Международный неврологический журнал №8 (110), 2019

Мета: проаналізувати особливості клінічних форм у дітей із ЦП порівняно з можливими причинами виникнення цього стану. Матеріали та методи. У дитячому неврологічному відділенні Луганської обласної дитячої клінічної лікарні (м. Лисичанськ) обстежено 57 дітей (35 хлопчиків та 22 дівчинки) віком від 1 до 4 років із вперше встановленим діагнозом «дитячий церебральний параліч». Проводилось клініко-параклінічне дослідження, а також детальне вивчення пре- та перинатального анамнезу. Результати. Більшість дітей мали помірно та значно виражені рухові розлади: у 37,7 % пацієнтів була встановлена спастична геміплегія, 36 % дітей мали спастичну диплегію, та у 24,6 % була діагностована подвійна геміплегічна форма церебрального паралічу (ЦП). В 1,7 % дітей превалювали координаторні порушення та була встановлена атактична форма ЦП. Серед інших синдромів, які доповнювали клінічну картину ЦП, були виявлені: синдром внутрішньочерепної гіпертензії — 34,7 % пацієнтів, синдром пригнічення функцій головного мозку — у 12,2 % дітей, 14,8 % обстежених пацієнтів мали ознаки судомного синдрому, синдром підвищеної нервово-рефлекторної збудливості зустрічався в 42,9 % пацієнтів. Більшість дітей вказаної категорії мали ознаки різного ступеня вираженості затримки психомоторного розвитку (79 %). Відмічено, що клінічна характеристика церебральних порушень істотно ускладнювалась у неонатальному періоді соматичною та інфекційною патологією: у 14,8 % (9 випадків) — анемія новонародженого, у 14,8 % (9 випадків) — гострі респіраторні вірусні інфекції та інші інфекції, у 13,1 % (8 випадків) — пневмонії, в 11,5 % (7 випадків) — гемолітична хвороба новонародженого, у 9,8 % (6 випадків) — ателектази легенів. Установлено поєднаний несприятливий вплив патології вагітності, патології пологів і відхилень у стані вагітної на формування органічного неврологічного дефекту, що в подальшому трансформується в ЦП у різні вікові періоди життя дитини. Найбільш суттєвими, за нашими спостереженнями, виявилися недоношена вагітність — 55,7 % (34 випадки), недостатність матково-плацентарного кровообігу — 49 % (30 випадків), гестози другої половини вагітності — 34,4 % (21 випадок), що перебігали в 61,7 % хворих (38 випадків) на тлі різноманітних несприятливих станів вагітної: первістки старшого віку (> 30 років) — 13 % (8 випадків), юні первістки — 17 % (9 випадків), шкідливі звички (куріння, вживання алкоголю) — 11,5 % (7 випадків), вживання медикаментів та інші інтоксикації — 11,5 % (7 випадків). Висновки. При клініко-анамнестичному зіставленні було виявлено, що рухові порушення помірного та легкого ступеня тяжкості корелювали з наявністю в анамнезі недоношеності (р < 0,05). Більш значна тяжкість клінічного дефекту (рухові розлади, координаторні порушення, ознаки внутрішньочерепної гіпертензії) поєднувались із наявністю в анамнезі двох та більше несприятливих та патологічних факторів, що, зрозуміло, зумовлювало більш суттєвий органічний церебральний дефект.