Журнал «Практическая онкология» Том 1, №1, 2018
Вернуться к номеру
Сторінка редактора
Авторы: Олексій Зотов
Разделы: От первого лица
Версия для печати
Шановні колеги!
Наразі медична періодика України поповнилася ще одним джерелом — журналом «Практична онкологія», у якому я маю честь бути редактором.
Чи існує в ньому потреба? Якщо ви не впевнені, то відверто скажіть, чи погодитеся із такими твердженнями.
Я, як практичний лікар, вважаю, що:
— в Україні реалізована концепція безперервної професійної освіти;
— існуюча система післядипломної освіти мене цілком задовольняє;
— я не відчуваю браку доступної спеціальної літератури для самоосвіти;
— я обізнаний щодо клінічних випробувань протипухлинних засобів, що тривають в нашій країні, і, за потребою, можу порадити їх пацієнтові.
Як український науковець, погоджуюсь, що:
— більшість статей у вітчизняних часописах виконані на високому рівні, з дотриманням вимог доказової медицини;
— практично відсутні статті «на замовлення» та «дисертаційні» статті, які мають небагато спільного з наукою як такою;
— не існує жодних проблем, щоб надрукувати свою статтю в журналі, який реферований у наукометричних базах.
Нарешті, я, представник українського медичного соціуму, задоволений:
— існуванням реально функціонуючої авторитетної спілки онкологів;
— образом вітчизняного онколога, що існує в засобах масової інформації, пацієнтських організаціях і органах державного управління.
У випадку, якщо хоча б з одним твердженням ви не згодні, то ви — наш потенційний читач! Бо все перераховане — то є цілі, яких ми прагнемо досягти, започатковуючи видання нашого журналу.
Нашею основною аудиторією вважаємо практикуючих лікарів, яким подекуди не вистачає чіткої, доступної та лаконічної інформації, живого, так би мовити, слова. Тих колег, які на конференції із сумною посмішкою слухають доповіді про редокс-потенціал мітохондрій клітин пухлини Клацкіна, міркуючи тим часом, як дати раду складній пацієнтці, яка щойно була на прийомі і вичерпала можливості традиційної терапії.
Онкологам-науковцям охоче надамо сторінки журналу для публікації оригінальних досліджень і, головне, для дискусій, може, колись і для поєдинків. Спробуємо відновити жанр наукового диспуту в періодичному виданні.
У редакційну колегію запрошено професіоналів із значним досвідом практичної, наукової і організаційної роботи, добре відомих серед українських фахівців. Морально стійких. Нещадних до ворогів української медицини. Щира подяка за їх згоду працювати, незважаючи на безліч справ, яких завжди вистачає у спеціалістів такого рівня.
Упевнені, що єдиним вектором розвитку видання є інтеграція в європейський і світовий науковий простір. На даний момент ми працюємо над тим, щоб журнал індексувався в інтернаціональних наукових базах, тому це реалії найближчого майбутнього.
Сподіваємося створити дійсно цікаве та солідне наукове видання, корисне та пізнавальне для фахівців різних спеціальностей. Без прогресивних авторів та допитливих читачів це неможливо, тому долучайтеся!
Щиро ваш, Олексій Зотов