Журнал «Практическая онкология» Том 1, №1, 2018
Вернуться к номеру
Актуальні питання радіаційної онкології в Україні (огляд науково-практичної конференції Українського товариства радіаційних онкологів за участі міжнародних фахівців, 20–21 червня 2018 р., м. Вінниця, Україна)
Рубрики: Онкология
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Згідно з Реєстром з’їздів, конгресів, симпозіумів та науково-практичних конференцій та планом організаційно-методичної роботи МОЗ та НАМН України на 2018 рік (внесено до реєстру заходів МОЗ України під № 175) 20–21 червня 2018 р. у м. Вінниця було проведено науково-практичну конференцію «Актуальні питання радіаційної онкології в Україні» Українського товариства радіаційних онкологів (УТРО) за участі міжнародних фахівців.
У роботі конференції брали участь 147 вітчизняних та закордонних делегатів-учасників, які представляли 22 області України, у тому числі м. Київ, а також зарубіжні країни: Швецію, Білорусь, Латвію, Німеччину, Австрію, Швейцарію, США.
У рамках проведення конференції було заслухано 40 наукових доповідей і повідомлень про стан та нові досягнення в сучасній радіаційній онкології. Доповіді були присвячені питанням застосування сучасних інноваційних технологій променевої терапії як самостійного методу лікування і як складової комбінованої та комплексної терапії в онкологічних закладах України і світу, забезпечення якісної радіотерапії при різних локалізаціях, забезпечення належної якості променевої терапії онкологічних захворювань різних локалізацій, зокрема проведення якісної допроменевої підготовки до дистанційного променевого лікування та сучасної високодозової брахітерапії, а також технічного пере–оснащення радіоонкологічних закладів України. Також розглядалися питання медичної фізики, використання можливостей променевої діагностики в радіоонкології, питання ефективності впровадження інноваційних технологій променевого лікування, радіохіміотерапії в клінічну практику, питання аналізу токсичних ускладнень та засобів профілактики і подолання їх.
/45-1.jpg)
У своїх виступах учасники наукової конференції наголошували, що, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), рівень онкологічної захворюваності у 2030 р. буде поступово збільшуватися, зросте на 45 % порівняно з рівнем 2007 року і становитиме 22,2 млн осіб. У всіх країнах світу спостерігатиметься зростання кількості онкологічних хворих незалежно від рівня їх розвитку. За останні 100 років за рівнем захворюваності та смертності у світі онкопатологія перемістилася з десятого місця на друге, поступаючись лише хворобам серцево-судинної системи. За даними ВООЗ, щорічно у світі реєструється до 2 млн онкологічних хворих, із них І–ІІ стадії — 53 %, ІІІ стадії — 17,5 %, IV стадії — близько 15 %, у решти стадію не визначено. Як стверджують представники ВООЗ, можна було б запобігти до 40 % випадків захворювання раком, якби люди вели здоровий спосіб життя і поліпшили механізми виявлення раку. До 72 % смертельних випадків, викликаних раком, зафіксовані в країнах із низьким або середнім рівнем доходу на душу населення.
За темпами поширення раку Україна посідає друге місце у Європі. Щорічно діагноз злоякісного ново–утворення уперше в Україні встановлюється в 136 тисяч осіб (дані Національного канцер-реєстру України за 2015 р.). Згідно з Національним канцер-реєстром України на 2016 р., 919 тисяч наших співгромадян перебувають на обліку з приводу онкологічних захворювань в онкологічних закладах нашої країни. Причому чоловіки частіше хворіють на злоякісні новоутворення шкіри, передміхурової залози, сечового міхура, легень та колоректальний рак (58,5 %), а в жіночій популяції виявляються злояксні новоутворення шкіри, грудної залози, тіла, шийки матки, щитоподібної залози (66,9 %).
/46-1.jpg)
За останні десять років частка хворих зросла на 25 %, загальна чисельність населення скоротилася на 4 млн осіб за рахунок онкопатології. Ця група нозологій є причиною 15 % усіх смертей в Україні. Онкологічна захворюваність стабільно зростає на 2,6–3 % на рік, і рак продовжує «молодіти». Щороку українське суспільство з цієї причини втрачає майже 70 тисяч людей, серед яких понад 35 % — особи працездатного віку. Щодня в Україні захворюють раком 450 людей, із них гинуть 250, тобто щогодини реєструється понад 20 нових випадків захворювання, а 10 жителів України помирають від раку. Причому рівень онкологічної смертності чоловічого населення працездатного віку в Україні перевищує такий у розвинутих країнах на 40 %, а жіночого — на 20 %. Здавалося б, за цими показниками ми не сильно відрізняємося від розвинених країн, проте слід враховувати, що середня тривалість життя українців на 10–20 років нижча, а захворюваність на рак істотно зростає після 50 років. І далеко не кожен українець доживає до «свого раку», вмираючи від інших причин.
Практично всі хворі III–IV стадії та 50 % хворих І–ІІ стадії захворювання потребують проведення променевої терапії в плані комбінованого або самостійного лікування, тобто близько 70 % (116 тисяч) первинних хворих. Усе це диктує необхідність пошуку шляхів ефективної боротьби з онкологічними захворюваннями, одним з яких є поліпшення радіологічної допомоги населенню.
