та тематичного удосконалення.
В окремих регіонах країни створюються відділення реабілітації хворих із неврологічними захворюваннями з використанням методів рефлексотерапії — така комплексна реабілітація сприяє досягненню повного або часткового відновлення втрачених функцій, підвищує ступінь компенсації захворювання, якість життя хворого.
Зараз у системі підготовки лікарів за спеціальністю «рефлексотерапія» в Україні пріоритет, як і раніше, належить кафедрі неврології та рефлексотерапії Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, де проводиться систематична підготовка лікарів на курсах удосконалення, виконуються наукові дослідження з уточнення механізмів дії різних методів рефлексотерапії, влаштовуються наукові конференції з залученням кращих вітчизняних та зарубіжних фахівців із цього напрямку медицини, здійснюється міжнародні наукові проекти, видаються наукова література, практичні посібники.
Багаторічний досвід викладання рефлексотерапії на кафедрі неврології та рефлексотерапії Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика дозволив сформулювати тверде переконання, що в основі якісної підготовки лікарів-рефлексотерапевтів є глибокі знання анатомо-фізіологічних особливостей нервової системи, принципів її діяльності та організації, а також розуміння походження, патогенезу, клініки та основ медикаментозного лікування захворювань нервової системи. Тому викладацький колектив нашої кафедри глибоко переконаний, що застосування методів рефлексотерапії в клініці може бути високоефективним лише на основі адекватного медикаментозного лікування.
Кафедра продовжує підтримувати наукові та практичні зв’язки з фахівцями Німеччини, Іспанії, США, Сербії, Боснії та Герцеговини, Китаю, Росії, Польщі, країн Балтії тощо. Співробітники кафедри гідно представляють українську неврологічну науку за кордоном: професор Н.К. Свиридова в 2015 р. брала участь у міжнародній науково-практичній конференції «The 9 World Congress on Controversies in neurology» у Будапешті (Угорщина) та міжнародній науково-практичній конференції «55th International Neuropsychiatric Congress», д.м.н., доцент Є.О. Труфанов у березні 2015 р. брав участь у міжнародній науково-практичній конференції «Глибока мозкова стимуляція у хворих на екстрапірамідні захворювання» в м. Барселона (Іспанія).
Наразі в складі колективу кафедри працюють доценти Леонід Петрович Дригант, Геннадій Миколайович Чуприна, Тетяна Павлівна Парнікоза, Ігор Леонідович Довгий, Віталій Георгійович Середа, Роман Володимирович Сулік, Євген Олександрович Труфанов, Наталія Василівна Ханенко, асистенти Юрій Володимирович Пономаренко, Ганна Сергіївна Лубенець, навчаються 1 очний аспірант (Микитей Оксана Миколаївна) та 5 клінічних ординаторів (Інгула Наталія Іванівна, Кравчук Наталія Олександрівна, Павлюк Наталія Петрівна та інші).
Упродовж останніх 5 років кафедра видала національний підручник із рефлексотерапії у двох томах (Рефлексотерапія / За ред. Н.К. Мурашко, О.Г. Морозової. — Київ, 2013. — Т. 1. — 476 с.; Т. 2. — 420 с.); підручник «Захворювання периферичної нервової системи» у двох томах (ред. д.м.н., проф., зав. кафедри неврології та рефлексотерапії Н.К. Свиридова, 1-й том — 600 с., 2-й том — 700 с.; К., 2014); посібник із неврології для сімейних лікарів (Актуальні питання нервових хвороб у практиці сімейного лікаря / Вороненко Ю.В., Шекера О.Г., Свиридова Н.К. та ін. — 2014 р.); посібник еталонів практичних навиків для сімейних лікарів (Еталони практичних навиків для лікарів загальної практики — сімейної медицини / За ред. Вороненка Ю.В., Лисенка Г.І. — 2013 р.). Готується до видання нова література наукового та навчально-методичного характеру з питань неврології, рефлексотерапії, сімейної медицини.
Нинішнє покоління неврологів і рефлексотерапевтів, вихованці кафедри неврології та рефлексотерапії НМАПО імені П.Л. Шупика, гідно береже пам’ять про своїх знаменитих вчителів: декілька років підряд професор Н.К. Свиридова була ініціатором проведення науково-практичних конференцій із міжнародною участю, присвячених пам’яті професорів Д.І. Панченка та Є.Л. Мачерет, національний підручник із рефлексотерапії, випущений у 2013 р. кафедрою, також було присвячено світлій пам’яті Є.Л. Мачерет.