Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Международный эндокринологический журнал Том 19, №6, 2023

Вернуться к номеру

Взаємозв’язки між показниками глікованого гемоглобіну та діабетичним дистресом у хворих на цукровий діабет 1-го та 2-го типів

Авторы: V.I. Pankiv, T.Yu. Yuzvenko
Ukrainian Scientific and Practical Centre for Endocrine Surgery, Transplantation of Endocrine Organs and Tissues of the Ministry of Health of Ukraine, Kyiv, Ukraine

Рубрики: Эндокринология

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Актуальність. Однією з потенційних перешкод на шляху досягнення цільового рівня глікемії при цукровому діабеті (ЦД) може бути діабетичний дистрес. Отримані на сьогодні дані свідчать про те, що останній може бути пов’язаний зі здатністю людини регулювати емоції. Мета: встановити взаємозв’язки між рівнем глікованого гемоглобіну (HbA1c), діабетичним дистресом, регуляцією емоцій і показниками самоконтролю ЦД шляхом аналізу перехресних даних в осіб із ЦД 1-го та 2-го типів. Матеріали та методи. Використано моделювання структурних рівнянь для оцінки перехресних зв’язків між параметрами HbA1c, діабетичного дистресу, регуляції емоцій та показниками самоконтролю за допомогою аналізу перехресних даних у 132 осіб із ЦД 1-го та 2-го типів. Після отримання інформованої згоди на використання їхніх даних для дослідницьких цілей учасники дослідження були обстежені клінічними психологами за допомогою структурованого клінічного тестування та низки інших досліджень, пов’язаних із ЦД. Результати. У той час як хворі на ЦД 2-го типу відрізнялися від пацієнтів із ЦД 1-го типу за віком, тривалістю ЦД, потребою в інсулінотерапії та самоконтролем, суттєвих відмінностей між групами не спостерігалося за статтю, рівнями HbA1c, діабетичним дистресом, регуляцією емоцій чи оцінкою навичок регулювання емоцій. Установлено загальний вплив незадовільної емоційної регуляції на рівні HbA1c. Діабетичний дистрес у дорослих пов’язаний із підвищеною негативною емоційністю і зниженими навичками регулювання емоцій. Негативна емоційність і знижені навички емоційної регуляції асоціюються з підвищеним рівнем HbA1c, і ці зв’язки є сильнішими, ніж при самоконтролі ЦД. Висновки. Проведене дослідження свідчить про те, що в людей із цукровим діабетом підвищений рівень HbA1c і діабетичний дистрес пов’язані з поганою регуляцією емоцій. Отримані дані підкреслюють, що усунення труднощів у регуляції емоцій може бути перспективним щодо максимального покращення діабетичного дистресу та рівня HbA1c в осіб із ЦД.

Background. Diabetes distress is among potential barriers for people with diabetes mellitus (DM) to reach glycemic goals. Accumulating evidence suggests diabetes distress may be linked to individuals’ emotion regulation capacities. The purpose of this study was to explicate the relationships between variables of glyca­ted hemoglobin (HbA1c), diabetes distress, emotion regulation, and self-care variables through the analysis of cross-sectional data from individuals with type 1 and type 2 DM. Materials and methods. We used structural equation modeling to assess the cross-sectional relationships between variables of HbA1c, diabetes distress, emotion regulation, and self-care variables through the analysis of cross-sectional data from 132 individuals with type 1 and type 2 DM. After giving informed consent for their data to be used for research purposes without identifying them, study participants were examined by clinical psychologists with a structured clinical assessment and a series of other assessments relevant to DM. Results. While participants with type 2 DM differed from those with type 1 DM in terms of age, duration of DM, insulin dependence, and self-care, no significant diffe­rences were observed between the groups in sex, HbA1c levels, diabetes distress, emotion regulation-experience, or emotion regulation-skill scores. Study examined two potential explanatory models with one of them showing a more comprehensive view of the data revealing a total effect of poor emotional regulation on HbA1c levels. Diabetes distress in adults is linked to increased negative emotionality (emotion regulation-experience) and reduced skill at emotional regulation (emotion regulation-skill), both of which are associated with elevated HbA1c levels, and these relationships are stronger than those in diabetes self-care. Conclusions. This study suggests that in people with DM, elevated HbA1c levels and diabetes distress are linked to poor emotion regulation. These data emphasize that targeting difficulties in emotion regulation may hold promise for maximizing improvement in diabetes distress and HbA1c in individuals with DM.


