Международный неврологический журнал 2(18) 2008

Біль у нижній частині спини (БНС) є найбільш поширеним захворюванням кістково-м’язової системи та другим за частотою звернення до лікаря після респіраторних захворювань. У США та західній Європі поширеність БНС складає 40–80 %, а щорічна захворюваність — 5 % (В.В. Поворознюк, 2003). Три з чотирьох осіб за життя хоча б один раз відчували цей біль (В.В. Поворознюк, Н.В. Григор’єва, 2004; В.В. Поворознюк, 2005). БНС може бути пов’язаний із багатьма соматичними захворюваннями та патологіями опорно-рухового апарату. Значну частку серед причин БНС складають дегенеративно-дистрофічні захворювання хребта, що часто супроводжуються цілою низкою неврологічних симптомів. Частота та характер неврологічних проявів остеохондрозу хребта, як правило, не корелюють із вираженістю дегенеративно-дистрофічних змін, а пов’язані зі складністю взаємовідносин між міжхребетним диском та нервовим корінцем (вегетосудинні, реактивно-запальні та інші фактори) і залежать зазвичай від ступеня втягнення в процес різних нервових та судинних структур, розташованих у хребетному каналі. Згідно з сучасною класифікацією American College of Physician and American Pain Society, виділяють три типи болю в нижній частині спини: неспецифічний біль, що складає 85 % усіх випадків; біль, імовірно асоційований із такими патологічними станами хребта, як спінальний стеноз, компресійні переломи хребців та ін.; біль, асоційований із пухлинними процесами (R. Сhou, L.H. Huffman, 2007).

Провідне місце серед існуючого арсеналу лікарських засобів у лікуванні БНС посідають нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП). Це обумовлено значним протизапальним та анальгезуючим ефектом даної групи препаратів. Механізм дії НПЗП обумовлений пригніченням перетворення арахідонової кислоти на простагландини. На сьогодні визначено, що провідну роль у цьому процесі відіграє фермент циклооксигеназа (ЦОГ). Виділено дві ізоформи ЦОГ: ЦОГ-1 та ЦОГ-2. Перша (ЦОГ-1) постійно присутня в багатьох тканинах, забезпечує синтез простагландинів, які виконують цитопротекторну роль, а ЦОГ-2 синтезується тільки при ушкодженні тканин, забезпечуючи синтез прозапальних простагландинів, обумовлює розвиток запального процесу. Активність ЦОГ-1 у слизовій оболонці шлунка забезпечує продукцію таких захисних компонентів, як секреція бікарбонатів епітеліальними клітинами, синтез та секреція слизу, який захищає стінки шлунка та дванадцятипалої кишки від ушкоджуючого впливу соляної кислоти. Зниження цитопротекції призводить до різноманітних ускладнень зі сторони шлунково-кишкового тракту (диспепсія, утворення ерозій та виразок, кровотечі та перфорації). На теперішній час золотим стандартом ефективності серед НПЗП визнаний диклофенак натрію, але, на жаль, препарат має побічні дії за рахунок пригнічення циклооксигенази 1, що призводить до розвитку гастропатій. Особливо актуальною ця проблема є в осіб літнього віку, коли, з одного боку, в декілька разів збільшується відносний ризик виразкового ураження верхніх відділів шлунково-кишкового тракту внаслідок НПЗП-гастропатій, а з іншого — характерні часта відсутність клінічних проявів та пов’язаний із цим високий ризик шлунково-кишкових кровотеч.

Поширеність у пацієнтів старших вікових груп захворювань серцево-судинної системи, опорно-рухового апарату та інших значно підвищує поширеність поліпрагмазії. Отже, дуже важливим є зважити співвідношення очікуваної користі та можливої небезпеки в кожному конкретному випадку, особливо якщо біль у нижній частині спини не супроводжується іншими симптомами, що свідчать про захворювання хребта чи залучення в патологічний процес елементів нервової системи. Все вищевказане є передумовою для пошуку нових шляхів лікування болю в нижній частині спини. Однією з можливостей вирішення цієї проблеми є застосування місцевих засобів без системної дії. Таким препаратом є аплікаційна форма диклофенаку натрію — Олфен™-140 мг Трансдермальний пластир, що виробляється фірмою «МЕФА», Швейцарія.

Олфен™-140 мг Трансдермальний пластир розширює вже існуючий ряд протизапальних і протиревматичних засобів, у який на даний момент входять також Олфен™ 75 розчин для ін’єкцій, Олфен™ 100 СР депокапс, Олфен™ гель, Олфен™ 50 лактаб, Олфен™ 100 ректокапс. Основні переваги даної форми:

— час ефективної дії пластиру — 12 годин;

— активна речовина виділяється поступово і рівномірно всмоктується в тканини;

— доведена ефективність при травмах, захворюваннях хребта та суглобів;

— зручність використання — лише 1–2 рази на добу;

— розмір пластиру можна змінити відповідно до розміру ураженої ділянки.

Метою нашого дослідження стало вивчення ефективності, безпечності та переносимості препарату Олфен™-140 мг Трансдермальний пластир у комплексному лікуванні болю в нижній частині спини в пацієнтів старших вікових груп.

