Журнал «Практическая онкология» Том 2, №1, 2019
Вернуться к номеру
Звернення головного редактора
Авторы: Олексій Зотов
Разделы: От первого лица
Версия для печати
За влучним виразом Герберта Дж. –Уеллса, одного з фундаторів наукової фантастики, написати одну книжку може кожен — це буде історія його життя. Письменником, отже, можна вважати того, хто написав книжок більше ніж одну.
Мабуть, і пустити у світ одне-єдине число фахового журналу також відносно нескладно, довго й ретельно збираючи матеріали для публікації. Проте ви тримаєте в руках уже другий номер журналу «Практична онкологія», і це свідчення того, що наше видання, щойно народжене, успішно зростає й розвивається.
Пілотний випуск журналу був схвально сприйнятий онкологічною громадою, що, –безумовно, надихає нас на подальшу роботу, ще більш завзяту.
Маю сказати, що висловлювалися думки щодо можливого перекладу журналу англійською мовою, щоб зробити його соліднішім і прискорити входження у світові наукометричні бази. Проте це, очевидно, зменшить доступність інформації для нашого ключового читача — вітчизняного онколога. Переконливо запевняю, що політика журналу лишається незмінною: постачання українському лікареві актуальної, вірогідної фахової інформації в доступній формі, позбавленої рекламних слоганів і комерційних інтересів. Важливою ланкою роботи ми вважаємо також висвітлення інформації про наукові й практичні конференції, симпозіуми, майстер-класи, одним словом, хроніку життя нашої онкологічної спільноти.
Як і в кожного малюка, у нас є певні хвороби росту: на жаль, ще складно спонукати українських фахівців готувати до друку й публікувати результати своїх наукових дослі–джень, описи цікавих клінічних випадків, полемічні міркування. Проте ми цілеспрямовано працюємо в цьому напрямку, і певні досягнення вже маємо: непоодинокі представники онкологічної спільноти готують публікації для нашого видання. Сподіваємось, читачі побачать їх у наступних випусках.
Отже, сподіваємося на вашу активну участь у формуванні якісно нового фахового інформаційного середовища!
Щиро ваш, Олексій Зотов