На жаль, складна соціально-економічна ситуація, в якій більше трьох років перебуває Україна, перекреслила багато планів щодо модернізації центрів променевої терапії, і зараз йдеться про необхідність утримання тих клінічних потужностей, які вдалося зберегти. Але на конференції був наведений досвід передових відчизняних та зарубіжних онкологічних клінік.
/46-2.jpg)
Останнім часом намітилися істотні позитивні зрушення в програмі поетапної модернізації радіологічних підрозділів. Сьогодні в Україні вже функціонує 19 лінійних прискорювачів (співвідношення «кобальтова установка — прискорювач» становить 6 : 1, тоді як 9 років тому цей коефіцієнт був 17 : 1), підготовлено штат висококваліфікованих фахівців для роботи на сучасних радіотерапевтичних комплексах. Водночас з урахуванням потреб згідно з рекомендаціями МАГАТЕ і ВООЗ для країн, що розвиваються, кількість лінійних прискорювачів має бути як мінімум у 5 разів більша.
Сучасне радіотерапевтичне устаткування є складним технічним пристроєм, що вбирає в себе останні досягнення в галузі фізики, електроніки і ІТ-технологій. Якісне управління цими комплексами під силу лише добре підготовленій команді кваліфікованих фахівців: радіаційних онкологів, медичних фізиків, радіаційних технологів, інженерів з експлуатації і фахівців з IT-технологій. У зв’язку з цим особливо гостро постає питання про підготовку висококваліфікованих кадрів.
У рамках пленарних засідань були заслухані доповіді провідних спеціалістів про стан радіаційної онкології в Україні, шляхи модернізації дистанційної променевої терапії і високоенергетичної брахітерапії в Україні, роль МАГАТЕ і ВООЗ у становленні системи забезпечення й контролю якості променевої терапії в Україні, а також можливості сучасної променевої діагностики, лікування злоякісних пухлин основних локалізацій та персоналізовані, міждисциплінарні підходи до проведення спеціального лікування онкологічних хворих.
Білоруські колеги поділилися своїм досвідом роботи з топометричної підготовки хворих до сеансів високоенергетичної брахітерапії, дозиметричного супроводу, оцінки планів опромінення при використанні IMRT/VMAT, IGRT, стереотаксису під час планування і впровадження в практику передових сучасних методик високотехнологічної променевої терапії на сучасних лінійних прискорювачах, апаратах для брахітерапії і планування конформної дистанційної та контактної променевої терапії.
Під час роботи науково-практичної конференції провідні вітчизняні і зарубіжні фірми, які випускають радіодіагностичні та радіотерапевтичні апарати і перезаряджають радіотерапевтичні апарати джерелами випромінювання (ДП «УДВП Ізотоп», C-Rad, ТОВ «БІОСЕНС» як офіційний представник Elekta Ltd (Швеція) в Україні, Grindex, «ГЕОСАНТРИС», Protech Solutions як представник Varian Medical Systems в Україні, Accurey, Medisa, UMT, Almeda, Canberra Packard, Medac, HETERO та інші), представили свої нові розробки для діагностичної і терапевтичної радіології, а також лікарські препарати.
На завершення конференції були сформульовані нагальні проблеми радіаційної онкології:
— модернізація та розвиток радіаційної онкології у всіх регіонах України;
— забезпечення та завчасна підготовка кваліфікованих кадрів для радіаційної онкології;
— створення універсальної програми із забезпечення якості променевої терапії.
За результатами роботи конференції учасники конференції УТРО ухвалили такі рішення:
— звернутися до МОЗ України з приводу покращання оснащеності сучасною радіодіагностичною та радіотерапевтичною апаратурою відділень променевої терапії та радіаційної онкології, в яких апарати експлуатуються більше 15 років, а також при закупівлі нового радіотерапевтичного обладнання враховувати потреби радіоонкологічних установ України;
— звернутися до МОЗ України з приводу виділення фінансування на сервісне технічне обслуговування радіотерапевтичних апаратів та своєчасну заміну джерел опромінення в радіоонкологічних бюджетних закладах України, що підпорядковані МОЗ України;
— сприяти підвищенню професіонального рівня лікарів — променевих терапевтів, радіологів та медичних фізиків шляхом обміну досвідом на конференціях, школах і стажування на робочих місцях у провідних спеціалізованих клініках України та світу;
— забезпечити оперативну методичну і консультативну допомогу з боку фахівців провідних радіоонкологічних закладів лікарям — променевим терапевтам, радіологам та медичним фізикам з обласних онкологічних закладів України;
— розглянути питання про форми здійснення моніторингу сучасного стану діяльності відділень променевої терапії та радіаційної онкології в різних областях України;
— звернутися до МОЗ із приводу перегляду існуючих стандартів надання медичної допомоги хворим на злоякісні новоутворення та внесення корекції з урахуванням установленої нової високодозної радіотерапевтичної апаратури в онкологічних закладах України і наближення їх до міжнародних протоколів за участю провідних українських радіоонкологів;
— запланувати та провести наступну конференцію УТРО у 2019 році 26–27 червня у м. Полтава.
Підготувала президент УТРО,
завідувач н/д відділення радіаційної онкології
Національного інституту раку,
професор В.С. Іванкова
завідувач н/д відділення радіаційної онкології
Національного інституту раку,
професор В.С. Іванкова