Резюме
У статті висвітлено інсульт як проблему світового масштабу, його зв’язок з трьома групами факторів ризику (патогенетичними, психогенними і екологічними — забруднення довкілля). Напередодні 35-ї річниці техногенної катастрофи в Чорнобилі (26 квітня 1986 року) автор порівняв дані щодо інсульту в Україні та в Японії після аварії на АЕС «Фукусіма-1» (11–12 березня 2011 року), яка призвела до розплавлення активної зони реакторів відразу на трьох енергоблоках. Піднімаються питання оптимізації надання спеціалізованої медичної допомоги хворим з мозковим інсультом, факторами ризику інсульту. Необхідно мінімізувати наслідки, оптимізувати лікування, профілактику факторів ризику, особливо в тих районах, де населення наражається на небезпеку інкорпорованого радіаційного ураження організму через харчові продукти і воду. Також необхідно поліпшення спеціалізованої інсультної допомоги, створення інсультних центрів по областях України. Проведені дослідження свідчать про те, що причин для виникнення мозкових інсультів багато, і на сьогодні вони досконало не вивчені. Особливостями клінічного перебігу мозкових інсультів в учасників ліквідації наслідків аварії (УЛНА) на ЧАЕС є розвиток їх у середньому в 40–49 років і похилому віці, тривалий судинний анамнез, що характеризується трансформацією в дебюті вегетосудинної дистонії у дисциркуляторну (пострадіаційну) енцефалопатію, переважання ішемічного характеру мозкового інсульту над геморагічним, ураження переважно каротидного басейну, відносна доброякісність клінічного перебігу, прогресуючий характер психічних розладів, супутня соматична коморбідна патологія, наявність стійкого патоморфологічного субстрату з боку як судинної ендотеліальної дисфункції, так і мозкової лікворної системи. Отримана інформація доповнює дані щодо патогенезу, клініки й діагностики мозкового інсульту в УЛНА та становить практичний інтерес. Порушені питання оптимізації надання спеціалізованої допомоги в інсультних відділеннях, центрах, достатньої їх комплектації як кадрами, так і апаратурою, а також подальшої реабілітації стають наріжним каменем у подоланні епідемії інсульту. З огляду на сказане зберігається необхідність продовження фундаментальних досліджень у цій галузі та якнайшвидшої розробки, впровадження наукової концепції щодо профілактики, раннього виявлення основних модифікованих факторів ризику інсульту разом з сімейними терапевтами, спеціалістами вузького профілю. Належне лікування інсульту, безперечно, покращить якість життя пацієнтів та їх родичів.
В статье освещен инсульт как проблема мирового масштаба, его связь с тремя группами факторов риска (патогенетическими, психогенными и экологическими — загрязнение окружающей среды). В преддверии 35-й годовщины техногенной катастрофы в Чернобыле (26 апреля 1986 года) автор сравнил данные по инсульту в Украине и в Японии после аварии на АЭС «Фукусима-1» (11–12 марта 2011 года), которая привела к расплавлению активной зоны реакторов сразу на трех энергоблоках. Поднимаются вопросы оптимизации оказания специализированной медицинской помощи больным с мозговым инсультом, факторами риска инсульта. Необходимо минимизировать последствия, оптимизировать лечение, профилактику факторов риска, особенно в тех районах, где население подвергается опасности инкорпорированного радиационного поражения организма через пищевые продукты и воду. Также необходимо улучшение специализированной инсультной помощи, создание инсультных центров в областях Украины. Проведенные исследования свидетельствуют, что причин для возникновения мозговых инсультов много, и на сегодняшний день они недостаточно изучены. Особенностями клинического течения мозговых инсультов у участников ликвидации последствий аварии (УЛПА) на ЧАЭС являются развитие их в среднем в 40–49 лет и пожилом возрасте, длительный сосудистый анамнез, что характеризуется трансформацией в дебюте вегетососудистой дистонии в дисциркуляторную (пострадиационную) энцефалопатию, преобладание ишемического характера мозгового инсульта над геморрагическим, поражение преимущественно каротидного бассейна, относительная доброкачественность клинического течения, прогрессирующий характер психических расстройств, сопутствующая соматическая коморбидная патология, наличие устойчивого патоморфологического субстрата со стороны как сосудистой эндотелиальной дисфункции, так и мозговой ликворной системы. Полученная информация дополняет данные о патогенезе, клинике и диагностике мозгового инсульта у УЛПА и представляет практический интерес. Поднятые вопросы оптимизации оказания специализированной помощи в инсультных отделениях, центрах, достаточной их комплектации как кадрами, так и аппаратурой, а также вопросы последующей реабилитации становятся краеугольным камнем в преодолении эпидемии инсульта. Исходя из сказанного, сохраняется необходимость продолжения фундаментальных исследований в этой области и скорейшей разработки, внедрения научной концепции по профилактике, раннему выявлению основных модифицируемых факторов риска инсульта совместно с семейными терапевтами, специалистами узкого профиля. Надлежащее лечение инсульта, безусловно, улучшит качество жизни пациентов и их родственников.
