Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал «Практическая онкология» Том 2, №2, 2019

Вернуться к номеру

Злоякісні новоутворення в Україні (аналітично-статистичний довідник). Київ — 2019


Головні редактори: Лінчевський О.В., Ковальов О.О., Колесник О.О., Безносенко А.П.

Відповідальний редактор: Заболотько В.М.

Розробники: Кравчук Н.Г., Недоспасова О.П., Федоренко З.П.


Дане видання є продовженням серії публікацій статистичних довідників з питань ситуації щодо захворювань на злоякісні новоутворення в Україні.

Своєчасна інформація про стан онкологічної служби необхідна для прийняття рішень на всіх рівнях влади.

При формуванні довідника були використані матеріали Європейської бази даних «Здоров’я для всіх» (2016 рік), державних та галузевих статистичних звітів закладів охорони здоров’я України.

Примітка: показники за 2018 рік розраховані на населення без урахування тимчасово окупованої території АР Крим та м. Севастополя. До даних включені відомості територій Донецької та Луганської областей, підконтрольних Уряду України, показники в цих областях розраховані на їх населення.

У таблицях показників зазначені додатково дані за 2015–2018 роки, що перераховані на населення України, включаючи населення Донецької та Луганської областей, території яких підконтрольні Уряду України.

Перелік умовних скорочень

МОЗ України — Міністерство охорони здоров’я України

Держстат України — Державна служба статистики України

ЗОЗ — заклади охорони здоров’я

ВООЗ — Всесвітня організація охорони здоров’я

ЄР — Європейський регіон

ЗН — злоякісні новоутворення

Структура онкологічної служби в Україні

Реалізацію заходів та стратегії протидії захворюваності на злоякісні новоутворення здійснює онкологічна служба України, представлена онкологічними диспансерами, онкологічними лікарнями для дорослих та дітей, онкологічними та оглядовими кабінетами, що надають амбулаторно-поліклінічну допомогу населенню.

Організаційне та методологічне керівництво діяльністю медичних працівників і менеджерів охорони здоров’я країни для забезпечення належної організації надання медичної допомоги хворим на злоякісні новоутворення здійснюють: МОЗ України, Національний інститут раку та Національний канцер-реєстр України, ДЗ «Центр медичної статистики МОЗ України».

Мережа онкологічних закладів охорони здоров’я станом на 01 січня 2019 року була представлена 30 онкологічними диспансерами, трьома онкологічними лікарнями та Національним інститутом раку. Крім того, у загальнолікувальній мережі функціонувало 552 заклади, що мали онкологічні відділення (кабінети), 46 закладів, що мали радіологічні (променевої терапії) відділення, 828 закладів охорони здоров’я, що мали ендоскопічні відділення (кабінети), 1288 кабінетів ультразвукової діагностики, 957 оглядових кабінетів.

Кількість онкологічних ліжок у закладах системи МОЗ України у 2018 році становила 8137 (у 2012 році — 9643, у 2017 році — 8245), у тому числі 7844 — для дорослих і 293 — для дітей. Забезпеченість у 2018 році — відповідно 1,87 на 10 тисяч населення та 0,48 на 10 тисяч дитячого населення; кількість радіологічних та рентгенологічних ліжок становила 2034, або 0,48 на 10 тисяч всього населення.

В онкологічних диспансерах було розгорнуто 7677 ліжок, у тому числі 5713 онкологічних ліжок для дорослих, 30 онкологічних ліжок для дітей, 1618 радіологічних та рентгенологічних ліжок та 220 гематологічних ліжок.

На онкологічних ліжках для дорослих у лікувально-профілактичних закладах системи МОЗ України проліковані 305 331 хворий та 6901 на ліжках для дітей, на радіологічних та рентгенологічних ліжках — 32 746 хворих, у тому числі 24 дитини.

У 2018 році середнє число днів зайнятості онкологічного ліжка для дорослих становило в Україні в середньому 345. З перевантаженням працювали ліжка в Кіровоградській області (402 дні), у м. Києві (401 день), Донецькій (393 дні), Вінницькій (371 день) та Рівненській (369 днів) областях. З недовантаженням ліжка працювали в Закарпатській (273 дні), Полтавській (259 днів) та Луганській (209 днів) областях.

