Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Международный неврологический журнал Том 19, №1, 2023

Вернуться к номеру

Неврологічне й функціональне відновлення після інсульту при лікуванні в інтегрованому інсультному блоці в Україні

Авторы: Фломін Ю.В.
Медичний центр «Універсальна клініка «Оберіг», м. Київ, Україна
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Рубрики: Неврология

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Актуальність. Якісна медична допомога сприяє поліпшенню результатів лікування мозкового інсульту (МІ), але оптимальна модель стаціонарного лікування поки не визначена. Мета дослідження: оцінити динаміку неврологічного дефіциту та функціональної спроможності пацієнтів з МІ протягом їх стаціонарного лікування в інтегрованому інсультному блоці (ІІБ) у різні періоди захворювання. Матеріали та методи. Зібраний і проаналізований набір даних пацієнтів з інтрапаренхіматозними МІ, які були госпіталізовані в ІІБ у 2010–2018 рр. у різні періоди захворювання. Усі МІ за типом поділені на внутрішньомозковий крововилив та ішемічний мозковий інсульт (ІМІ). Тяжкість МІ оцінювали за National Institutes of Health Stroke Scale (NIHSS), базову щоденну активність — за індексом Бартел, повсякденну життєдіяльність — за модифікованою шкалою Ренкіна (мШР). Якісні змінні виражені через частоту й відсотки, кількісні змінні — як медіана і міжквартильний інтервал (МКІ). Статистичний аналіз проводився в пакеті MedCalc®. Результати. У дослідження були включені 852 пацієнти (42,7 % жінок, 80,9 % ІМІ) віком від 20 до 95 років (медіана 66,7 року, МКІ 57,7–75,0), з яких 168 (19,7 %) були госпіталізовані протягом найгострішого (0–24 години), 165 (19,4 %) — гострого (1–7 діб), 288 (33,8 %) — раннього підгострого (8–90 днів), 86 (10,1 %) — пізнього підгострого (91–180 днів) і 146 (17,2 %) — віддаленого періоду (пізніше за 180 днів) МІ. Оцінка за NIHSS після госпіталізації варіювала від 1 до 39 балів (медіана 11 балів, МКІ 6–18). Після стаціонарного лікування вдвічі (з 22,4 до 43,1 %) збільшилась частка легких (NIHSS = 0–5 балів) МІ і більше ніж удвічі (з 36,9 до 16,9 %) зменшилась частка тяжких або дуже тяжких МІ (NIHSS ≥ 14 балів). У 169 (70,7 %) із 239 пацієнтів, які надійшли в найгострішому або гострому періоді, оцінка за індексом Бартел перед випискою була 75–100 балів. За мШР 68 (8,0 %) пацієнтів мали початкову оцінку 0–1 бал, 95 (11,1 %) — 2 бали, 109 (12,8 %) — 3 бали, 223 (26,2 %) — 4 бали і 357 (41,9 %) — 5 балів. Перед випискою більше ніж удвічі (з 20,1 до 45,1 %) зросла частка пацієнтів, які досягли рівня незалежності від сторонньої допомоги (мШР = 0–2 бали), і більше ніж удвічі (з 66,6 до 31,1 %) зменшилась частка пацієнтів з тяжкими обмеженнями життєдіяльності (мШР = 4–5 балів). Медіана оцінок за мШР значуще (p < 0,05) зменшилась в усіх періодах МІ як у пацієнтів з ІМІ, так і в пацієнтів з внутрішньомозковим крововиливом. У 184 (71,3 %) з 258 пацієнтів, які були госпіталізовані в найгострішому або гострому періоді МІ, досягнутий сприятливий функціональний результат лікування (мШР = 0–3 бали). Висновки. Результати лікування у вітчизняному ІІБ свідчать про суттєве неврологічне й функціональне відновлення пацієнтів з МІ і відповідають показникам у країнах з високим рівнем доходів.