The article highlights the stroke as a global problem, its association with three groups of risk factors (pathogenetic, psychogenic, and ecological — environmental pollution). On the threshold of 35th anniversary of the man-made Chernobyl disaster (April 26, 1986), the author has compared data on the stroke in Ukraine and Japan after Fukushima Daiichi nuclear disaster (March 11–12, 2011), which led the melting of the reactor core at three power units. Issues are raised on optimizing the provision of specialized medical care to patients with stroke, risk factors for stroke. It is necessary to minimize the consequences, optimize treatment, prevention of risk factors, especially in those areas where the population is exposed to the danger of an incorporated radiation injury to the body through food and water. Also, it is necessary to improve specialized stroke care, to create stroke centers in the regions of Ukraine. Studies have shown that there are many causes of stroke, and they are not yet fully understood. The features of the clinical course of strokes in participants of elimination of Chernobyl accident consequences are their development in patients with average age of 40–49 years and in the elderly, long vascular history, characterized by transformation of vascular dystonia in dyscirculatory (postradiation) encephalopathy during the onset, the predominance of ischemic stroke over hemorrhagic, lesions mainly of the carotid system, the relative benign clinical course of the disease, progressive nature of mental disorders, concomitant somatic pathology, the presence of a stable pathomorphological substrate in both vascular-endothelial dysfunction and cerebrospinal fluid system. The obtained information complements the data on the pathogenesis, clinical pattern and diagnosis of stroke in participants of elimination of Chernobyl accident consequences and is of practical interest. Raised issues of optimizing the provision of specialized care in stroke units, centers, their sufficient complement, both in terms of staff and equipment, as well as issues of subsequent rehabilitation are becoming the cornerstone in overcoming the stroke epidemic. Based on the above, there remains the need to continue fundamental researches in this area and to develop and introduce as soon as possible a scientific concept for prevention, early identification of the main modifiable risk factors for stroke in conjunction with family therapists, narrow specialists. Proper stroke treatment will undoubtedly improve the quality of life of patients and their families.