Середня тривалість перебування хворого на онкологічному ліжку для дорослих в Україні за 2018 рік становила 8,9 дня. Найменший термін лікування спостерігався у Закарпатській (7,4 дня), Рівненській (7,3 дня), Харківській (7,2 дня) областях, м. Києві (7,1 дня), Київській (6,9 дня) та Луганській (6,3 дня) областях. Вищий показник перебування хворого на ліжку мав місце у Миколаївській (12,0 дня), Одеській (11,9 дня), Чернігівській (11,2 дня), Черкаській (11,1 дня) та Хмельницькій (11,0 дня) областях.

Показник летальності на онкологічних ліжках в Україні у 2018 році становив в середньому 0,6 %, однак він залишався значно вищим у Закарпатській та Чернівецькій областях — 1,1 %, а також у Черкаській області — 1,8 %.

У 2018 році в системі онкологічної служби України працювали 1673 лікарі-онкологи, або 0,40 на 10 тисяч населення; у Миколаївській області — 0,22, Донецькій — 0,23, Житомирській — 0,29, Волинській — 0,30, Закарпатській — 0,31, проте у Тернопільській області — 0,54, Чернівецькій — 0,71, у м. Києві — 0,85.

Укомплектованість штатних посад лікарів-онкологів фізичними особами у лікувально-профілактичних закладах системи МОЗ України у 2018 році становила 78,4 %.

Розглядаючи питання кваліфікації лікарів, слід зазначити, що в 2018 році із загальної кількості онкологів мали атестаційну категорію 66,3 % (у 2012 році — 58,5 %, у 2017 році — 67,1 %), при цьому вищу та першу кваліфікаційні категорії мали 382 лікарі, або 79,1 % від усіх атестованих.

Ендоскопічна служба в Україні за 2018 рік була представлена 828 закладами, що мали ендоскопічні відділення (кабінети) (у 2012 році — 1003, у 2017 році — 840). Ендоскопічні відділення (кабінети) обладнані 3621 ендоскопічним апаратом, із них діючих — 2731, у тому числі 1592 гастродуоденоскопи, 117 дуоденоскопів, 448 бронхоскопів, 561 колоноскоп, інших — 13.

Найбільшу питому вагу серед ендоскопічних досліджень (1 641 822) мають езофагогастродуоденоскопії (1 353 124) — 82,4 % від усіх досліджень, далі йдуть колоноскопії (152 938) — 9,3 % і бронхоскопії (118 877) — 7,2 %, а дуоденоскопії (16 564) посідають лише 1,0 % серед усіх ендоскопічних досліджень.

Кількість закладів, що мали цитологічні лабораторії, в Україні у 2018 році дорівнювала 37, у них виконано 12 917 692 цитологічні дослідження, що становило 3059,8 на 10 тисяч населення (в 2012 році 54 лабораторії виконали 19 820 857 досліджень, або 4360,7 на 10 тисяч населення, у 2017 році 37 лабораторій виконали 13 814 538 досліджень, або 3257,0 на 10 тисяч населення).

Захворюваність на злоякісні новоутворення у світі

Захворюваність на онкологічну патологію безперервно зростає. Щорічно у світі реєструється близько 6 млн нових випадків захворювання на злоякісні новоутворення. Найбільш висока захворюваність на злоякісні новоутворення реєструвалась серед чоловіків Франції (558 на 100 тис. відповідного населення), серед жінок — у Бразилії (283,4 на 100 тис. жіночого населення).

Більшість ракових пухлин розвивається в осіб, старших за 50 років, а кожний другий онкологічний хворий старший за 60 років. Найбільш часто вражаються передміхурова залоза та легені у чоловіків і молочна залоза у жінок. Смертність від онкологічних захворювань у світі посідає друге місце після захворювань серцево-судинної системи. Навіть в економічно благополучних європейських країнах щорічно від онкологічних захворювань помирають 837 тис. осіб і реєструється близько 4 млн нових випадків захворювань.

За прогнозами Всесвітньої організації охорони здоров’я, до 2020 року онкологічні захворювання посядуть перше місце, а за даними Американської асоціації госпіталів, це станеться вже за 5 років.

Ситуація з онкологічної захворюваності в Україні

У зв’язку з відомими подіями, що почалися в Україні у 2014 році (анексія Криму, захоплення частини території Донецької та Луганської областей), та незважаючи на тенденцію щодо стабілізації показників захворюваності на злоякісні новоутворення та смертності, онкологічна ситуація в країні залишається напруженою.

Сьогодні проблема онкології вийшла за рамки суто медичної галузі та набула статусу проблеми загальнодержавного масштабу, враховуючи, що факторами розвитку злоякісних новоутворень є хімічні канцерогени, канцерогени фізичної природи, біологічні, гормональні та генетичні.

