Журнал «Практическая онкология» Том 2, №1, 2019

Актуальність. Сучасні методи ядерної медицини є важливою складовою у діагностиці та лікуванні хворих онкологічного профілю. В Україні, як і в усіх розвинених країнах, ці методи набувають все більшого значення. Останніми роками до традиційних діагностичних методів, таких як гамма–камери та ОФЕКТ/КТ, додався ще і метод ПЕТ/КТ з використанням препарату 18–фтордезоксиглюкози (ФДГ). Перспективи розвитку галузі на найближчі десятиліття охоплюють застосування нових циклотронних міток для ПЕТ/КТ: ¹¹C, ¹³N, ¹⁵O, ²²Na, ⁶⁴Cu, ⁶⁸Ga та лікувальних радіофармацевтичних препаратів, зокрема: 188Re–HEDP, 153Sm–EDTMP, 90Y–citrate, 186Re–HEDP, 117mSn–DTPA, Ra–223 тощо. Іншим важливим напрямом сучасної ядерної медицини є радіонуклідна терапія, що застосовується для лікування високодиференційованого раку щитоподібної залози та його метастазів, а також лікування множинної кісткової дисемінації (в переважній більшості — множинних кісткових метастазів раку простати та молочної залози). Специфічність системної радіонуклідної терапії, яка застосовується у хворих із множинною кістковою патологією, має особливості біологічного впливу. Це пов’язане з тим, що радіонуклідна терапія є терапією мішені, коли лікувальний радіофармпрепарат вбудовується у структуру пухлинної кістки і з меншою інтенсивністю в нормальну кісткову тканину від 2 до 15 : 1, майже не опромінюючи сусідні тканини. Йодотерапія в наш час є беззаперечним методом комплексного лікування папілярного, фолікулярного та змішаного фолікулярно–папілярного раку щитоподібної залози. Мета роботи: оглядово ознайомити лікарів клінічних спеціальностей і, зокрема, лікарів–онкологів з можливостями сучасної ядерної медицини, а також проінформувати про перспективні напрями та можливості цього методу шляхом демонстрації конкретних клінічних випадків за результатами роботи відділення радіонуклідної діагностики та терапії обласного клінічного онкологічного центру Кіровоградської обласної ради. Матеріали та методи. Крім загальних положень, подано аналіз результатів радіонуклідно–медикаментозного лікування 5 хворих (двоє хворих — після застосування остеотропних препаратів: радіофосфор та стронцій; троє хворих з різними ускладненнями раку щитоподібної залози — після застосування радіойодотерапії). Лікувальні активності: ³²Р (радіофосфор) 379 МБк, ⁸⁹Sr (стронцій) 149–151 МБк, ¹³¹І (йод) 5500–9000 МБк. Результати. Спільним в історіях хвороб пацієнтів з множинними кістковими метастазами раку простати та раку молочної залози було те, що протягом року за наявних змін у кістковій системі, виявлених при сцинтиграфічному дослідженні, радіонуклідна терапія була призначена не відразу після виявлення перших змін, а пізніше, коли клінічні та інструментальні зміни мали більш виражений характер. Результатом проведеного лікування стала стійка ремісія в обох випадках (об’єктивне покращання при остеосцинтиграфії та зниження больової симптоматики протягом 3–6 місяців). Курси І–терапії застосовувались у хворих зі значною дисемінацією і, відповідно, потребували особливих підходів до лікування. Одна хвора, 1975 р.н.: фолікулярний рак, МТС у л/в, отримала 2 курси І–терапії по 4360 МБк. Після 2–го курсу на лікувальній активності відмічено накопичення в н/частці правої легені (додаткове ураження), виявлене вперше при сцинтиграфії. Заплановано 3–й курс з активністю до 7000–8000 МБк. Друга хвора, 1958 р.н.: змішаний папілярно–фолікулярний рак, 4–та стадія. 2016 р. — правобічна гемітиреоїдектомія. Резекція н/полюса лівої частки ЩЗ із вузлами. ПГЗ — фолікулярна аденома правої частки ЩЗ. За даними МСКТ: ознаки патологічного перелому головки, хірургічної шийки правої плечової кістки, вторинне ураження правої плечової кістки та правої лопатки. 2017 р. — лівобічна гемітиреоїдектомія. ПГЗ — змішаний фолікулярно–папілярний рак ЩЗ. Перед першим курсом: ТГ — 142,1 нг/мл. 2018 р. — перший курс радіойодотерапії: 5595 МБк (07.02.2018 р.), МТС у плечову кістку, праву лопатку, праву кульшову кістку. 19.12.2018 р. — другий курс: 7685 МБк. Бісфосфонатна терапія. Стабілізація процесу. Планується третій курс. Третя хвора, 1951 р.н.: папілярний рак, МТС Th VII, ТГ перед першим курсом — 500 нг/мл. Перший курс — 9800 МБк. Через півроку отримала другий курс — 5040 МБк (контроль ТГ — 92,36 нг/мл). За 1,5 року перерви в лікуванні ТГ збільшився до > 500 нг/мл.
Було проведено третій курс йодотерапії — 6000 МБк. Сцинтиграфія на лікувальній активності додатково, крім ураження Th VII хребця, виявила ураження легені праворуч. Після третього курсу динаміка ТГ — 82,77 мг/мл. Планується повторний курс. Результати проведеної радіонуклідної терапії як у хворих на рак щитоподібної залози, так і у хворих на рак простати і рак молочної залози в усіх випадках дозволяли досягти часткової ремісії або стабілізації процесу. Висновки. Для досягнення доброго терапевтичного ефекту радіонуклідної терапії при лікуванні кісткових метастазів важливим є вчасне її призначення на основі даних регулярного моніторингу кісткової системи. Дотримання уніфікованих схем лікування та напрацювання спільних протоколів моніторингу дозволить суттєво покращити якість онкологічної допомоги.