Background. High-quality medical care can improve cerebral stroke (CS) outcomes, but the optimal model of in-patient care has not been determined. We aimed to evaluate changes in neurological impairment and functional limitations of CS in patients during their stay in a comprehensive stroke unit in different stroke phases. Materials and methods. The dataset of patients with intraparenchymal CS who were admitted to a comprehensive stroke unit in 2010 to 2018 with different stroke phases was collected and analyzed. By type, all CSs were divided into intracerebral hemorrhage or ischemic cerebral stroke (ICS). Stroke severity was assessed with the National Institutes of Health Stroke Scale (NIHSS), activities of daily living with Barthel index, and disability with modified Rankin scale (mRS). Qualitative variables are expressed by frequency and percentages, quantitative variables by median and interquartile range (IQR). Statistical analysis was performed in the MedCalc®. Results. The study enrolled 852 patients (42.7 % women, 80.9 % ICS) aged 20 to 95 years (median 66.7 years, IQR 57.7–75.0), of whom 168 (19.7 %) were hospitalized in hyperacute (0–24 hours), 165 (19.4 %) in acute (1–7 days), 288 (33.8 %) in early subacute (8–90 days), 86 (10.1 %) in late subacute (91–180 days), and 146 (17.2 %) in chronic (180+ days) stroke phase. The baseline NIHSS score varied from 1 to 39 (median 11 points, IQR 6–18). At discharge, the proportion of mild (NIHSS = 0–5) CS doubled (22.4 vs. 43.1 %), and the proportion of severe or very severe CS (NIHSS ≥ 14 points) decreased more than twice (36.9 vs. 16.9 %). In 169 (70.7 %) of 239 patients admitted in hyperacute or acute phase, final Barthel index was 75–100 points. Baseline mRS score in 68 (8.0 %) of patients was 0–1, while 95 (11.1 %) participants had 2, 109 (12.8 %) had 3, 223 (26.2 %) had 4, and 357 (41.9 %) had 5 points. At discharge, the share of patients who regained independence (mRS = 0–2) more than doubled (20.1 vs. 45.1 %) and the proportion of patients with severe disability (mRS = 4–5) decreased more than twice (66.6 vs. 31.1 %). Median mRS scores significantly (p < 0.05) decreased in all stroke phases both in ICS and intracerebral hemorrhage patients. In 184 (71.3 %) of 258 patients admitted in hyperacute or acute phase, a favorable functional outcome (mRS = 0–3) was achieved. Conclusions. Treatment outcomes in CS patients admitted to a comprehensive stroke unit in Ukraine indicate a significant degree of neurological and functional recovery comparable with findings in high-income countries.


Ключевые слова

ішемічний мозковий інсульт; внутрішньомозковий крововилив; інтегрований інсультний блок; індекс Бартел; модифікована шкала Ренкіна; неврологічне відновлення; функціональне відновлення

ischemic cerebral stroke; intracerebral hemorrhage; comprehensive stroke unit; Barthel index; modified Rankin scale; neurological recovery; functional recovery


Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.


