Журнал «Практическая онкология» Том 2, №1, 2019
Вернуться к номеру
Ізольована регіонарна гіпертермічна хіміоперфузія в лікуванні меланоми кінцівок
Авторы: Ткаченко О.І., Максимовський В.Є., Пирогов В.В.
Одеський національний медичний університет, м. Одеса, Україна
Рубрики: Онкология
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Актуальність. Місцево поширена меланома характеризується наявністю метастазів у лімфатичних судинах з одночасним ураженням або без такого регіональних лімфовузлів. Ураження лімфатичних судин є первинним шляхом метастазування у 20 % випадків. При цьому синхронно клінічно виявляються метастази у регіонарних лімфовузлах у 36 % хворих, у віддалених органах — у 10 %. Ізольована гіпертермічна хіміоперфузія є регіональним методом лікування місцево поширеної меланоми кінцівок. Класичними показаннями до ізольованої регіонарної гіпертермічної хіміоперфузії є нерезектабельна, рецидивна місцево поширена меланома шкіри кінцівок. Основними завданнями ізольованої гіпертермічної хіміоперфузії є місцевий контроль, що полягає у полегшенні больового синдрому, подоланні виразкування, вторинного інфікування, кровоточивості, мас-ефекту проміжних метастатичних пухлин. Матеріали та методи. За період 2016–2019 рр. було виконано 5 процедур ізольованої гіпертермічної хіміоперфузії хворим із місцево поширеною меланомою кінцівок. Всі пацієнти на момент звернення мали IIIC стадію меланоми нижніх кінцівок з попередньою гістологічною верифікацією. Середній вік хворих становив 44,5 року, серед них 3 жінки, 2 чоловіки. Всім хворим виконували канюляцію загальних стегнових артерій, вен. Гіпертермічну хіміоперфузію проводили апаратом Rand Performer HT з оксигенатором Lilliput D901. Тривалість перфузії — 60 хвилин у режимі легкої гіпертермії (39–41 °С). Проводили системну та апаратну гепаринізацію. Результати. Під час процедур гіпертермічної хіміоперфузії інтраопераційних ускладнень не було. Середній об’єм крововтрати з урахуванням фази «промивання» становив 1500 мл, усім хворим проводилась замісна гемотрансфузія. У ранньому післяопераційному періоді у 2 хворих спостерігалась токсичність 1–2-го ступеня тяжкості за шкалою Wieberdink (набряк, осередковий епідермоліз), ускладнень 3–5-го ступеня не було. У 2 хворих у пізньому післяопераційному періоді розвинулась периферична нейропатія. Віддалене спостереження проводилось у 3 пацієнтів, середня тривалість безрецидивного періоду — 11,4 місяця. Ізольована регіонарна хіміоперфузія є ефективним методом локорегіонарного контролю. Загальна частота відповіді становить у середньому 90,35 % (64,00–100,00 %). Середні значення повної відповіді сягають 58,20 % (25,00–89,00 %), що на сьогодні є найкращим показником серед інших методів лікування. Застосування ізольованої гіпертермічної хіміоперфузії є альтернативним органзберігаючим методом лікування. Так, згідно з декількома дослідженнями, у 95 % хворих протягом усього терміну спостереження вдалося уникнути ампутації. На відміну від задовільних результатів місцевого контролю дані щодо загальноонкологічних результатів є суперечливими. За даними багатьох досліджень, медіана п’ятирічної виживаності сягає 36,60 %, а медіана виживаності — 36,70 місяця без стратифікації стадії захворювання. Стадія захворювання є незалежним предиктором показників загальної виживаності після застосування ізольованої гіпертермічної хіміоперфузії. Так, п’ятирічна виживаність пацієнтів із 3А стадією вірогідно вища, ніж у пацієнтів із 3В та 4-ю стадіями (47, 35 та 34 % відповідно). Зі зростанням температури перфузії покращується ефективність хіміоперфузії (повна відповідь 47 % при нормотермічній та 61 % при гіпертермічній), проте зростає частота та тяжкість побічних ефектів. Найбільш оптимальний баланс демонструє легка гіпертермія. Ретроспективний аналіз 35-річного досвіду та мультицентрове рандомізоване дослідження 1998 року виявили лише тимчасовий місцевий контроль за виникненням проміжних метастазів і локальних рецидивів без впливу на інтервал до появи віддалених метастазів, а також показники загальної виживаності при застосуванні регіонарної хіміоперфузії як ад’ювантного лікування. У невеликому дослідженні (21 пацієнт), проведеному з метою оцінити ефективність та токсичність повторних процедур регіонарної хіміоперфузії, дійшли висновку про відсутність значущих відмінностей у зворотних ефектах повторної перфузії (67 % 1–2-го ступеня токсичності, 33 % 3–4-го ступеня) порівняно з першою. Ефективність місцевого контролю (повна відповідь — 67 %) також порівнювана з первинною процедурою. Висновки. Ізольована регіонарна гіпертермічна хіміоперфузія є одним із найефективніших на сьогодні паліативних методів місцевого конт–ролю місцево поширеної меланоми. Нині найкращу ефективність демонструє регіонарна хіміоперфузія з мелфаланом, проте потрібні спеціальні порівняльні дослідження з іншими препаратами. Не рекомендується використання комбінації мелфалану з фактором некрозу пухлини. Оптимальним температурним режимом є легка гіпертермія, тривалість процедури до досягнення цільової температури — 60 хвилин.