Резюме
Актуальність. Носії поліморфізму APOE4 мають підвищений ризик зниження когнітивних функцій. Мета дослідження: вивчити взаємозв’язок між генетичними (поліморфізм гена APOE) показниками та розвитком когнітивних розладів у пацієнтів з аритміями. Матеріали та методи. Провели порівняльний аналіз частоти генотипів та алелей поліморфних варіантів гена APOE в 110 пацієнтів віком від 30 до 75 років (у середньому 63,8 ± 4,3 року): 86 осіб із когнітивними порушеннями на фоні різних форм аритмій становили основну групу, контрольна група включала 24 хворі з аритміями без когнітивних розладів. Результати. Переважання ε3/ε3 генотипу встановили в 57 % пацієнтів iз когнітивними розладами та в 54,2 % без когнітивних порушень (p = 0,07). Найменш поширеним був ε4/ε4 генотип, частота якого при когнітивних розладах становила 5,8 %, у пацієнтів без когнітивних розладів його не знаходили (p < 0,001). Серед гетерозиготних генотипів ε3/ε4 виявили в 19,8 % пацієнтів iз когнітивними розладами та в 16,6 % — без зниження когнітивних функцій (p = 0,06); ε2/ε3 — в 11,6 і 20,8 % (p = 0,026) відповідно. У пацієнтів із легкими когнітивними розладами існувала тенденція до накопичення генотипів ε2/ε3, ε3/ε3 і зниження генотипів ε2/ε4, ε3/ε4, що не досягало рівня статистичної вірогідності порівняно з особами без когнітивних порушень (p = 0,06). Серед пацієнтів із помірним зниженням когнітивних функцій немає носіїв генотипів ε2/ε2 і ε2/ε3, а також збільшена частота носійства генотипів ε3/ε4, ε4/ε4 (р = 0,034). Висновки. Носійство алеля ε4 АРОЕ є додатковим чинником, що збільшує ризик розвитку когнітивних порушень у пацієнтів з аритміями, носійство алеля ε2 можна вважати протективним чинником щодо розвитку когнітивних розладів.
Carriers of APOE4 polymorphism are at increased risk of cognitive decline. The purpose of this work was to investigate the relationship between genetic (APOE gene polymorphism) indicators and the development of cognitive disorders in patients with arrhythmias. Materials and methods. A comparative analysis of the frequency of genotypes and alleles of polymorphic variants of the APOE gene was conducted. It involved 110 patients aged from 30 to 75 years (mean age 63.8 ± 4.3 years): the basic group included 86 individuals with cognitive disorders on the background of different forms of arrhythmias and the control group consisted of 24 patients with arrhythmia without cognitive impairment. Results. The predominance of ε3/ε3 genotype was found in 57 % of people with cognitive disorders and in 54.2 % without cognitive decline (p = 0.07). The least common was ε4/ε4 genotype, the frequency of which in cognitive impairment was 5.8 %; in patients without cognitive disorders, it was not detected at all (p < 0.001). Among heterozygous genotypes, ε3/ε4 was found in 19.8 % of patients with cognitive disorders and in 16.6 % without cognitive decline (p = 0.06); ε2/ε3 — in 11.6 and 20.8 % (p = 0.026), respectively. Individuals with mild cognitive impairment tended to accumulate genotypes ε2/ε3, ε3/ε3 and decrease genotypes ε2/ε4, ε3/ε4, which did not reach the level of statistical significance compared to those without cognitive disorders (p = 0.06). Among patients with moderate cognitive impairment, there were no carriers of ε2/ε2 and ε2/ε3 genotypes, and the frequency of carriers of ε3/ε4, ε4/ε4 genotypes (p = 0.034) increased. Conclusions. Carriage of the ε4 APOE allele is an additional factor that increases the risk of cognitive disorders in patients with arrhythmias, carriage of the ε2 allele can be considered a protective factor against the development of cognitive impairment.
Список литературы
1. Бачинская Н.Ю. Лечение болезни Альцгеймера: современные возможности и перспективы. НейроNews: психоневрология и нейропсихиатрия. 2013. № 2(1). С. 1-7.
2. Мищенко Т.С. Когнитивные нарушения: актуальность, причины, диагностика, лечение, профилактика. Здоров’я України. Тематичний номер «Неврологія, психіатрія, психотерапія». 2017. № 1(40). С. 15-17.
3. Cunningham E.L., McGuinness B., Herron B., Passmore A.P. Dementia. Ulster Med. J. 2015. Vol. 84(2). P. 79-87. https://www.ums.ac.uk/umj084/084(2)079.pdf.
4. Prince M., Bryce R., Albanese E. The global prevalence of dementia: а systematic review and metaanalysis. Alzhei-mer’s & Dementia. 2013. Vol. 9(1). P. 63-75. doi: 10.1016/j.jalz.2012.11.007.
5. Головченко Ю.І., Горева Г.В., Слободін Т.М., Насонова Т.І., Гончар О.Ю. Клініко-нейропсихологічне співставлення когнітивного дефіциту із показниками системної та церебральної гемодинаміки при синдромі помірних когнітивних порушень. Зб. наук. праць співробіт. НМАПО імені П.Л. Шупика. 2015. № 24(2). С. 241-248.
