Международный неврологический журнал №7 (101), 2018
Вернуться к номеру
Сравнительная эффективность гормональной пульс-терапии при рецидивирующем и вторично-прогредиентном типах течения рассеянного склероза с разным характером прогноза. Сообщение II. Эффективность гормональной пульс-терапии на этапе прогрессирования при вторично-прогредиентном типе течения рассеянного склероза с разным характером прогноза
Авторы: Волошина Н.П., Негреба Т.В., Василовский В.В., Песоцкая К.О., Ткачева Т.Н., Черненко М.Е.
ГУ «Институт неврологии, психиатрии и наркологии НАМН Украины», г. Харьков, Украина
Рубрики: Неврология
Разделы: Клинические исследования
Версия для печати
Досліджено ефективність пульс-терапії глюкокортикоїдами (ГКТ) у 70 хворих на етапі прогресування при вторинно-прогредієнтному типі перебігу (ВПТ) розсіяного склерозу з невизначеним (30 осіб, 21 жінка і 9 чоловіків) і несприятливим (40 осіб, 36 жінок і 4 чоловіки) прогнозом. Проведено 249 курсів ГКТ-терапії, у тому числі при невизначеному прогнозі — 75 і несприятливому прогнозі — 174. Аналіз ефективності лікування проводився з урахуванням наступних клінічних показників: тривалість етапу прогресування до моменту проведення дослідження; варіанти і темпи прогресування; швидкість прогресування, ступінь інвалідизації за шкалою EDSS. Ефективність лікування на етапі прогресування при ВПТ у хворих з різним характером прогнозу оцінювалася з урахуванням наступних критеріїв: тривалість етапу прогресування до моменту останнього курсу ГКТ; варіанти прогресування (неухильне, рецидивуюче, поступальне); порівняльна оцінка тривалості ремісій (на рецидивуючому етапі при майбутньому ВПТ) і/або стабілізації (на етапі прогресування) після першого і перед останнім курсом ГКТ; динаміка балів за шкалою інвалідизації EDSS після першого і перед останнім курсом ГКТ; швидкість прогресування. Результати лікування у хворих з невизначеним прогнозом ВПТ показали помірну ефективність (21 особа) з формуванням більш доброякісного поступального варіанту прогресування і низьку ефективність (9 осіб) з менш сприятливим — рецидивуючим варіантом прогресування. Значно менш ефективною (низька ефективність — у 12 осіб, відсутність ефективності — у 28 осіб) ГКТ-терапія виявилася у хворих з несприятливим прогнозом ВПТ, які характеризувалися найменш сприятливим неухильним (21 особа), рецидивуючим (17 осіб) і чергуванням неухильного і рецидивуючого (2 особи) варіантів прогресування. Таким чином, проведені дослідження показали, що ефективність ГКТ-терапії при ВПТ залежить від характеру прогнозу, який визначається складною взаємодією клінічних показників, що мають прогностичне значення, а також рядом генетичних факторів, що вимагають свого подальшого вивчення.
Изучена эффективность пульс-терапии глюкокортикоидами (ГКТ) у 70 больных на этапе прогрессирования при вторично-прогредиентном типе течения (ВПТ) рассеянного склероза (РС) с неопределенным (30 человек, 21 женщина и 9 мужчин) и неблагоприятным (40 человек, 36 женщин и 4 мужчины) прогнозом. Проведено 249 курсов ГКТ-терапии, в том числе при неопределенном прогнозе — 75 и неблагоприятном прогнозе — 174. Анализ эффективности лечения проводился с учетом следующих клинических показателей: длительность этапа прогрессирования к моменту проведения исследования; варианты и темпы прогрессирования; скорость прогрессирования, степень инвалидизации по шкале EDSS. Эффективность лечения на этапе прогрессирования при ВПТ у больных с разным характером прогноза оценивалась с учетом следующих критериев: продолжительность этапа прогрессирования к моменту последнего курса ГКТ; варианты прогрессирования (неуклонное, рецидивирующее, поступательное); сравнительная оценка длительности ремиссий (на рецидивирующем этапе при будущем ВПТ) и/или стабилизации (на этапе прогрессирования) после первого и перед последним курсом ГКТ; динамика баллов по шкале инвалидизации EDSS после первого и перед последним курсом ГКТ; скорость прогрессирования. Результаты лечения у больных с неопределенным прогнозом ВПТ показали умеренную эффективность (21 человек) с формированием более доброкачественного поступательного варианта прогрессирования и низкую эффективность (9 человек) с менее благоприятным — рецидивирующим вариантом прогрессирования. Значительно менее эффективной (низкая эффективность — у 12 больных, отсутствие эффективности — у 28 человек) ГКТ-терапия оказалась у больных с неблагоприятным прогнозом ВПТ, которые характеризовались наименее благоприятным неуклонным (21 человек), рецидивирующим (17 человек) и чередованием неуклонного и рецидивирующего (2 человека) вариантами прогрессирования. Таким образом, проведенные исследования показали, что эффективность ГКТ-терапии при ВПТ зависит от характера прогноза, который определяется сложным взаимодействием клинических показателей, имеющих прогностическое значение, а также рядом генетических факторов, требующих своего дальнейшего изучения.