Тягар соціально-економічних труднощів посилюється політичною кризою та війною на Сході України, що обумовлює стресові ситуації серед населення. Понад мільйон внутрішньо переміщених осіб розкидані по всій Україні і потребують невідкладної допомоги.

В Україні за період з 2012 по 2018 рік кількість первинних хворих на злоякісні новоутворення знизилась на 10,2 %, що пов’язано з ситуацією в Україні за останні 5 років; з 2012 по 2013 рік — на 2,4 %.

В Україні у 2018 році вперше зареєстровано 135 567 хворих із злоякісними новоутвореннями, що становить 321,1 на 100 тисяч населення.

Захворюваність на злоякісні новоутворення серед населення України у 2018 році в порівнянні з 2017 роком зросла лише на 0,6 % (з 319,3 на 100 тисяч населення у 2017 році до 321,1 у 2018 році), але в Донецькій області захворюваність на ЗН зросла на 4,2 % (з 283,7 до 295,7), в Івано-Франківській — на 3,8 % (з 286,5 до 297,3), у м. Києві — на 3,3 % (з 376,8 до 389,2), у Запорізькій області — на 2,0 % (з 379,1 до 386,7) та у Волинській області — на 1,3 % (з 281,8 до 285,6).

Зниження захворюваності на злоякісні новоутворення спостерігалось у Вінницькій, Дніпропетровській, Кіровоградській, Миколаївській, Полтавській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернівецькій областях — на 1,0–3,0 % відповідно.

Вища за середньоукраїнський показник (321,1 на 100 тисяч населення) захворюваність реєструвалась в Кіровоградській (474,9), Сумській (422,7), Черкаській (402,0), Херсонській (400,2), Чернігівській (395,8). Миколаївській (395,2) областях. Захворюваність, нижча за середньоукраїнський показник, спостерігалась у Чернівецькій (242,2), Закарпатській (257,1), Рівненській (259,1), Волинській (285,6) областях.

Захворюваність на злоякісні новоутворення серед міського населення України є значно вищою, ніж серед сільського населення. Так, у 2018 році серед міського населення України вперше зареєстровано 96 174 випадки злоякісних новоутворень, або 330,1 на 100 тисяч, та 39 393 випадки злоякісних новоутворень, або 301,1 на 100 тисяч, у сільського населення. У 2017 році зазначений показник становив відповідно 327,0 та 302,3 на 100 тис., а в 2012 році — 378,2 та 313,1 на 100 тис. відповідного населення.

В Україні захворюваність на злоякісні новоутворення серед чоловічого населення за 2018 рік становила 329,0 на 100 тис., що лише на 0,2 % більше, ніж у 2017 році (328,5), а в порівнянні з 2012 роком цей показник нижчий на 10,8 % (369,0).

Вища за середньоукраїнський показник (329,0 на 100 тисяч чоловічого населення) захворюваність реєструвалась в Кіровоградській (488,5), Сумській (437,1), Черкаській (429,2), Чернігівській (418,6), Херсонській (412,7), Хмельницькій ( 405,7) областях. Нижча за середньоукраїнський показник захворюваність чоловічого населення спостерігалась у Чернівецькій (257,6), Рівненській (262,9), Закарпатській (270,9), Донецькій (289,6) областях.

У структурі захворюваності чоловічого населення в Україні за 2018 рік провідні 5 місць посідають злоякісні новоутворення трахеї, бронхів, легенів (15,3 %), колоректальний рак (12,91 %), ЗН шкіри (10,4 %), ЗН передміхурової залози (11,5 %), ЗН шлунка (6,8 %).

Серед жіночого населення України захворюваність на злоякісні новоутворення становила у 2018 році 314,4 на 100 тисяч (зростання на 1,0 % порівняно з 2017 роком (311,4), порівняно з 2012 роком (347,9) — зниження на 9,6 %, що пов’язано з подіями, які відбуваються в Україні з 2014 року).

Захворюваність, вища за середньоукраїнський показник захворюваності на злоякісні новоутворення серед жіночого населення України (314,4), реєструвалась в Кіровоградській області (463,3), м. Києві (417,2), Сумській (410,4), Миколаївській (390,0), Херсонській (389,3), Запорізькій (383,6), Чернігівській (379,8), Черкаській (376,7) областях. Захворюваність, нижча за середньоукраїнський показник серед жіночого населення, спостерігалась у Чернівецькій (228,6), Закарпатській (244,3), Рівненській (255,8) областях.

