Мобильная версия

Архив офтальмологии Украины Том 10, №1, 2022

Сучасні можливості лікування пацієнтів із синдромом сухого ока

Авторы: Воскресенська Л.К., Ряднова В.В., Стебловська І.С., Максимук О.Ю., Воскресенська А.В.
Полтавський державний медичний університет, м. Полтава, Україна

Рубрики: Офтальмология

Разделы: Клинические исследования

Актуальність. Останніми роками суттєво зростає частота виникнення синдрому сухого ока. Причинами такого росту є такі фактори, як стрес, хронічні захворювання (діабет, ревматизм тощо), вплив променевої енергії, вплив частих інстиляцій очних крапель. Одна з ключових причин у виникненні синдрому сухого ока пов’язана з процесами перекисного окиснення ліпідів, які виникають унаслідок багатьох несприятливих факторів, у результаті чого відбувається утворення вільних радикалів, що пошкоджують мембрани клітин. Антиоксидантна система запобігає регенерації вільних радикалів. Використання препаратів антиоксидантної дії значною мірою стабілізує ці процеси. Мета: оцінити ефективність застосування препаратів антиоксидантної дії в лікуванні пацієнтів із синдромом сухого ока. Матеріали та методи. У дослідженні брали участь 70 пацієнтів (140 очей) віком від 18 до 55 років із синдромом сухого ока. Всі пацієнти були розділені на 3 групи. 1-ша група (30 пацієнтів, 60 очей) отримувала у вигляді інстиляції 0,3% гіалуронову кислоту, 2-га група (10 пацієнтів, 20 очей) — інстиляції крапель, що містили вітаміни А, Е і 0,3% гіалуронову кислоту, 3-тя група (30 пацієнтів, 60 очей) — інстиляції антиоксиданту деларгіну (1000 мг/л). Усім пацієнтам було проведене комплексне офтальмологічне обстеження (біомікроскопія, оцінка сльозопродукції, контроль стабільності слізної плівки та ін.). Усі пацієнти отримували лікування впродовж 3 тижнів, інстиляцію препаратів проводили 3 рази на день. Результати. Аналіз основних показників у хворих із синдромом сухого ока: показник тесту Норна після лікування у пацієнтів 1-ї групи — 10,2 ± 0,2 с, 2-ї групи — 12,2 ± 0,01 с, 3-ї групи — 12,8 ± 0,01 с (р < 0,05); дані проби Ширмера у пацієнтів 1-ї групи після лікування — 10,5 ± 0,2 мм, 2-ї групи — 13,5 ± 0,1 мм, 3-ї групи — 15,8 ± 0,2 мм (р < 0,05). Частота миготливих рухів суттєво знизилась і відповідала нормі. Висновки. Застосування у пацієнтів із синдромом сухого ока препаратів, до складу яких входять антиоксиданти, значною мірою сприяє нормалізації показників, що характеризують цей процес.

Background. Over the last years, the incidence of dry eye syndrome has increased significantly due to numerous factors, such as stress, chronic diseases (diabetes, rheumatism, etc.), the influence of radiant energy, frequent instillation of eye drops. One of the main reasons for dry eye syndrome development is the process of lipid peroxidation (LPO), which results from multiple adverse factors. It is the process in which free radicals “steal” electrons from the lipids in cell membranes resulting in cell damage. The antioxidant system prevents the regeneration of free radicals. The use of drugs with antioxidant action significantly stabilizes these processes. The study was aimed to evaluate the effectiveness of antioxidant drugs in the treatment of patients with dry eye syndrome. Materials and methods. The study involved 70 patients (140 eyes) aged from 18 to 55 years with dry eye syndrome. All patients were divided into three groups. Group 1 included 30 patients (60 eyes) that received 0.3% hyaluronic acid by instillation; group 2 consisted of 10 patients (20 eyes) with instillation of drops containing vitamins A, E, and 0.3% hyaluronic acid; and group 3 included 30 patients (60 eyes) which had instillation of the antioxidant delargin (1000 mg/l). All patients have completed a full ophthalmological examination (biomicroscopy, evaluation of tear production, control of tear film stability, etc.). All patients received treatment for three weeks, instillation of drugs was performed three times per day. Results. The benefits of this study show that the Norn test in group 1 after treatment was 10.2 ± 0.2 s, in group 2 — 12.20 ± 0.01 s, in group 3 — 12.80 ± 0.01 s (p < 0.05). Schirmer’s test data in patients of group 1 after treatment was 10.5 ± 0.2 mm, group 2 — 13.5 ± 0.1 mm, group 3 — 15.8 ± 0.2 mm (p < 0.05). The frequency of blinking movements decreased significantly and corresponded to the norm. Conclusions. The use of antioxidant drops in patients with dry eye syndrome significantly contributes to the normalization of the function and reduction of complaints.