Вступ
Актуальною проблемою в усьому світі в другій декаді ХХІ століття є високий рівень захворюваності, зростання інвалідності серед популяції після перенесеного інсульту. Мозкові інсульти (МІ), їх ускладнення, деменція, постінсультна депресія лягають нещадним тягарем на суспільство, родини пацієнтів. Переконливо доведено, що раннє виявлення модифікованих факторів ризику (ФР) інсульту, особливо трьох основних груп, а саме: патогенетичних (гіпертензивна хвороба, цукровий діабет, захворювання серця, порушення серцевого ритму), психогенних (гострий стрес, тривога, депресія) та екологічних факторів ризику (вплив інкорпорованого зараження малими радіо-активними дозами (цезій-137 (137Cs), стронцій-90, плутоній-241), раннє лікування постінсультної депресії в осіб з інсультом сприяє мінімізації функціонального неврологічного дефіциту й покращує соціальну адаптацію. Низкою авторів [9, 16, 17] було виявлено, що найбільш значущими факторами ризику переходу доклінічних стадій у цереброваскулярну хворобу є артеріальна гіпертензія та надмірна маса тіла. Пацієнти з клінічно значимими проявами цереброваскулярної хвороби вірогідно частіше мали поєднання двох або трьох судинних факторів ризику, тоді як відсутність факторів ризику частіше зустрічалася в осіб із вегетосудинною дистонією. Був виявлений зв’язок між кількістю факторів ризику і віком пацієнтів, що свідчить, крім іншого, що вік сам по собі є цереброваскулярним фактором ризику, із віком підвищується ймовірність мати додаткові фактори ризику. Виявлено, що рівень нітриту вірогідно знижувався в міру прогресування захворювання, а рівень ендотеліну-1 підвищувався, іншими словами, цереброваскулярні захворювання супроводжуються порушенням судинорухової функції ендотелію. Встановлені зв’язки між факторами ризику й біохімічними маркерами ендотеліальної судинорухової функції та їх характер свідчать про важливість своєчасного виявлення й корекції судинних факторів ризику з метою профілактики судинних захворювань головного мозку.
Мета роботи: проаналізувати сучасний стан надання медичної допомоги при мозковому інсульті в Україні, а саме в північному регіоні Київської області, напередодні 35-ї річниці після техногенної аварії на ЧАЕС, обґрунтувати перспективи її поліпшення, впроваджуючи міжнародний досвід.
Матеріали та методи
Нами проведено проспективне дослідження факторів ризику інсульту на 5818 хворих з інсультом, серед них 284 учасники ліквідації наслідків аварії (УЛНА) на ЧАЕС, які проживали на радіаційно забрудненій території та проходили лікування в Броварському районі з 2007 по 2016 рік, їх виділено у п’ять груп (рис. 1). Використовувалися системний аналіз, бібліосемантичний, статистичний, соціологічний методи та метод експертних оцінок.
Результати та обговорення
Україна належить до країн з високими показниками захворюваності, смертності та інвалідизації від мозкового інсульту. Експерти вважають, якщо ситуація не зміниться на краще, то кожен п’ятий мешканець України помре від інсульту, а кожен десятий стане інвалідом унаслідок інсульту. Проте лише невелика частина хворих може потрапити до спеціалізованих відділень для надання термінової допомоги в межах терапевтичних можливостей. Після аварії на ЧАЕС за 35 років захворюваність на інсульт в Броварському районі Київської області збільшилася у 4,5 раза. Якщо в 1990 році на 10 тис. дорослого населення вона становила 11,2, то в 2020 році — 49,5. За період з 2007 по 2016 рік захворюваність на інсульт у Броварському районі мала тенденцію до зростання з 41,5 до 49,3 на 10 тис. населення. Однією з принципових помилок під час ліквідації Чорнобильської аварії було прийняття як основного критерію радіаційної безпеки щільності радіоактивного забруднення територій, а не дози опромінення людини. Як граничне значення забруднення за 137Cs було вибрано значення 15 Кі/км2 (555 кБк/м2). Це, а також недостатня кількість прямих визначень доз, одержаних населенням, призвело до помилкових оцінок, перш за все на території Полісся, де просторовий розподіл дози внутрішнього опромінення визначається значно більшою мірою екологічними факторами, ніж щільністю випадінь 137Cs. У віддалених на 300 км від ЧАЕС населених пунктах на торф’яних ґрунтах за рівнів забруднення менше ніж 15 Кі/км2 доза виявилась вищою, ніж поблизу до епіцентру аварії на мінеральних ґрунтах [21]. На жаль, лише на 25-му році після аварії приймається правильне рішення про те, що в основі оцінок радіаційної небезпеки повинні бути дози опромінення людей. Дозове навантаження на організм людей передусім зумовлене включенням радіонуклідів до харчових ланцюгів «ґрунт — рослина — тварина — людина», що значною мірою залежить від екологічних і технологічних умов сільськогосподарського виробництва. Екологічні особливості проживання населення північних районів українського Полісся, наявність на цих територіях лісів, болот сприяє формуванню напруженої радіоекологічної ситуації навіть за низької щільності радіонуклідного забруднення ґрунтів внаслідок значних коефіцієнтів переходу радіонуклідів із ґрунту в рослинну продукцію [21].