У структурі захворюваності жіночого населення перші 5 місць посідають рак молочної залози (20,5 %), ЗН шкіри (13,1 %), колоректальний рак (11,2 %), ЗН тіла матки (9,7 %) та шийки матки (5,7 %).

Аналіз захворюваності населення України на злоякісні новоутворення у різних вікових групах показав, що найвищі показники захворювання на злоякісні новоутворення характерні для чоловіків віком 60–80 років, жінок віком 65–80 років.

Починаючи з 15 років і до 55 років (репродуктивний вік) показники захворюваності у жінок дещо вищі, ніж у чоловіків. В решти вікових груп (до 15 років і після 55 років) у чоловіків показники захворюваності дещо вищі, ніж у жінок. Особливо значна різниця показників захворюваності спостерігається у віці 60 років і старше; у чоловіків показники захворюваності значно вищі.

Одним із важливих епідеміологічних показників елімінації злоякісних новоутворень в країні є тренд вікової структури захворюваності на злоякісні новоутворення. В Україні найвищий відсоток злоякісних новоутворень спостерігався у віковій групі 65–69 років — 17,4 % від усіх онкологічних захворювань, у віковій групі 60–64 роки — 15,3 %, у віковій групі 55–59 років — 12,7 % та у віковій групі 75–79 років — 11,5 %.

Серед дітей від 0 до 17 років включно зазначений показник становив 0,04–0,15 % від загальної кількості злоякісних новоутворень.

Дитяче населення віком 0–17 років включно значно рідше вражається онкологічною патологією. У 2018 році в Україні було зареєстровано 876 випадків онкологічних захворювань у дітей віком від 0 до 17 років включно, що становить 11,5 на 100 тисяч дитячого населення. Високий показник дитячої онкопатології спостерігався у Черкаській (18,4 на 100 тисяч дитячого населення),Чернівецькій (16,8), Вінницькій (15,9) областях. Нижче за український показник відмічалась захворюваність у Донецькій (5,3), Закарпатській (6,8) та Волинській (8,4) областях.

Захворюваність дітей на онкологічну патологію має низку особливостей порівняно з усією онкологічною захворюваністю. Це виявляється як у віковій структурі хворих, так і в структурі захворювань. Найбільш високі показники дитячої онкологічної захворюваності характерні для вікової групи дітей від 1 до 4 років включно. Далі йде поступове зниження рівня показників, причому у віці 10–14 років показники майже в 2 рази нижчі, ніж показники у віці від 1 до 4 років включно.

У структурі злоякісних новоутворень у дітей віком 0–17 років включно перше місце посідали ЗН головного мозку (15,4 %), друге місце — лімфоми (12,1 %), третє — ЗН кісток та суглобових хрящів (6,1 %), четверте — ЗН нирок (5,8), п’яте місце — ЗН сполучної та інших тканин (4,1 %).

Щодо морфологічної верифікації діагнозу у хворих, яким вперше в житті встановлено діагноз злоякісного новоутворення протягом 2018 року, то в Україні цей показник становив 83,6 %, що лише на 1,0 % більше за показник минулого року (82,8 %). Вищий відсоток верифікації спостерігався в Миколаївській (92,6), Полтавській (91,9) та Хмельницькій (91,4) областях. Низький показник у Чернівецькій (75,4), Закарпатській (76,2), Черкаській (78,6) областях.

У 2018 році на обліку в онкологічних закладах системи МОЗ України на кінець звітного року перебувало 1 042 860 хворих із злоякісними новоутвореннями, або 2470,3 на 100 тисяч населення, у 2012 році — 1 052 174, або 2314,8 на 100 тисяч населення. За цей період відбулось зростання поширеності злоякісних новоутворень в Україні на 6,7 %, а найвище зростання мало місце в Кіровоградській (на 29,4 %), Івано-Франківській (на 25,1 %), Харківській (на 22,0 %), Житомирській (на 23,1 %), Київській (на 21,4 %) областях. Найвищі показники поширеності в Україні за 2018 рік порівняно з середньоукраїнським показником (2470,3 на 100 тисяч населення) реєструвались в Миколаївській (3250,5), Сумській (3194,6), Київській (3145,9), Черкаській (3160,6), Харківській (2957,9) областях. Зростання даного показника порівняно з 2012 роком є характерним для більшості регіонів України. Дещо нижчі показники реєструвались в Закарпатській (1781,9), Івано-Франківській (1927,1), Рівненській (1942,8) областях.