Ключевые слова

синдром сухого ока; деларгін; вітаміни А і Е; гіалуронова кислота.

dry eye syndrome; delarin; vitamin A and E; hyaluronic acid

doi: http://dx.doi.org/10.22141/2309-8147.10.1.2022.289

Вступ

Останніми роками значну актуальність для лікарів-офтальмологів набуває синдром сухого ока (ССО), який клінічно проявляється рогівково-кон’юнктивальним ксерозом різної вираженості.

Показник поширеності ССО в середньому, за даними багатьох авторів, варіює від 17 до 25 %. За останні 20 років частота виявлення його зросла в 3–4 рази і становить 12–15 % хворих офтальмологічного профілю віком 40–45 років і до 50–60 % пацієнтів понад 50 років [1, 2]. Значний вплив на збільшення поширеності синдрому сухого ока пов’язаний з погіршенням екологічної ситуації, особливої значимості набувають так звані очний офісний та моніторний синдроми як результат впливу кондиціонованого повітря та електромагнітних випромінювань від офісної апаратури [12–14]. Одним із факторів виникнення ССО є систематичне застосування медикаментозних препаратів різної спрямованості, які значною мірою впливають на стан стабільності слізної плівки. До таких препаратів можна віднести засоби, що знижують артеріальний тиск, антиаритмічні препарати, антидепресанти, деякі очні краплі (антиглаукоматозні тощо) [4, 5].

У своїх роботах В.В. Бржеський приділяє особливу увагу ролі в генезі ССО оксидативного стресу, в основі якого лежать такі фактори, як зниження активності антиоксидантної системи, у тому числі таких антиоксидантних ферментів, як супероксиддисмутаза, каталаза, пероксидаза і глутатіонпероксидаза, активність яких значною мірою знижується відповідно до тяжкості перебігу ксеротичного процесу [10, 11]. Показано, що однією з найважливіших причин розвитку ССО є оксидативний стрес, який розвивається на фоні гіперосмолярності передрогівкової слізної плівки [6–9]. Будь-які пошкодження тканин призводять до активізації перекисного окиснення ліпідів та зниження активності антиоксидантної системи. У деяких роботах показано доцільність застосування препаратів з антиоксидантними властивостями, таких як токоферол, кверцетин, вітаміни Е, А, вітамін В12 тощо.

Відновлення водного компонента сльози є одним із основних напрямків медикаментозної терапії хворих на ССО. Як базові засоби призначають різні замінники слізної рідини («штучні сльози»), які мають особливу в’язкість. Їх ефективність у більшості випадків обумовлена дією на муциновий та водний шари передрогівкової слізної плівки. Полімери, що входять до їх складу, змішуючись з нативною сльозою, утворюють відповідну передрогівкову плівку. Основним компонентом сучасних сльозозамінників є гіалуронова кислота (ГК), вона є природним компонентом сльози та здатна покращувати стан епітелію рогівки [15, 16]. Зволожуючі властивості ГК залежать від її концентрації у складі сльозозамінників і її молекулярної ваги. Найбільш оптимальна концентрація становить від 0,1 до 0,5 %. Для збільшення сумісності сльозозамінників із природною сльозою до їх складу додають мікроелементи K, Ca, Mg, антиоксиданти (вітаміни А, Е). Вітамін Е має виражену антиоксидантну активність і сприяє гальмуванню процесів вільнорадикального окиснення в рогівці та тканинах ока [15, 16]. Показано, що застосування препарату антиоксидантної дії — деларгіну в комплексній терапії ССГ значною мірою позитивно впливає на перебіг процесу.

Мета роботи: оцінити ефективність застосування препаратів антиоксидантної дії в лікуванні пацієнтів із синдромом сухого ока.

Матеріали та методи

У досліджені брали участь 70 пацієнтів (140 очей) віком від 18 до 55 років. Дослідження проводили на базі кафедри офтальмології ПДМУ.

Усі пацієнти були розділені на 3 групи. Перша група включала 30 пацієнтів (60 очей), які отримували загальноприйняте лікування — інстиляції препарату 0,3% гіалуронової кислоти. Друга група (10 пацієнтів, 20 очей) отримувала інстиляції крапель, що містять гіалуронову кислоту 0,3% та вітаміни А і Е, карбоксиметил бета-глюкан. Третій групі (30 пацієнтів, 60 очей) призначено лікування у вигляді інстиляцій антиоксиданту деларгіну (1000 мкг/л).

