Резюме
Дифузна астроцитома (ДА) — це рідкісна низькодиференційована астроцитома з високою клітинною диференціацією, повільним ростом і великою інфільтрацією сусідніх ділянок мозку. Незважаючи на те, що Всесвітня організація охорони здоров’я класифікує їх як дифузні астроцитоми ІІ ступеня, ці новоутворення в дітей клінічно і молекулярно відрізняються від таких у дорослих. Вони рідко переходять до ураження вищого ступеня і рідко мають мутацію IDH. ДА найчастіше зустрічаються в молодих людей, хоча також можуть виникнути в молодшій популяції і в людей похилого віку. Їх можна виявити всюди в мозку, але найчастіше вони зустрічаються в півкулях головного мозку — «мисленнєвому» відділі. Краї дифузної астроцитоми мають тенденцію розширюватися в оточуючі нормальні тканини головного мозку, на що вказує термін. Судоми і мігрені часто є першими симптомами цієї пухлини, як і параліч однієї сторони тіла (геміпарез). У цій статті ми обговорюємо клінічні, гістологічні й молекулярні характеристики дифузної астроцитоми ІІ ступеня, наголошуючи на її діагностичних критеріях, поширеності в ділянках мозку, найбільш поширених молекулярних характеристиках і способах скринінгу, а також вплив хірургічної резекції ДА на лікування.
Diffuse astrocytoma (DA) is a rare low-grade astrocytoma with high cellular differentiation, slow growth, and extensive infiltration of neighbouring brain areas. Despite being classified as grade II diffuse astrocytoma by the World Health Organization, these neoplasms in children are clinically and molecularly differ from those in adults. They seldom proceed to higher grade lesions and infrequently have an IDH mutation. DA is most common in young people, although it can also occur in youngsters and the elderly. They can be found everywhere in the brain, but they are most frequent in the cerebral hemispheres — the “thinking” section. The margins of a diffuse astrocytoma tend to expand into surrounding normal brain tissue, as the term indicates. Seizures and migraines are frequently the first symptoms of this tumor, as well as paralysis on one side of the body (hemiparesis). Here, we discuss the clinical, histologic, and molecular characteristics of grade II diffuse astrocytoma, stressing its diagnostic criteria, prevalence across brain sites, most prevalent molecular characteristics, how to screen for it, and the influence of surgical resection of DA on the treatment.
Список литературы
1. Okamoto Y., Di Patre P., Burkhard C. et al. Population-based study on incidence, survival rates, and genetic alterations of low-grade diffuse astrocytomas and oligodendrogliomas. Acta Neuropathologica. 2004. 108(1). P. 49-56.
2. Gibson M.C., Shojaei F., Susheela A. Retrieved from https://www.wikidoc.org/index.php/Astrocytoma_epidemiology_and_demographics.
3. Hargrave D.R., Mabbott D.J., Bouffet E. Pathological laughter and behavioural change in childhood pontine glioma. Journal of Neuro-Oncology. 2005. 77(3). 267-271. DOI: 10.1007/s11060-005-9034-8.
4. Chang E.F., Potts M.B., Keles G.E. et al. Seizure characteristics and control following resection in 332 patients with low-grade gliomas. Journal of Neurosurgery. 2008. 108(2). 227-235. DOI: 10.3171/JNS/2008/108/2/0227.
5. Zhang Y.-W., Chai R.-C., Cao R. et al. Clinicopathological characteristics and survival of spinal cord astrocytomas. Cancer Med. 2020. 9. 6996-7006. https://doi.org/10.1002/cam4.3364.
6. Sukheeja D., Singhvi S., Rai N.N., Midya M. A Comparative Study of Histopathology of Astrocytomas with Intraoperative Cytology with Special Reference to MIB-1 Labelling Index. Journal of Clinical and Diagnostic Research. 2015. 9(8). EC01-EC3. https://doi.org/10.7860/JCDR/2015/12372.6281.
7. Wesseling P., Kros J.M., Jeuken J.W.M. The pathological diagnosis of diffuse gliomas: Towards a smart synthesis of microscopic and molecular information in a multidisciplinary context. Diagnostic Histopathology. 2011. 17(11). 486-494. https://doi.org/10.1016/j.mpdhp.2011.08.005.