/53.jpg)
У табл. 1 наведені дані щодо радіоактивного забруднення 137Cs ґрунту, харчових продуктів, молока в населених пунктах Броварського району. Вимірювання вмісту 137Cs у пробах продуктів проводили на гаммаспектрометрі SILENA (метрологічне свідоцтво про державну повірку № 4786 від 18.07.2017, видане ННЦ «Інститут метрології», м. Харків): від 0,13 до 0,32 мЗв на рік. Максимальний зареєстрований вміст 137Cs у зібраних пробах молока становить 384,7 Бк • л/1, що в 4 рази вище за ДР, у сушених грибах — 36,9 кБк • кг/1, що в 15 разів вище за ДР. Брати участь у дослідженні факторів ризику нас спонукав потенційний ріст захворюваності на цереброваскулярні хвороби, а саме викликав тривогу інсульт, що в населених пунктах забрудненої території та серед УЛНА на ЧАЕС дуже різнився від загального показника по району, області та Україні. Динаміка захворюваності на інсульт наведена на рис. 3 та в табл. 2.
/53_2.jpg)
/53_3.jpg)
У табл. 2 видно, що захворюваність на інсульт серед населення контрольованої забрудненої зони та УЛНА в 1,6 раза вища, ніж в цілому по Україні, і в 4,8 — ніж у хворих з чистих територій Броварського району.
Функціональні результати за малою шкалою Ренкіна (mRS) після перенесеного інсульту серед УЛНА на ЧАЕС порівняно з групою хворих, які не були УЛНА і не проживали на контрольованій радіоактивній забрудненій території, наведені на рис. 5. Як бачимо, в УЛНА на ЧАЕС дані функціонального виходу значно гірші, ніж у хворих з інсультом, які проживали поза радіаційно контрольованою зоною, смертність в 1,5 раза вища, відсоток інвалідів вищий у 2,4 раза (p < 0,05).
/55.jpg)
/55_2.jpg)
Таким чином, по Броварському району динаміка інвалідності після МІ за 10 років (2007–2016 рр.) серед дорослих на 10 тис. населення становила 7,6–3,8 (у 2 рази зниження), відповідно (p < 0,05) серед працездатного населення — 4,8–3,8 (в 1,2 раза зниження (p < 0,001), вірогідна різниця). По Київській області: серед дорослого населення — 7,3–4,4 (p < 0,05); серед працездатного населення — 5,5–4,4 (p < 0,001). По Україні — відповідно 5,9–4,1 та 4,2–3,9 (p < 0,001), тобто показник інвалідності серед дорослого населення в нашому районі суттєво вище, ніж середній по Україні, та тримається на рівні області, а серед працездатного населення дорівнює середньому показнику по Україні, хоча в Київській області він на порядок вищий [10, 12, 13] (рис. 5–7).
/56.jpg)
/56_2.jpg)
За даними реєстру церебральних інсультів, за період 2007–2016 рр. в ББКЛ Київської обл. із зареєстрованих 5818 випадків МІ 1298 закінчилися летальним результатом. Таким чином, середній показник летальності за указаний 10-річний період становив 22,3 %. При цьому відмічається статистично вірогідне (p < 0,0267) зниження летальності в 2007 році порівняно з 2016 роком — з 24,5 до 21,0 %, тоді як найвищий відсоток смертності — 74,5 % на 8–10-му році після аварії (1994–1996 рр.) на ЧАЕС [10, 12, 13] (рис. 8).