Матеріал та методи дослідження

У відділі клінічної фізіології та патології опорно-рухового апарату обстежено 20 хворих із болем у нижній частині спини (середній вік 61,9 ± 2,9 року), з них 10 хворих склали основну групу та 10 пацієнтів — контрольну (табл. 1). Хворі основної групи застосовували Олфен™-140 мг Трансдермальний пластир, що містить 140 мг диклофенаку натрію, двічі на добу протягом 14 діб: хворі контрольної групи отримували диклофенак натрію у формі таблеток per os по 50 мг 2 рази на добу. Олфен™-140 мг Трансдермальний пластир забезпечує постійне надходження діючої речовини в підшкірні тканини протягом 12 годин, препарат не справляє системного впливу (максимальна концентрація в плазмі крові складає приблизно 3 нг/мл), немає даних щодо взаємодії препарату з іншими засобами, що є особливо важливим для пацієнтів літнього віку.

Стан хворих оцінювали двічі: до лікування та після — через 14 діб. Всі пацієнти були обстежені згідно з планом, прийнятним для ортопедичного хворого. Поряд із загальноклінічними та рентгенологічними дослідженнями проводили визначення інтенсивності больового синдрому за чотирьохскладовою візуально-аналоговою шкалою болю (ВАШ) та за Мак-Гіллівським питальником, використовували питальник Роланда — Морріса «Біль у нижній частині спини та порушення життєдіяльності, пов’язані з ним», питальник Освестрі та питальник Цунга. Крім того, всі пацієнти заповнювали Європейський питальник якості життя за 5 напрямками (EvroQol-5D).

Результати дослідження та їх обговорення

Оцінка стану хворих на початку дослідження показала однорідність груп хворих за віком, інтенсивністю больового синдрому, рівнем життєдіяльності та пов’язаними з цим проявами тривожності. На початку лікування складові больового синдрому за питальником Мак-Гілла у хворих основної та контрольної групи склали відповідно: дескриптори — 9,1 ± 1,6 та 12,3 ± 1,9 бала, ранги — 18,9 ± 3,2 бала та 23,7 ± 3,5 бала. Рівень тривожності за шкалою Цунга склав 25,5 ± 2,7 та 24,9 ± 3,9 бала відповідно. Дані за питальником Освестрі в обстежених хворих основної та контрольної груп відповідають значенням 32,9 ± 1,3 та 25,1 ± 3,4 бала, за питальником Роланда — Морріса — 9,9 ± 1,1 та 8,4 ± 1,7.

Після проведеного курсу лікування у хворих основної групи з використанням препарату Олфен™-140 мг Трансдермальний пластир встановлено вірогідне зниження інтенсивності больового синдрому за показниками ВАШ та Мак-Гіллівського питальника (рис. 1).

Після завершення повного курсу комплексного лікування болю в нижній частині спини з використанням препарату Олфен™-140 мг Трансдермальний пластир встановлено вірогідне зменшення вираженості вертебрального больового синдрому на момент обстеження, мінімального та максимального рівня болю за останні два тижні, а також тенденцію до зменшення вираженості середнього рівня болю в поперековому відділі хребта (табл. 2).

Встановлено вірогідне покращення життєдіяльності та збільшення рухового режиму за питальниками Роланда — Морріса та Освестрі в пацієнтів старшого віку з болем у нижній частині спини, що обумовлено зменшенням вираженості больового синдрому (рис. 2).

За результатами порівняння рівня загального стану та життєвої активності пацієнтів старших вікових груп до та після лікування тенденцію до покращення показників за питальниками Цунга (25,5 ± 2,7 й 23,6 ± 2,7 бала відповідно, t = 1,36, р = 0,20) та EvroQol-5D (6,1 ± 0,4 й 5,3 ± 0,5 бала відповідно, t = 1,74, р = 0,11).

У даному дослідженні ефективність та безпечність препарату Олфен™-140 мг Трансдермальний пластир порівнювалася з ефективністю нестероїдного протизапального препарату, що є золотим стандартом серед НПЗП, — диклофенаком натрію. Не виявлено вірогідної різниці в динаміці зменшення больового синдрому в поперековому відділі хребта за показниками Мак-Гіллівського питальника та чотирьохскладовою ВАШ, а також динаміці покращення життєдіяльності та підвищенні рухового режиму в пацієнтів старших вікових груп (табл. 3).

Порівняльний аналіз ефективності препарату Олфен™-140 мг Трансдермальний пластир та таблетованої форми диклофенаку натрію в дозі 100 мг на добу не виявив вірогідної різниці (табл. 4).

За період спостереження у хворих як основної, так і контрольної групи не спостерігалось побічних ефектів, пов’язаних із прийманням препаратів.

Висновки

Отже, застосування препарату Олфен™-140 мг Трансдермальний пластир у складі комплексного лікування болю в нижній частині спини в пацієнтів старших вікових груп призводить до зменшення вираженості больового синдрому, покращення функціональних можливостей хребта та пов’язаного з цим підвищення рівня життєдіяльності пацієнтів. Використання препарату дозволяє запобігти розвитку системних побічних ефектів, що є особливо важливим для пацієнтів старших вікових груп із супутньою патологією.