8. Rohle D., Popovici-Muller J., Palaskas N. et al. An inhibitor of mutant IDH1 delays growth and promotes differentiation of glioma cells. Science (New York, N.Y.). 2013. 340(6132). 626-630. https://doi.org/10.1126/science.1236062.
9. Duffau H. Long-term outcomes after supratotal resection of diffuse low-grade gliomas: a consecutive series with 11-year follow-up. Acta Neurochir. (Wien). 2016. 158(1). 51-58. https://doi.org/10.1007/s00701-015-2621-3.
10. Makino Y., Arakawa Y., Yoshioka E. et al. Prognostic stratification for IDH-wild-type lower-grade astrocytoma by Sanger sequen–cing and copy-number alteration analysis with MLPA. Sci Rep. 2021. 11. 14408. https://doi.org/10.1038/s41598-021-93937-8.
11. Mirchia K., Richardson T.E. Beyond IDH-Mutation: Emer–ging Molecular Diagnostic and Prognostic Features in Adult Diffuse Gliomas. Cancers. 2020. 12(7). 1817. https://doi.org/10.3390/cancers12071817.
12. Cho U., Yang S.H., Yoo C. Estimation of the occurrence rates of IDH1 and IDH2 mutations in gliomas and the reconsideration of IDH-wildtype anaplastic astrocytomas: an institutional experience. J. Int. Med. Res. 2021 Jun. 49(6). 3000605211019258. doi: 10.1177/03000605211019258. PMID: 34162262; PMCID: PMC8236789.
13. Villanueva-Meyer J.E., Wood M.D., Choi B.S., Mabray M.C., Butowski N.A., Tihan T., Cha S. MRI Features and IDH Mutational Status of Grade II Diffuse Gliomas: Impact on Diagnosis and Prognosis. American Journal of Roentgenology. 2018. 210(3). 621-628. https://doi.org/10.2214/AJR.17.18457.
14. Bulakbaşı N., Paksoy Y. Advanced imaging in adult diffusely infiltrating low-grade gliomas. Insights into Imaging. 2019. 10(1). 122. https://doi.org/10.1186/s13244-019-0793-8.
15. Picca A., Berzero G., Sanson M. Current therapeutic approaches to diffuse grade II and III gliomas. Therapeutic advances in neurological disorders. 2018. 11. 1756285617752039. https://doi.org/10.1177/1756285617752039.
16. Choi J., Kim, S.H., Ahn, S.S. et al. Extent of resection and molecular pathologic subtype are potent prognostic factors of adult WHO grade II glioma. Sci Rep. 2020. 10. 2086. https://doi.org/10.1038/s41598-020-59089-x.
17. Wang F., Travins J., DeLaBarre B. et al. Targeted inhibition of mutant IDH2 in leukemia cells induces cellular differentiation. Science. 2013. 340. 622-626.
18. Karschnia P., Vogelbaum M.A., van den Bent M. et al. Evidence-based recommendations on categories for extent of resection in diffuse glioma. European Journal of Cancer (Oxford, England). 2021. 149. 23-33. https://doi.org/10.1016/j.ejca.2021.03.002.
19. Patel S.H., Bansal A.G., Young E.B. et al. Extent of Surgical Resection in Lower-Grade Gliomas: Differential Impact Based on Molecular Subtype. American Journal of Neuroradiology. 2019. 40(7). 1149-1155. https://doi.org/10.3174/ajnr.A6102.
20. Xia L., Fang C., Chen G., Sun C. Relationship between the extent of resection and the survival of patients with low-grade gliomas: a systematic review and meta-analysis. BMC cancer. 2018. 18(1). 48. https://doi.org/10.1186/s12885-017-3909-x.
21. Ius T., Isola M., Budai R. et al. Low-grade glioma surgery in eloquent areas: volumetric analysis of extent of resection and its impact on overall survival. A single-institution experience in 190 patients. J. Neurosurg. 2012. 42(6). 1039-1052.