We have investigated the efficiency of pulse glucocorticoid (GCT) therapy in 70 patients at the stage of progression in secondary progressive course (SPC) of multiple sclerosis with uncertain prognosis (30 individuals, 21 women and 9 men) and with unfavorable prognosis (40 individuals, 36 women and 4 men). Analyzing the effectiveness of treatment, we have considered the following clinical indicators: the duration of progression stage by the time of the study; types and rates of progression; the degrees of disability according the Expanded Disability Status Score (EDSS). The effectiveness of treatment at the stage of progression in SPC in patients with different nature of prognosis has been evaluated taking into account the following criteria: the duration of the progression stage by the time of the last GCT therapy; the types of progression (steady, recurrent and progressive); the comparative evaluation of remissions’ duration (at the recurring stage with a future SPC) and/or stabilization (at the stage of progression) after the first and before the last GCT therapy; the scores according the EDSS after the first and before the last GCT therapy; the rates of progression. The results of treatment in patients with uncertain prognosis of SPC showed a moderate effect (21 individuals) leading to a more favorable progressive type, and low efficacy (9 individuals) with less favorable — the recurrent course of progression. GCT therapy was found to be far less effective (low efficiency — in 12 patients, lack of efficacy — in 28 patients) in persons with unfavorable prognosis of SPC, who were characterized by the least favorable steady type of progression (21 individuals), recurrent type of progression (17 individuals) and by rotation of steady and recurrent (2 individuals) types of progression. Thus, the studies, that we have conducted, showed that the effectiveness of glucocorticoid therapy in the secondary progressive course of multiple sclerosis depends on the type of prognosis. It was determined by the complex interaction of clinical indicators having the prognostic significance, as well as by the number of genetic factors that require the further observation.
розсіяний склероз; тип перебігу; прогноз; глюкокортикоїдна пульс-терапія; ефективність лікування
рассеянный склероз; тип течения; прогноз; глюкокортикоидная пульс-терапия; эффективность лечения
multiple sclerosis; course; prognosis; pulse glucocorticoid therapy; treatment effectiveness
Введение
Материалы и методы
Результаты и обсуждение
Выводы
1. Волошина Н.П. Применение митоксантрона в сочетании с кортексином для лечения прогредиентного рассеянного склероза / Н.П. Волошина, В.В. Василовский, М.Е. Черненко // Международный неврологический журнал. — 2008. — № 6(22). — С. 13-16.
2. Волошина Н.П. Применение препарата митоксантрон (Ebewe) в терапии больных с прогредиентным типом течения рассеянного склероза / Н.П. Волошина, В.В. Василовский, М.Е. Черненко // Український вiсник психоневрологiї. — 2005. — Т. 13, вип. 3(44). — С. 53-55.
3. Завалишин И.А. Прогредиентное течение рассеянного склероза / И.А. Завалишин, М.Н. Захарова, А.В. Пересадова, Н.Н. Стойде [и др.] // Журнал невропатологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. — 2002. — № 2, специальный выпуск. — С. 26-31.
4. Евтушенко С.К. Современные критерии ранней диагностики достоверного рассеянного склероза (1-е сообщение) / С.К. Евтушенко, И.Н. Деревянко // Международный неврологический журнал. — 2005. — № 1. — С. 70–85.
5. Евтушенко С.К. Современные подходы к лечению рассеянного склероза: достижения, разочарования, надежды (2-е сообщение) / С.К. Евтушенко, И.Н. Деревянко // Международный неврологический журнал. — 2006. — № 2(6). — С. 2-12.
6. Poser S.M. New diagnoostio criteria for multiple sclerosis / S.M. Poser, D.W. Paty, L. Sceinberg // Ann. Neurol. — 1983. — 13. — Р. 227-231.
7. Позер Ч. Рассеянный склероз / Ч. Позер // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. — 1993. — № 4. — C. 77-78.