Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Международный неврологический журнал Том 19, №5, 2023

Вернуться к номеру

Ішемічний інсульт на фоні антифосфоліпідного синдрому (клінічний випадок)

Авторы: Дубинецька В.М.
Комунальне некомерційне підприємство «Центральна міська лікарня» Рівненської міської ради, м. Рівне, Україна

Рубрики: Неврология

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

У статті наведено клініко-параклінічні особливості та критерії діагностики, медикаментозної терапії антифосфоліпідного синдрому як одного з поширених причин ішемічного інсульту в осіб молодого віку. Виокремлено критеріальні та некритеріальні діагностичні фактори встановлення діагнозу. Окрім того, наведено клінічний випадок ішемічного інсульту у молодої пацієнтки внаслідок вперше верифікованого первинного критеріального антифосфоліпідного синдрому, що дозволить клініцистам більш прицільно діагностувати патологію.

The article presents clinical and paraclinical features and criteria for diagnosis, drug therapy of antiphospholipid syndrome as one of the common causes of ischemic stroke in young people. Criterion and non-criterion diagnostic factors of making a diagnosis were distinguished. In addition, we present a clinical case of ischemic stroke in a young female patient due to a newly diagnosed primary criterion antiphospholipid syndrome, which will allow clinicians to diagnose the pathology more accurately.


Ключевые слова

ішемічний інсульт; антифосфоліпідний синдром; тромбофілії; вовчаковий антикоагулянт

ischemic stroke; antiphospholipid syndrome; thrombophilia; lupus anticoagulant


Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.


Список литературы

1. Feigin V.L., Roth G.A., Naghavi M., et al. Global burden of stroke and risk factors in 188 countries, during 1990-2013: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2013. Lancet Neurol. 2016. 15. 913-924. https://doi.org/10.1016/S1474-4422(16)30073-4.
2. Putaala J. Ischemic stroke in the young: current perspectives on incidence, risk factors, and cardiovascular prognosis. Eur. Stroke J. 2016. 1. 28-40. https://doi.org/10.1177/2396987316629860.
3. Putaala J., Yesilot N., Waje Andreassen U., et al. Demographic and geographic vascular risk factor differences in European young adults with ischemic stroke: the 15 cities young stroke study. Stroke. 2012. 43. 2624-2630. https://doi.org/10.1161/ STROKEAHA.112.662866.
4. Griffiths D., Sturm J. Epidemiology and etiology of young stroke. Stroke Res. Treat. 2011. 2011. 1-9. https:// doi.org/10.4061/2011/209370.
5. Ferro J.M., Massaro A.R., Mas J.L. Aetiological diagnosis of ischaemic stroke in young adults. Lancet Neurol. 2010. 9. 1085-1096. https://doi.org/10.1016/S1474-4422(10)70251-9.
6. Putaala J., Metso A.J., Metso T.M., et al. Analysis of 1008 consecutive patients aged 15 to 49 with first-ever ischemic stroke: the Helsinki young stroke registry. Stroke. 2009. 40. 1195203. https://doi.org/10.1161/STROKEAHA.108.529883.
7. Дубоссарська Ю.О. Антифосфоліпідний синдром: сучасний погляд на добре відому проблему. Здоров’я України. Тематичний номер «Акушерство. Гінекологія. Репродуктологія». 2018. № 1 (29), березень. С. 31-32.
8. Miyakis S., Lockshin M.D., Atsumi T. et al. International consensus statement on an update of the classification criteria fordefinite antiphospholipid syndrome (APS). J. Thromb. Haemost. 2006. 295-306. DOI: 10.1111/j.1538–7836.2006.01753.x.
9. Головач І.Ю., Чіпко Т.М., Лазоренко О.О. Критеріальний і некритеріальний антифосфоліпідний синдром: концептуальні питання діагностики. Український ревматологічний журнал. 2021. № 3 (85). С. 26-31.
10. Wilson W.A., Gharavi A.E., Koike T. et al. Internatio-nal consensus statement on preliminary classification criteria for definite antiphospholipid syndrome: report of an international workshop. Arthritis Rheum. 1999. 42(7). 1309-11. DOI: dx.doi. org/10.1002/1529–0131(199907)42:7 %3C1309::AID-ANR1 %3E3.0.CO;2-F.
11. Kearon C., Parpia S., Spencer F.A. et al. Antiphospholipid antibodies and recurrent thrombosis after a first unprovoked venous thromboembolism. Blood. 2018. 131(19). 2151-2160. DOI: 10.1182/blood-2017-09-805689.
12.  Taraborelli M., Reggia R., Dall’Ara F. et al. Long-term outcome of patients with primary antiphospholipid syndrome: A retrospective multicenter study. J. Rheumatol. 2017. 44(8). 1165-1172. DOI: 10.3899/jrheum.161364.
13. Tektonidou M.G., Andreoli L., Limper M. et al. EULAR re-commendations for the management of antiphospholipid syndrome syndrome in adults. Ann. Rheum. Dis. 2019. 78(10). 1296-1304. DOI: 10.1136/annrheumdis-2019–215213.
14. Asherson R.A. New subsets of the antiphospholipid syndrome in 2006: “PRE-APS” (probable APS) and microangiopathic antiphospholipid syndromes (“MAPS”). Autoimmun. Reviews. 2006. 6. 76-80. doi: 10.1016/j.autrev.2006.06.008.
15. Pires da Rosa G., Bettencourt P., Rodriguez-Pinto I. et al. “Non-criteria” antiphospholipid syndrome: A nomenclature proposal. Autoimmun. Rev. 2020. 19(12). 102689. doi: 10.1016/j.autrev.2020.102689.
16. Hughes G.R.V., Khamashta M.A. Seronegative antiphospholipid syndrome. Ann. Rheum. Dis. 2003. 62. 1127-1127. doi: 10.1177/0961203319826358. 
17. Rodriguez-Garcia J.L., Bertolaccini M.L., Cuadrado M.J. et al. Clinical manifestations of antiphospholipid syndrome (APS) with and without antiphospholipid antibodies (the so-called ’seronegative APS’). Ann. Rheum. Dis. 2012. 71. 242-244. doi: 10.1136/annrheumdis-2011–200614.
18. Abreu M.M., Danowski A., Wahl D.G., et al. The relevance of “non-criteria” clinical manifestations of antiphospholipid syndrome: 14th International Congress on Antiphospholipid Antibodies Technical Task Force Report on Antiphospholipid Syndrome Clinical Features. Autoimmun. Reviews. 2015. 14. 401-414. doi: 10.1016/j.autrev.2015.01.002.
19. Garcia D., Erkan D. Diagnosis and management of the antiphospholipid syndrome. NEJM. 2018. 378. 2010-2110. doi: 10.1056/NEJMra1705454.
20. Sciascia S., Amigo M.-C., Roccatello D., Khamashta M. Diagnosing antiphospholipid syndrome: ’extra-criteria’ manifestations and technical advances. Nat. Rev. Rheumatol. 2017. 13. 548-560. doi: 10.1038/nrrheum.2017.124.
21. Uthman I. et al. Management of antiphospholipid syndrome. Annals of the Rheumatic Diseases. 2019. 78. 2. 155-161.
22. Cervera R. Antiphospholipid syndrome Thrombosis Research. 2017. 151. Suppl. 1. 43-47.
23. Dufrost V. et al. Increased risk of thrombosis in antiphospholipid syndrome patients treated with direct oral anticoagulants. Results from an international patient-level data meta-analysis. Autoimmunity Reviews. 2018. 17. 10. 1011-1021.

Вернуться к номеру