Усі препарати були застосовані у вигляді інстиляцій 3 рази на день упродовж 3 тижнів.

Контроль ефективності лікування проводили на основі біомікроскопічного дослідження з візуальною оцінкою стану переднього відділу очного яблука за такими параметрами: гіперемія і склад кон’юнктиви. Для оцінки сльозопродукції проводили пробу Ширмера, для контролю стабільності слізної плівки проводили пробу Норна. Також оцінювалися об’єктивні дані (зменшення або відсутність у країв повік слізних менісків; кон’юнктивальні виділення у вигляді слизистих нитей, локальний набряк бульбарної кон’юнктиви, частота миготливих рухів).

Статистична обробка здійснювалась із використанням коефіцієнтів Стьюдента. Різницю вважали вірогідною при р < 0,05.

Результати та обговорення

У результаті проведених досліджень усі пацієнти були розділені на 3 групи (табл. 1). Був проведений аналіз показників, які характеризують перебіг синдрому сухого ока, до початку лікування і після проведеного лікування.

У всіх пацієнтів до призначеного лікування відмічали зміни суб’єктивних відчуттів в оці (табл. 2).

Встановлено, що у пацієнтів із ССО відмічається збільшення частоти миготливих рухів (до 19,8 ± 0,1 за хвилину до проведеного лікування і 9,5 ± 0,2 (р < 0,05) після курсу лікування. Відмічається зменшення або відсутність слізних менісків (29,3 %), з’являється локальний набряк кон’юнктиви з наповзанням на вільний край повіки (24,4 %), млява гіперемія кон’юнктиви (15,5 %)

Дані функціональних проб також говорять про зниження показників і наявність ССО у пацієнтів до проведеного лікування (табл. 3).

У результаті проведеного лікування виявлено, що застосування 0,3% гіалуронової кислоти справляє значний ефект у лікуванні хворих із ССО. Однак найбільший ефект від проведеного лікування відмічається при використанні препаратів, до складу яких входять антиоксиданти (2-га і 3-тя група пацієнтів). Цей ефект пов’язаний з тим, що препарати антиоксидантної дії, які містять вітаміни А, Е, деларгін, мають виражену антиоксидантну активність у стабілізації процесів вільнорадикального окиснення, які значною мірою є причиною виникнення синдрому сухого ока, при якому активізуються процеси вільнорадикального окиснення, у тому числі перекисного окиснення ліпідів, і ослаблення антиоксидантних систем у тканинах, у тому числі і при ССО [9–11].

Аналізуючи дані, які подані в табл. 3, можна відмітити, що призначення пацієнтам препаратів антиоксидантної дії призводить до підвищення показників теста Норна: 6,9 ± 0,3 с і 7,8 ± 0,1 с у пацієнтів 2-ї та 3-ї груп до лікування і 12,02 ± 0,01 с та 12,8 ± 0,01 с відповідно після лікування (р < 0,05). Величина сумарної сльозопродукції у пацієнтів 1-ї групи після проведеного лікування підвищилась до 10,2 ± 0,2 мм (р < 0,05), у 2-й групі підвищилась з 8,2 ± 0,2 мм до лікування до 13,5 ± 0,1 мм (р < 0,05) після проведеного лікування; у пацієнтів 3-ї групи з 8,7 ± 0,1 мм до лікування до 15,8 ± 0,2 мм (р < 0,05) після лікування. Таким чином, отримані нами дані показали, що використання препаратів, до складу яких входять антиоксиданти, достатньою мірою стабілізує процеси, які виникають у пацієнтів із синдромом сухого ока, у тому числі такі симптоми, як світлобоязнь, сухість, печіння в оці, гіперемія кон’юнктиви, частота миготливих рухів (табл. 2).

У роботах багатьох авторів показано, що виникнення ССО є багатофакторним процесом і використання в лікуванні препаратів антиоксидантної спрямованості є одним із перспективних шляхів стабілізації симптомів, які виникають у хворих із ССО [16, 17].

Висновки

1. Використання інстиляцій гіалуронової кислоти в комплексі з вітамінами А і Е у пацієнтів з синдромом сухого ока справляє виражений лікувальний ефект.

2. Доцільним є використання препаратів антиоксидантної дії у пацієнтів із синдромом сухого ока.

Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів та власної фінансової зацікавленості при підготовці даної статті.

Інформація про внесок кожного автора. Воскресенська Л.К. — концепція і дизайн дослідження; Максимук О.Ю., Ряднова В.В. — збирання й обробка матеріалів; Стебловська І.С., Воскресенська А.В. — аналіз отриманих даних, написання тексту.