6. Доценко Н.Я., Боев С.С., Шехунова И.А., Герасименко Л.В. Нарушение когнитивной функции у больных с артериальной гипертензией и дополнительными факторами риска, подходы к их коррекции. Therapia. 2016. № 10(113). С. 11-15.
7. Свиридова Н.К. Когнітивні та емоційно-особистісні порушення у хворих на гіпертензивну енцефалопатію. Стан мозкового кровообігу при артеріальній гіпертензії (науковий огляд та особисті спостереження). Міжнародний неврологічний журнал. 2016. № 1(79). С. 123-130.
8. Gottesman R.F., Schneider A.L., Albert M. Midlife hypertension and 20-year cognitive change: the atherosclerosis risk in communities neurocognitive study. JAMA Neurol. 2014. Vol. 71(10). P. 1218-27. doi: 10.1001/jamaneurol.2014.1646.
9. Sierra C., Doménech M., Camafort M., Coca A. Hypertension and mild cognitive impairment. Current Hypertension Reports. 2012. Vol. 14(6). P. 548-55. doi: 10.1007/s11906-012-0315-2.
10. Lim Y.Y., Ellis K.A., Ames D. A-beta amyloid, cognition and APOE genotype in healthy older adults. Alzheimer’s & Dementia. 2013. Vol. 9. P. 538-45. doi: 10.1016/j.jalz.2012.07.004.
11. Mielke M.M., Leoutsakos J.-M., Tschanz J.T. Interaction between vascular factors and the APOE E4 allele in predicting rate of progression in Alzheimer’s dementia. J. Alzheimer’s Dis. 2011. Vol. 1. P. 127-34. doi: 10.3233/JAD-2011-110086.
12. Wang R., Fratiglioni L., Laukka E.J. Effects of vascular risk factors and APOE ε4 on white matter integrity and cognitive decline. Neurology. 2015. Vol. 84. P. 1128-35. doi: 10.1212/WNL.0000000000001379.
13. Лобзин В.Ю., Одинак М.М., Емелин А.Ю., Воробьев С.В. Особенности когнитивных нарушений, прогрессирования атрофии головного мозга и церебрального гипометаболизма у больных-носителей аллеля ε4 гена аполипопротеина Е. Тез. всеросс. науч.-практич. конф. «Давиденковские чтения». Санкт-Петербург: Изд-во «Человек и его здоровье», 2014. С. 136-137.
14. Peskind E.R., Li G., Shofer J. Age and apolipoprotein E4 allele effects on cerebrospinal fluid beta-amyloid 42 in adults with normal cognition. Arch. Neurol. 2006. Vol. 63. P. 936-9. doi: 10.1001/archneur.63.7.936.
15. Deary I.J., Whiteman M.C., Pattie A. Cognitive change and the APOE e4 allele. Nature. 2002. Vol. 6901. P. 932. doi: 10.1038/418932a.
16. Dik M.G.C., Jonker M.D., Comijs H.C. Memory complaints and APOE-4 accelerate cognitive decline in cognitively normal elderly. Neurology. 2001. Vol. 12. P. 2217-22. doi: 10.1212/wnl.57.12.2217.
17. Geda Y.E., Knopman D.S., Mrazek D.A. Depression, apolipoprotein E genotype, and the incidence of mild cognitive impairment: a prospective cohort study. Arch. Neurol. 2006. Vol. 63. P. 435-40. doi: 10.1001/archneur.63.3.435.
18. Мілевська-Вовчук Л.С. Порівняльна характеристика скринінгових шкал для виявлення когнітивних порушень. Міжнародний неврологічний журнал. 2015. № 8(78). С. 41-44.
19. Dubois B., Slachevsky A., Litvan I., Pillon B. The FAB: a frontal assessment battery at bedside. Neurology. 2000. Vol. 55. P. 1621-6.
20. Folstein M.F., Folstein S.E., McHugh P.R. “Mini-mental state”: a practical method for grading the cognitive state of patients for the clinician. J. Psychiatr. Res. 1975. Vol. 12. P. 189-98.
21. Белова А.Н. Шкалы, тесты и опросники в неврологии и нейрохирургии: Руководство для врачей и научных работников. Москва, 2004. 432 с.
22. Блейхер В.М., Крук И.В., Боков С.Н. Клиническая патопсихология. Руководство для врачей и клинических психологов. Москва-Воронеж: НПО «МОДЭК», 2002. С. 68-102.
23. Евтушенко О.С., Яновская Н.В., Сухоносова О.Ю. Шкалы в общей и детской неврологии: научно-практическое и методическое пособие. Киев: Заславский А.Ю., 2015. 104 с.
24. Лурия А.Р. Основы нейропсихологии. Москва: Издательство МГУ, 1973. 217 с.
25. Мищенко Т.С., Шестопалова Л.Ф., Трищинская М.А. Клинические шкалы и психодиагностические тесты в диагностике сосудистых заболеваний головного мозга (методические рекомендации). Харьков, 2008. 36 с.
26. Younus S., Rodgers G. Biomarkers associated with cardiometabolic risk in obesity. Am. Heart Hosp. J. 2011. Vol. 9(1). P. 28-32. doi: 10.15420/ahhj.2011.9.1.28.