Контингент міських жителів із злоякісними новоутвореннями, які перебували на обліку на кінець звітного року, в Україні в 2018 році становив 763 870 хворих, або 2622,1 на 100 тисяч населення. Поширеність злоякісних новоутворень серед міських жителів в Україні порівняно з 2012 роком зросла на 4,7 %, у Полтавській області — на 36,0 %, у Кіровоградській — на 31,9 %, у Сумській — на 27,2 %, у Львівській — на 26,8 %, у Житомирській — на 26,4 %. Зростання поширеності злоякісних новоутворень серед міських жителів протягом останніх 7 років є характерним для усіх регіонів областей. Значно вища порівняно з середньоукраїнським показником (2622,1 на 100 тисяч населення) поширеність реєструвалась в Черкаській (3550,4), Миколаївській (3544,4), Сумській (3478,4), Одеській (3432,6), Кіровоградській (3254,8) областях.

Контингент сільських жителів із злоякісними новоутвореннями, які перебували на обліку на кінець звітного року, в Україні у 2018 році становив 278 990 осіб, або 2132,2 на 100 тисяч населення. Поширеність злоякісних новоутворень у сільських жителів в Україні у 2018 році порівняно з 2012 роком зросла на 11,9 %, у Кіровоградській області — на 23,1 %, у Львівській області — на 26,9 %, у Черкаській — на 21,2 %, у Миколаївській — на 23,4 %, у Київській — на 18,1 %, у Закарпатській — на 16,1 %. Значно вищі показники поширеності порівняно з середньоукраїнським показником реєструвались в Київській (3022,7), Черкаській (2617,3), Сумській (2521,8), Миколаївській (2467,0) областях. Значно нижчою була поширеність злоякісних новоутворень в Івано-Франківській (1611,8) та Одеській (1889,1) областях.

У 2018 році на обліку в онкологічних закладах на кінець звітного року перебувало 6226 дітей віком 0–17 років включно, або 81,8 на 100 тисяч населення. За останні 7 років їх кількість в Україні зросла на 11,3 %, у Чернігівській області — на 37,6 %, у Сумській — на 25,6 %, у Вінницькій — на 25,5 %, у Рівненській — на 25,1.

Найвищі показники поширеності злоякісних новоутворень у дітей віком 0–17 років включно у 2018 році реєструвались у Черкаській (146,9 на 100 тисяч населення), Львівській (99,7 на 100 тисяч населення), Київській (99,4 на 100 тисяч населення) областях.

При аналізі динаміки показників поширеності, захворюваності та смертності за період 2012–2018 рр. звертає на себе увагу те, що при наявності стійкої тенденції до зростання захворюваності та зростання значними темпами контингенту хворих на злоякісні новоутворення має місце незначне зростання показників смертності від злоякісних новоутворень.

Найбільш поширеним показником оцінки ефективності медичної допомоги онкологічним хворим у розвинутих країнах вважається показник 5-річного виживання.

У цілому в Україні у 2018 році більше половини контингенту онкологічних хворих — 61,8 % (всі локалізації) — перебували на обліку на кінець року 5 років і більше з моменту встановлення діагнозу, але при злоякісних новоутвореннях стравоходу — 35,4 %, ЗН глотки — 40,7 %, злоякісних новоутвореннях передміхурової залози — 43,8 %, ЗН трахеї, бронхів, легень — 44,4 %.

Простежувалась тенденція до зниження показника дорічної летальності. Це інтегральний показник, що дозволяє комплексно оцінити стан онкологічної допомоги, у тому числі діяльність діагностичної та лікувальної роботи. У 2018 році в Україні цей показник з усіх локалізацій становив 26,1 %, у 2012 році — 28,3 %. За період 2012–2018 рр. в Україні відбулося зниження даного показника на 2,2 %. Значно вищою за середньоукраїнський показник залишається летальність до 1 року у Донецькій (35,1 %), Чернівецькій області (33,7 %), Дніпропетровській (32,2 %), Полтавській (31,0 %), Івано-Франківській (30,7 %) областях. При аналізі даного показника за 2018 рік за окремими локалізаціями звертає на себе увагу більш високий показник летальності до 1 року при злоякісних новоутвореннях стравоходу — 60,2 %, ЗН трахеї, бронхів, легень — 56,1 %, ЗН шлунка — 53,2 %, ЗН глотки — 42,3 %, ЗН ротової порожнини — 37,3 %.