Отримано/Received 23.01.2022

Рецензовано/Revised 03.02.2022

Прийнято до друку/Accepted 11.02.2022

Список литературы

Voskresenska L.K., Ryadnova V.V., Maksymuk O.Y., Steblovska I.S., Voskresenska A.V. Treatment of degenerative changes in the epithelium of the ocular surface in dry eye syndrome. Current issues of modern medicine. Visnyk Ukrainskoi medychnoi stomatolohichnoi akademii. Poltava, 2020. T. 20. Vyp. 2(70). S. 19-21.
Bezkorovayna I.M., Nakonechnyi D.O., Dun Fan Hui, Bezkorovayna A.O. Qualitative assessment of the tear film in young adults. Journal of Ophthalmology (Ukraine). 2019. № 3. P. 20-22.
Bron A.J., de Paiva C.S., Chauhan S.K. TROS DEWS II pathophysiology report. Ocul. Surf. 2017. Vol. 15(3). Р. 438-510.
Brzheskiy V.V. “Glaznaya poverhnost” i drugie terminy [“Ocular surface” and others terms]. Vestnik oftalmologii. 2014. № 130(6). Р. 108-109. (Russian)
Brzheskiy V.V., Egorova G.B. Sindrom “suhogo glaza” i zabolevaniya glaznoj poverhnosti: kltnika, diagnostika, lechenie. GEOTAR-Media, 2016. 354 p. (Russian)
Li D.Q., Chen Z., Song X.J. Stimulation of matrix metalloproteinases by hyperosmolarity via a JNK pathway in human corneal epithelial cells. Invest. Ophthalmol. Vis. Sci. 2004. Vol. 45(12). Р. 4302-11.
Kalinina N.M., Popov V.Y. Rol’ citokinov sleznoj zhidkosti v razvitii sindroma “suhogo glaza” [The role of lacrimal fluid cytokines in the development of dry eye disease]. Citokiny i vospalenie. 2015. Vol. 14(1). Р. 11-5. (Russian)
De Paiva C.S., Corrales R.M., Villarreal A.L. Corticosteroid and doxycycline suppress MMP-9 and inflammatory cytokine expression. MAPK activation in the corneal epithelium in experimental dry eye. Exp. Eye Res. 2006. Vol. 83(3). Р. 526-35.
Brzheskiy V.V., Kalinina I.V. Rol’ oksidativnogo stressa v patogeneze sindroma “suhogo glaza” i vozmozhnosti ego korrekcii [The role of oxidative stress in the pathogenesis of dry eye syndrome and the possibility of its correction]. Citokiny i vospalenie. 2016. Vol. 6(106). Р. 9-15. (Russian)
Behndig A., Karlsson K., Johansson B. Superoxide dismutase i soenzymes in normal and disease human cornea. Invest. Ophthalmol. Vis. Sci. 2001. Vol. 42(10). Р. 2293-6.
Wakamatsu T.H. Evaluation of lipid oxidative stress status and inflammation in atopic ocular surface disease. Mol. Vis. 2010. Vol. 16. Р. 2465-75.
Bezkorovayna I.M., Ryadnova V.V. Porіvnyal’na harakteristika kristalografіchnih zmіn sl’ozi u pacіentіv z dіabetichnoyu retinopatіyu pri vikoristannі sl’ozozamіnnih preparatіv rіznogo skladu [Comparative characteristics of crystallographic changes of tears in patients with diabetic retinopathy when using tear replacement drugs of different composition]. Visnyk problem biologii i meduzunu. 2016. Vol. 2(132). Р. 11-7. (Ukrainian)
Voskresenska L.K., Bezkorovayna I.M. Primenenie emul’sii Kationorm v kompleksnom lechenii travmaticheskih erozij rogovicy [The use of Cationorm emulsion in the complex treatment of traumatic corneal erosion]. Ophthalmology. Eastern Europe. 2015. Vol. 1(24). Р. 94-9. (Russian)
Voskresenska L.K., Bezkorovayna I.M. Effektivnost’ polipeptidnyh preparatov v kompleksnoj terapii travmaticheskih povrezhdenij rogovicy [The effectiveness of polypeptide drugs in the treatment of traumatic injuries of the cornea]. Bulletin of problems of biology and medicine. 2014. Vol. 3(112). Р. 84-7. (Russian)
Nagorsky P.G. Profilaktika i lechenie sindroma suhogo glaza u pol’zovatelej kontaktnyh linz [Prevention and treatment of dry eye syndrome in contact lens users]. New in ophthalmology. 2012. Vol. 3. Р. 46-9.