/56_3.jpg)
Низкою авторів [26] після Чорнобильської катастрофи було зроблено спроби пов’язати захворюваність з істерією і психологічними страхами, що отримали назву «Чорнобильський синдром». Насправді багато цих впливів є реальними хворобами, і їх наслідки не повин-ні ігноруватися. Рівно через 25 років після техногенної катастрофи на ЧАЕС подібна трагедія сталася в Японії. Вивчивши і порівнявши опубліковані дані після 11 березня 2011 року, коли трапився великий землетрус у Східній Японії, що спричинив аварію на Фукусімській АЕС (розплавлення активної зони реакторів відразу на трьох енергоблоках), ми зрозуміли, що кількість хворих на мозковий інсульт за 3 роки (2011–2013 рр.) зросла у невеликому місті Мінамісома в префектурі Фукусіма на півночі Японії в 2,5 раза. Площа міста становить 398,50 км2, населення — 63 731 особа, щільність населення — 159,93 чол./км2. [25]. У Японії термін «радіофобія» використовується для піддавання людей остракізму та соціальній ізоляції. Після катастрофи на Фукусімській АЕС влада Японії підвищила допустиму дозу радіоактивного опромінення до 20 мілізівертів на рік для забруднених районів, у яких неможливо провести заходи з ліквідації наслідків. Люди повинні були повернутися у свої громади і зазнати впливу радіоактивного опромінення без будь-яких скарг. Однак ця доза є еквівалентною річній допустимій дозі для працівника атомної станції і відповідає рівню опромінення, якому не можна піддавати жінок, дітей і особливо вагітних жінок. Дослідження свідчать про те, що для розпаду радіоактивних часток в лісових масивах на забруднених територіях навколо Чорнобиля знадобиться більше років, навіть десятиліть, ніж очікувалося [26].
/57.jpg)
Таким чином, на гіркому прикладі Японії, де після аварії на трьох атомних реакторах описано збільшення в 2,5 раза хворих на мозковий інсульт, доречно було порівняти і наші дослідження, які вказують на щорічний ріст захворюваності на МІ, смертності в Київській області, по Україні. Показник захворюваності серед популяції Броварського району зріс до 44,5 на 10 тис. населення, тоді як середня смертність за 10 років від МІ становить 7,6 на 10 тис. населення при середній смертності за 10 років від МІ по Україні 10,6.
Позитивні показники — співвідношення ішемічного інсульту та геморагічного 1 : 7, а по Україні — 1 : 4, що дає підстави для подальшого дослідження факторів ризику МІ, що слугуватиме доказовою базою мінімізації епідеміологічних показників МІ в Київському регіоні, який під час аварії на ЧАЕС найбільше постраждав. Чималу роль серед ФР інсульту, на нашу думку, відіграють радіаційне забруднення та інкорпороване зараження, як і психогенні фактори (гострий стрес, тривога, депресія), шкідливі звички, антропометричні фактори, соціально-економічна нестабільність, перманентний військовий конфлікт протягом останніх 6 років. І як завжди, медики мають обґрунтовувати й оптимізувати профілактику ФР, діагностику та лікування інсультів. На сьогодні постійно стоїть питання створення та функціонування реєстру інсульту, інсультних центрів у великих містах для надання висококваліфікованої спеціалізованої допомоги хворим із гострим мозковим інсультом із залученням мультидисциплінарних бригад, спеціально підготовленого медичного персоналу для роботи з інсультними хворими (серед них — медичні сестри та молодший медперсонал). У таких центрах треба цілодобово використовувати нейровізуалізаційні методи дослідження, повинен працювати блок інтенсивної терапії, протишокова палата, інфарктне відділення, нейрохірургічна операційна. Хоча мультидисциплінарний підхід є основою надання допомоги в інсультних центрах (відділеннях), ключову роль в них повинні відігравати неврологи, що відповідає рекомендаціям міжнародних асоціацій. Своєчасна та адекватна допомога на догоспітальному етапі силами служби екстреної медичної допомоги (ЕМД) є обов’язковою умовою ефективного лікування гострого інсульту в стаціонарі. Тому треба розробляти заходи, спрямовані на удосконалення роботи екстреної медичної допомоги, включаючи навчання лікарів, фельдшерів і забезпечення їх необхідною апаратурою