Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Международный неврологический журнал Том 19, №1, 2023

Вернуться к номеру

Вплив імплантації електрокардіостимулятора на неврологічну симптоматику та когнітивні функції пацієнтів iз брадіаритміями

Авторы: S.M. Stadnik
Military Medical Clinical Center of the Western Region, Lviv, Ukraine

Рубрики: Неврология

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Метою нашої роботи було дослідити неврологічну симптоматику й когнітивний статус пацієнтів із брадіаритміями після імплантації електрокардіостимуляторa (ЕКС) у ранньому періоді та протягом лонгітудинального дослідження. Матеріали та методи. Сорок шість пацієнтів із різними формами брадіаритмій розподілені на 2 групи залежно від терапії: 1-ша група — 29 осіб, яким проведена первинна імплантація ЕКС; 2-га група — 17 пацієнтів, яким для корекції брадіаритмій застосовували медикаментозну терапію. Огляд пацієнтів проводили на початку лікування, через 10 днів, 6 і 12 місяців. Оцінка ефективності лікування грунтувалася на динаміці неврологічної симптоматики, когнітивних функцій, показників центральної та церебральної гемодинаміки, маркерів системного запалення. Результати. У хворих 1-ї групи спостерігалося більш виражене регресування неврологічної симптоматики порівняно з пацієнтами 2-ї групи. На фоні імплантації ЕКС відмічено значне покращення всіх когнітивних функцій: пам’яті, уваги, швидкості мовлення, зорово-просторового та симультанного гнозису, мовленнєвої активності, а також емоційного статусу. Поліпшення показників центральної та церебральної гемодинаміки після імплантації ЕКС полягали насамперед у позитивному міокардіальному ремоделюванні, збільшенні швидкісних показників кровотоку по екстра- й інтракраніальних відділах сонних артерій. Позитивна клінічна динаміка поєднувалася із вірогідним зниженням умісту прозапальних цитокінів, що свідчило про зменшення активності імунного запалення. Висновки. Імплантація ЕКС покращує неврологічний статус і сприяє зменшенню вираженості когнітивних та афективних розладів у хворих із брадіаритміями за рахунок покращення систолодіастолічних характеристик лівого шлуночка, скоротливої функції міокарда лівого шлуночка, центральної гемодинаміки, функціонального стану мозкового кровотоку, зниження активності імунного запалення.

Background. The purpose of our work was to investigate the neurological symptoms and cognitive status of patients with bradyarrhythmias after pacemaker implantation in the early period and during a longitudinal study. Materials and methods. Forty-six patients with various forms of bradyarrhythmias are divided into 2 groups depending on the therapy: group 1 — 29 people who underwent primary pacemaker implantation; group 2 — 17 individuals who were treated with drug therapy to correct bradyarrhythmias. Patients were examined at baseline, after 10 days, 6 and 12 months. The assessment of treatment effectiveness was based on the dynamics of neurological symptoms, cognitive functions, indicators of central and cerebral hemodynamics, markers of systemic inflammation. Results. The patients of the group 1 had a more pronounced regression of neurological symptoms compared to those in the group 2. Against the background of pacemaker implantation, a significant improvement of all cognitive functions was noted: memory, attention, speaking rate, visual-spatial and simultaneous gnosis, speech activity, as well as emotional status. The improvement of central and cerebral hemodynamic parameters revealed after pacemaker implantation consisted, first of all, in positive myocardial remodeling, an increase in blood flow velocity in the extra- and intracranial sections of the carotid arteries. Positive clinical dynamics was combined with a significant decrease in the content of proinflammatory cytokines, which indicated a decrease in the activity of immune inflammation. Conclusions. Pacemaker implantation improves neurological status, contributes to the reduction of the severity of cognitive and affective disorders in patients with bradyarrhythmias due to the improvement of the left ventricular systolic and diastolic characteristics, the contractile function of the myocardium of the left ventricle, central hemodynamics, the functional state of cerebral blood flow, and a decrease in the activity of immune inflammation.


Ключевые слова

когнітивні розлади; атріовентрикулярна блокада; синдром слабкості синусового вузла; фібриляція передсердь; електрокардіостимулятор

cognitive disorders; atrioventricular block; sick sinus syndrome; atrial fibrillation; pacemaker


Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.


Список литературы

1. Бачинская Н.Ю. Лечение болезни Альцгеймера: современные возможности и перспективы. НейроNews: психоневрология и нейропсихиатрия. 2013. 2(1). 1-7.
2. Мищенко Т.С. Когнитивные нарушения: актуальность, причины, диагностика, лечение, профилактика. Здоров’я України. Тематичний номер «Неврологія, психіатрія, психотерапія». 2017. 1(40). 15-17.
3. Cunningham E.L., McGuinness B., Herron B. et al. Dementia. Ulster Med. J. 2015. 84(2). 79-87.
4. Prince M., Bryce R., Albanese E. The global prevalence of dementia: а systematic review and metaanalysis. Alzheimer’s Dement. 2013. 9(1). 63-75. doi: 10.1016/j.jalz.2012.11.007.
5. Доценко Н.Я., Боев С.С., Шехунова И.А. Нарушение когнитивной функции у больных с артериальной гипертензией и дополнительными факторами риска, подходы к их коррекции. Therapia. 2016. 10(113). 11-15.
6. Свиридова Н.К. Когнітивні та емоційно-особистісні порушення у хворих на гіпертензивну енцефалопатію. Стан мозкового кровообігу при артеріальній гіпертензії (науковий огляд та особисті спостереження). Міжнародний неврологічний журнал. 2016. 1(79). 123-130.
7. Gottesman R.F., Schneider A.L., Albert M. Midlife hypertension and 20-year cognitive change: the atherosclerosis risk in communities neurocognitive study. JAMA Neurol. 2014. 71(10). 1218-1227. doi: 10.1001/jamaneurol.2014.1646.
8. Sierra C., Doménech M., Camafort M. et al. Hypertension and mild cognitive impairment. Current Hypertension Reports. 2012. 14(6). 548-555. doi: 10.1007/s11906-012-0315-2.
9. Albertsen A.E., Nielsen J.C. Selecting the appropriate pacing mode for patients with sick sinus syndrome: evidence from randomized clinical trials. Card. Electrophysiol. Rev. 2003. 7(4). 406-410. doi: 10.1023/B:CEPR.0000023156.58418.2a.
10. Давидович И.М., Скопецкая С.А. Состояние памяти, внимания и мышления у больных с ишемической болезнью сердца в ранние и отдаленные сроки после имплантации постоянного электрокардиостимулятора в зависимости от исходных нарушений ритма сердца. Комплексные проблемы сердечно-сосудистых заболеваний. 2016. 2. 83-89.
11. Gribbin G.M., Gallagher Р., Young А.Н. The effect of pacemaker mode on cognitive function. Heart. 2005. 91. 1209-1210. doi: 10.1136/hrt.2003.030247.
12. Revishvili А.Sh. Quality standards of devices therapy. Surgical complications. Europace. Abstr., Prague. 2005. 667.
13. Мищенко Т.С., Шестопалова Л.Ф., Трищинская М.А. Клинические шкалы и психодиагностические тесты в диагностике сосудистых заболеваний головного мозга (методические рекомендации). Харьков, 2008. 36.

Вернуться к номеру