Інші показники, що характеризують стан надання онкологічної допомоги хворим за 2012–2018 роки, також мають тенденцію до покращення.

Зросла питома вага морфологічно верифікованих діагнозів ЗН (всі локалізації) у хворих, які перебували на обліку 5 і більше років з моменту встановлення діагнозу, в Україні у 2018 році до 95,4 % (у 2012 році — 94,3 %), в Одеській області — 98,8 %, у Херсонській — 99,2 %, у Кіровоградській — 98,6 %, але в Миколаївській області — 88,8 %, у Рівненській — 89,1 %, у Харківській — 89,6 %.

Кількість злоякісних новоутворень, виявлених на ранніх стадіях з усіх локалізацій (І–ІІ стадії) в Україні, у 2018 році становила 51,2 %, у 2012 році — 52,7 %. Дещо нижчий показник раннього виявлення злоякісних новоутворень у Закарпатській (41,9 %), Чернівецькій (43,2 %), Івано-Франківській (47,3 %) областях.

Відсоток хворих, які отримали спеціальне лікування протягом року, із числа вперше взятих на облік в Україні у 2018 році становив 68,1 (всі локалізації), у 2012 році — 68,6. За нозологіями в 2018 році найвищий рівень охоплення спеціальним лікуванням був у хворих, які страждають на злоякісні новоутворення щитовидної залози (92,1 %), молочної залози (80,9 %), ротової порожнини (72,8 %) порівняно з такими нозологіями, як злоякісне новоутворення трахеї, бронхів, легенів (41,4 %), шлунка (45,7 %), стравоходу (49,2 %).

Питома вага хворих із занедбаними випадками (III та IV стадії для візуальних локалізацій і IV стадія для всіх інших локалізацій) серед хворих з уперше встановленим діагнозом злоякісних новоутворень в Україні у 2018 році серед усіх локалізацій становила 21,1 %, у 2012 році — 17,8 %. Значно вищим був цей показник порівняно з середньоукраїнським в Закарпатській (30,2 %), Чернівецькій (28,8 %), Луганській (27,8 %), Житомирській (26,6 %), Івано-Франківській (26,2 %) областях, у той же час у Сумській області — 11,8 %, у Хмельницькій — 13,2 %.

Аналізуючи показники занедбаності протягом 7 років, можна відмітити, що відбулось зростання даного показника на 3,6 %. У 2018 році показник занедбаності для усіх візуальних локалізацій в Україні становив 21,1 % (у 2012 році — 17,5 %), у Закарпатській області — 30,2 %, у Чернівецькій — 28,8 %, у Луганській — 28,2 %, але у м. Києві — 13,2 %, у Сумській області — 11,8 %. Залишається високою занедбаність при деяких візуальних локалізаціях: при ЗН ротової порожнини — 50,4 %, ЗН прямої кишки, ректосигмоїдного з’єднання — 40,1 %, ЗН молочної залози — 23,3 %.

Питома вага онкологічних хворих, виявлених при профілактичних оглядах, від загальної кількості хворих в Україні у 2018 році серед усіх локалізацій становила 27,3 % (у 2012 році — 30,6 %), у м. Києві — 56,6 %, у Миколаївській області — 39,6 %, Рівненській — 38,4 %, Сумській — 33,4 %, але в Одеській області — 5,1 %, Івано-Франківській — 14,1 %.

За даними Державної служби статистики України, у 2017 році зареєстровано 77 580 випадків смертей від злоякісних новоутворень, у 2016 році померло 78 186 осіб, а в 2012 році — 91 964. Середньоукраїнський показник смертності за 2017 рік становив 182,9 на 100 тисяч населення (у 2016 році — 183,6, у 2012 році — 193,2); у Запорізькій області — 253,4, Сумській — 232,8, Харківській — 222,0, Дніпропетровській — 227,5, Чернігівській — 204,0.

В Україні за 2017 рік померло від злоякісних новоутворень 260 дітей віком 0–17 років включно, що становило 0,36 на 10 тисяч дитячого населення. Високий показник дитячої онкосмертності спостерігався у Сумській області — 0,64 на 10 тисяч дитячого населення, Чернігівській — 0,61, Рівненській — 0,54, Житомирській області — 0,42.

Відсоток померлих від злоякісних новоутворень серед усіх померлих в Україні за 2017 рік становив 14,53.














































Вернуться к номеру