та медикаментами. Персонал ЕМД повинен стати складовою частиною програми допомоги хворим із гострим інсультом, оскільки це пов’язано з великим потенціалом скорочення часу догоспітального етапу і поліпшенням результатів лікування інсультів згідно з основною концепцією «час — це мозок». Відомо, що за 1 секунду інсульту мозок старіє на 8 годин, за 1 хвилину — на 3 тижні, за весь період інсульту — на 36 років. Доведені позиції в лікуванні гострого ішемічного інсульту: терапія в інсультних блоках (відділеннях), тромболізис і тромбектомія; якщо останні не проведені — рекомендоване застосування ацетилсаліцилової кислоти. [2–4, 9, 10, 12–14]. Встановлено ефективність хірургічної декомпресії при злоякісних інфарктах у басейні середньої мозкової артерії. Лікування ішемічного інсульту базується на 3 постулатах: базисна терапія, вплив на судини мозку (реперфузійна терапія), вплив на нейрони [2, 3, 10, 11]. Інсультні бригади мають бути інтегровані до складу відділень невідкладної допомоги та центрів вторинної допомоги після інсульту (Comprehensive stroke center). Спеціалізовані неврологічні бригади, як і кардіологічні (бригади інтенсивної терапії), відіграють значну роль у наданні допомоги хворим з інсультом на догоспітальному етапі, що підтверджує їх право на існування в сучасній структурі охорони здоров’я. Міцні контакти ЕМД та інсультної служби стаціонарів також дозволили скоротити час допомоги на догоспітальному етапі. Описані служби треба об’єднати в систему, що забезпечує своєчасну госпіталізацію хворих — кандидатів на проведення тромболізису в регіональні інсультні центри. На сьогодні активно розглядаються питання використання індикаторів якості, виконання проєкту ESO-EAST/Angels, а це значить: полегшення доступу пацієнта з інсультом до профільного відділення; вдосконалення використання принципів доказової медицини в лікуванні інсульту; підвищення освіченості щодо питань інсульту; запровадження механізмів, що поліпшують надання медичної допомоги пацієнтам з інсультом: реєстр, індикатори якості, моніторинг, сучасні протоколи; запровадження міжнародних і національних стратегій з профілактики інсульту. Отже, завданнями, що стоять перед спеціалістами з боротьби з інсультом на будь-якому рівні організації, є використання декількох підходів. У першу чергу, на думку вчених з великим досвідом лікування інсульту, необхідно доукомплектування цих інсультних центрів відповідною сучасною апаратурою. Впровадження сучасного патерна інструментального, біохімічного, вірусологічного та імунологічного обстеження подібних хворих дозволить поліпшити діагностику, що призведе до ефективного лікування, а найголовніше — забезпечить селективну первинну і вторинну профілактику інсультів в осіб не тільки молодого, але й середнього віку [4–8]: 1) збільшити кількість людей, які задіяні у боротьбі з інсультом; 2) задовольнити гостру потребу в підготовці лікарів, медичних сестер та інтервенційних радіологів для роботи в мультидисциплінарних бригадах з боротьби з інсультом, створити для цього просвітницькі кампанії серед населення і медичних працівників; 3) планується ширше впроваджувати ендоваскулярну допомогу хворим з інсультом, створення цільового напряму (стратегії) — надання невідкладної спеціалізованої медичної допомоги при мозковому інсульті з використанням новітніх технологій. Стратегія ґрунтується на активному розвитку в Україні протягом 5 років служби ендоваскулярної нейрорентгенохірургії; розробці нових та удосконаленні існуючих ендоваскулярних технологій лікування та профілактики захворювань головного мозку, таких як мішкоподібні аневризми, артеріовенозні мальформації, каротидно-кавернозні фістули, деякі новоутворення мозку та різноманітні ішемічні й геморагічні ураження головного мозку тощо (нині в МОЗУ введено нову спеціальність «нейрорадіолог»); 4) збільшити зусилля, спрямовані на впровадження в практику кращих досягнень в лікуванні та профілактиці інсульту; 5) створити електронний реєстр інсультів і розширити відкриття інсультних центрів з комплектацією мультидисциплінарних бригад максимально по всій Україні.