Список литературы

1. Feigin V.L., Brainin M., Norrving B., Martins S., Sacco R.L., Hacke W. et al. World Stroke Organization (WSO): Global Stroke Fact Sheet. 2022. Int. J. Stroke. 2022 Jan. 17(1). 18-29. doi: 10.1177/17474930211065917.
2. Tsao C.W., Aday A.W., Almarzooq Z.I., Alonso A., Beaton A.Z., Bittencourt M.S. et al. Heart Disease and Stroke Statistics-2022 Update: A Report From the American Heart Association. Circulation. 2022 Feb 22. 145(8). e153-e639. doi: 10.1161/CIR.0000000000001052.
3. GBD 2019 Stroke Collaborators. Global, regional, and national burden of stroke and its risk factors, 1990–2019: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2019. Lancet Neurol. 2021. 20. 795-820. DOI: 10.1016/S1474-4422(21)00252-0.
4. Brainin M., Feigin V.L., Norrving B., Martins S.C.O., Hankey G.J., Hachinski V.; World Stroke Organization Board of Directors. Global Prevention of Stroke and Dementia: The WSO Declaration. Lancet Neurol. 2020 Jun. 19(6). 487-488. doi: 10.1016/S1474-4422(20)30141-1.
5. Pandian J.D., Sebastian I.A. Integrated approach to stroke burden: are we doing enough? Lancet Neurol. 2021. 20. 774. DOI: 10.1016/S1474-4422(21)00287-8.
6. Bray B.D., Ayis S., Campbell J., Hoffman A., Roughton M., Tyrrell P.J. et al. Associations between the organisation of stroke services, process of care, and mortality in England: prospective cohort study. BMJ. 2013 May 10. 346. f2827. doi: 10.1136/bmj.f2827.
7. Sun Y., Paulus D., Eyssen M., Maervoet J., Saka O. A syste-matic review and meta-analysis of acute stroke unit care: what’s beyond the statistical significance? BMC Med. Res Methodol. 2013 Oct 28. 13. 132. DOI: 10.1186/1471-2288-13-132.
8. Stroke prevention and treatment: an evidence-based approach / edited by J.L. Saver and G.J. Hankey. 2nd edition. Cambridge, United Kingdom: Cambridge University Press, 2021. P. 59-76.
9. Langhorne P., Ramachandra S.; Stroke Unit Trialists’ Collaboration. Organised inpatient (stroke unit) care for stroke: network meta-analysis. Cochrane Database Syst. Rev. 2020 Apr 23. 4(4). CD000197. doi: 10.1002/14651858.CD000197.pub4.
10. Chan D.K., Cordato D., O’Rourke F., Chan D.L., Pollack M., Middleton S., Levi C. Comprehensive stroke units: a review of comparative evidence and experience. Int. J. Stroke. 2013 Jun. 8(4). 260-4. DOI: 10.1111/j.1747-4949.2012.00850.x.
11. Langhorne P. The Stroke unit story: Where have we been and where are we going? Cerebrovasc. Dis. 2021. 50(6). 636-643. doi: 10.1159/000518934.
12. Langhorne P., de Villiers L., Pandian J.D. Applicability of stroke-unit care to low-income and middle-income countries. Lancet Neurol. 2012 Apr. 11(4). 341-8. doi: 10.1016/S1474-4422(12)70024-8.
13. Lyden P. Using the National Institutes of Health Stroke Scale: A Cautionary Tale. Stroke. 2017 Feb. 48(2). 513-519. doi: 10.1161/STROKEAHA.116.015434.
14. Zhuo Y., Qu Y., Wu J., Huang X., Yuan W., Lee J., Yang Z., Zee B. Estimation of stroke severity with National Institutes of Health Stroke Scale grading and retinal features: A cross-sectional study. Medicine (Baltimore). 2021 Aug 6. 100(31). e26846. doi: 10.1097/MD.0000000000026846.
15. Bernhardt J., Hayward K.S., Kwakkel G., Ward N.S., Wolf S.L., Borschmann K. et al. Agreed definitions and a shared vision for new standards in stroke recovery research: The Stroke Reco-very and Rehabilitation Roundtable taskforce. Int. J. Stroke. 2017 Jul. 12(5). 444-450. doi: 10.1177/1747493017711816.
16. Kalra L., Evans A., Perez I., Knapp M., Swift C., Donaldson N. A randomised controlled comparison of alternative strategies in stroke care. Health Technol. Assess. 2005 May. 9(18). iii-iv. 1-79. doi: 10.3310/hta9180.
17. Govan L., Langhorne P., Weir C.J.; Stroke Unit Trialists Collaboration. Does the prevention of complications explain the survival benefit of organized inpatient (stroke unit) care? Further analysis of a systematic review. Stroke. 2007 Sep. 38(9). 2536-40. doi: 10.1161/STROKEAHA.106.478842.
18. Ciccone A., Celani M.G., Chiaramonte R., Rossi C., Righetti E. Continuous versus intermittent physiological monitoring for acute stroke. Cochrane Database Syst. Rev. 2013 May 31. (5). CD008444. doi: 10.1002/14651858.CD008444.pub2.
19. Norrving B., Barrick J., Davalos A., Dichgans M., Cordonnier C., Guekht A. et al.; the Action Plan for Stroke in Europe Working Group. Action Plan for Stroke in Europe 2018–2030. Eur. Stroke J. 2018 Dec. 3(4). 309-336. doi: 10.1177/2396987318808719.
20. Stinear C.M., Lang C.E., Zeiler S., Byblow W.D. Advances and challenges in stroke rehabilitation. Lancet Neurol. 2020 Apr. 19(4). 348-360. doi: 10.1016/S1474-4422(19)30415-6.

Вернуться к номеру