Висновки
Проведені дослідження свідчать про те, що причин для виникнення мозкових інсультів багато, і на сьогодні вони досконально не вивчені. Особливостями клінічного перебігу мозкових інсультів в УЛНА є розвиток їх у середньому в 40–49 років і похилому віці, тривалий судинний анамнез, що характеризується трансформацією в дебюті вегетосудинної дистонії на дисциркуляторну (пострадіаційну) енцефалопатію, переважання ішемічного характеру мозкового інсульту над геморагічним, ураження переважно каротидного басейну, відносна доброякісність клінічного перебігу, прогресуючий характер психічних розладів, супутня соматична коморбідна патологія, наявність стійкого патоморфологічного субстрату з боку як судинної ендотеліальної дисфункції, так і мозкової лікворної системи. Отримана інформація доповнює дані щодо патогенезу, клініки й діагностики МІ в УЛНА й становить практичний інтерес. Порушені питання оптимізації надання спеціалізованої допомоги в інсультних відділеннях, центрах, достатньої їх комплектації як кадрами, так і апаратурою, а також подальшої реабілітації стають наріжним каменем у подоланні епідемії інсульту. Виходячи зі сказаного, зберігається необхідність продовження фундаментальних досліджень в цій галузі та якнайшвидшої розробки, впровадження наукової концепції щодо профілактики, раннього виявлення основних модифікованих факторів ризику інсульту разом з сімейними терапевтами, спеціалістами вузького профілю. Належне лікування інсульту, безперечно, покращить якість життя пацієнтів та їх родичів.
Конфлікт інтересів. Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів та власної фінансової зацікавленості при підготовці даної статті.
Список литературы
1. Боженко Н.Л. Фітокорекція психоемоційних розладів у хворих у постінсультний період. Ліки України. 2011. № 4. С. 86-89.
2. Дзяк Л.А. Инсульт у молодых пациентов. Здоров’я України. 2009. № 5. С. 12-15.
3. Зозуля І.С., Зозуля А.І., Волосовець А.О. Деякі напрямки поліпшення надання медичної допомоги при мозковому інсульті. Український вісник психоневрології. 2017. 25. Вип. 1(90).
4. Евтушенко С.К. Гетерогенный ишемический инсульт у детей. Журнал неврологии и психиатрии им. C.C. Корсакова. 2003. № 5. С. 74-82.
5. Евтушенко С.К., Иванова М.Ф., Налетов С.В., Евтушен-ко И.С. Гормональные контрацептивные средства как фактор риска ишемического инсульта у женщин молодого возраста. Международный неврологический журнал. 2008. № 3(19). С. 30-34.
6. Евтушенко С.К., Шепотинник Е.В., Фадеева Г.В. Патологическая роль гемодинамически незначимого открытого овального окна в развитии кардиоэмболического инсульта. Международный неврологический журнал. 2008. № 1(17). С. 54-57.
7. Евтушенко С.К. От этиологии подвидов инсультов у лиц молодого возраста — к их эффективному лечению и профилактике. Матеріали XII Міжнародної конференції «Актуальні напрямки в неврології: сьогодення та майбутнє». Судак, 2010. С. 12-18.
8. Евтушенко С.К., Дюба Д.Ш., Евтушенко И.С., Симонян В.А., Гончарова Я.А. Роль клинических, гемодинамических и биохимических нарушений у больных с атеросклеротическим поражением сонных артерий в прогнозировании групп риска острых церебральных осложнений.
9. Кузнецова С.М., Красиленко Е.П., Кузнецов В.В. Сосудистые заболевания головного мозга и церебральное кровообращение у участников ликвидации последствий аварий на Чернобыльской АЭС. Клин. геронтология. 2004. № 8. С. 18.
10. Матяш М.М., Онопрієнко О.П. Епідеміологія мозкового інсульту в Броварському районі Київської області України. Неврологія, психіатрія, психотерапія. 2018. № 2(45).
11. Міщенко Т.С. Епідеміологія цереброваскулярних захворювань та організація допомоги хворим з мозковим інсультом в Україні. Український вісник неврології. 2017. Т. 25. № 1(90). С. 22-24.
12. Мироненко Т.В. Клинические особенности мозговых инсультов у ликвидаторов последствий аварии на ЧАЭС. Международный медицинский журнал. 2007. Т. 2. № 12.
13. Онопрієнко О.П. Постінсультна депресія (сучасний погляд на проблему та власні спостереження). East European Journal of Parkinson’s Disease and Movement Disorders. 2020. № 6(1–2).
14. Подсонная И.В., Шумахер Г.И., Шамшина Т.В. Состояние мозговой гемодинамики при цереброваскулярных заболеваниях у ликвидаторов аварии на Чернобыльской АЭС. Сб. тезисов, докладов I съезда терапевтов Сибири и Дальнего Востока. 2005. С. 571.
15. Сучасні погляди на лікування ішемічного інсульту. Академія інсульту. Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя. Неврологія, психіатрія, психотерапія». 2018. № 4(47).
16. Трещинская М.А. Теоретические и практические аспекты применения L-аргинина с целью профилактики цереброваскулярной патологии. Укр. мед. часопис. 2011. № 5(58). С. 1-12.
17. Тріщинська М.А., Головченко Ю.І. Поширеність судинних факторів ризику в осіб із початковими проявами ішемії мозку. Міжнародний неврологічний журнал. 2014. № 8. С. 31-39.
18. Труфанов Е.А., Свиридова Н.К., Парникоза Т.П. и др. Журнальный неврологический клуб. Цереброваскулярные заболевания: заболеваемость, смертность, факторы риска, диагностика и лечение. Східно-європейський неврологічний журнал. 2016. № 4(10). С. 17-20.
19. Труфанов Е.А. Инсульт — актуальное направление кардионеврологии. Східно-європейський неврологічний журнал. 2015. № 3. С. 54-56.
20. Труфанов Е.А. Профилактика инсультов. Экспресс-клуб. 2013. № 51(1051). С. 43.
21. Тридцять років Чорнобильської катастрофи: радіологічні та медичні наслідки: Національна доповідь України. К., 2016. 177 с.
22. Berg A., Psych L., Lonnqvist J. et al. Assessment of Depression After Stroke. A Comparison of Different Screening Instruments. Stroke. 2009. 40. 523-9.
23. Cipriani A., Furukawa T.A., Salanti G. et al. Comparative efficacy and acceptability of 12 new-generation antidepressants: a multipletreatments meta-analysis. Lancet. 2009. 373. 746-58.
24. De Ryck A., Brouns R. et al. A prospective study on the prevalence and risk factors of poststroke depression. Cerebrovasc. Dis. Extra. 2013. 3. 1-13.
25. Gilmour S., Sugimoto A., Nomuro S., Oikawa T. Long-term Changes in stroke-related hospital admission after Fukushima triple disaster. J. Am. Geriatr. Soc. 2015. 63(11). 2425-2426.
26. Radiation-and-hann-to-human-health.pdf. Радіація і шкода для здоров’я людини. http://www.beyondnuclear.org/.
/52.jpg)
/53.jpg)
/53_2.jpg)
/53_3.jpg)
/54.jpg)
/54_2.jpg)
/55.jpg)
/56.jpg)
/56_2.jpg)
/56_3.jpg)
/57.jpg)