Ключевые слова

діабетичний дистрес; глікований гемоглобін; емоційна регуляція; самоконтроль цукрового діабету

diabetes distress; glycated hemoglobin; emotional regulation; diabetes self-care


Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.


Список литературы

  1. The Lancet Diabetes Endocrinology. Ukraine: diabetes on the front line. Lancet Diabetes Endocrinol. 2022 Apr. 10(4). 231. doi: 10.1016/S2213-8587(22)00084-5.
  2. Pandey A., Wells C.R., Stadnytskyi V., Moghadas S.M., Marathe M.V. et al. Disease burden among Ukrainians forcibly displaced by the 2022 Russian invasion. Proc. Natl Acad. Sci. USA. 2023 Feb 21. 120(8). e2215424120. doi: 10.1073/pnas.2215424120.
  3. Kim K.J., Choi J., Bae J.H., Kim K.J., Yoo H.J. et al. Time to Reach Target Glycosylated Hemoglobin Is Associated with Long-Term Durable Glycemic Control and Risk of Diabetic Complications in Patients with Newly Diagnosed Type 2 Diabetes Mellitus: A 6-Year Observational Study. Diabetes Metab. J. 2021 May. 45(3). 368-378. doi: 10.4093/dmj.2020.0046.
  4. Skinner T.C., Joensen L., Parkin T. Twenty-five years of diabetes distress research. Diabet. Med. 2020 Mar. 37(3). 393-400. doi: 10.1111/dme.14157.
  5. Fisher L., Polonsky W.H., Hessler D. Addressing diabetes di–stress in clinical care: a practical guide. Diabet. Med. 2019 Jul. 36(7). 803-812. doi: 10.1111/dme.13967.
  6. Berry E., Lockhart S., Davies M., Lindsay J.R., Dempster M. Diabetes distress: understanding the hidden struggles of living with diabetes and exploring intervention strategies. Postgrad. Med. J. 2015 May. 91(1075). 278-83. doi: 10.1136/postgradmedj-2014-133017.
  7. McInerney A.M., Lindekilde N., Nouwen A., Schmitz N., Deschênes S.S. Diabetes Distress, Depressive Symptoms, and Anxiety Symptoms in People with Type 2 Diabetes: A Network Analysis Approach to Understanding Comorbidity. Diabetes Care. 2022 Aug 1. 45(8). 1715-1723. doi: 10.2337/dc21-2297.
  8. Younes Z.M.H., Abuali A.M., Tabba S., Farooqi M.H., Hassoun A.A.K. Prevalence of diabetes distress and depression and their association with glycemic control in adolescents with type 1 diabetes in Dubai, United Arab Emirates. Pediatr. Diabetes. 2021 Jun. 22(4). 683-691. doi: 10.1111/pedi.13204.
  9. Coccaro E.F., Lazarus S., Joseph J., Wyne K., Drossos T. et al. Emotional Regulation and Diabetes Distress in Adults with Type 1 and Type 2 Diabetes. Diabetes Care. 2021 Jan. 44(1). 20-25. doi: 10.2337/dc20-1059.
  10. Coccaro E.F., Drossos T., Kline D., Lazarus S., Joseph J.J., de Groot M. Diabetes distress, emotional regulation, HbA1c in people with diabetes and a controlled pilot study of an emotion-focused behavioral therapy intervention in adults with type 2 diabetes. Prim. Care Diabetes. 2022 Jun. 16(3). 381-386. doi: 10.1016/j.pcd.2022.03.002.
  11. Beverly E.A., Ritholz M.D., Dhanyamraju K. The buffering effect of social support on diabetes distress and depressive symptoms in adults with type 1 and type 2 diabetes. Diabet. Med. 2021 Apr. 38(4). e14472. doi: 10.1111/dme.14472.
  12. Ruiz-Aranda D., Zysberg L., García-Linares E., Castellano-–Guerrero A.M., Martínez-Brocca M.A., Gutiérrez-Colosía M.R. Emotional abilities and HbA1c levels in patients with type 1 diabetes. Psychoneuroendocrinology. 2018 Jul. 93. 118-123. doi: 10.1016/j.psyneuen.2018.04.015.
  13. Coccaro E.F., Drossos T., Phillipson L. HbA1c levels as a function of emotional regulation and emotional intelligence in patients with type 2 diabetes. Prim. Care Diabetes. 2016 Oct. 10(5). 334-41. doi: 10.1016/j.pcd.2016.05.006.
  14. Fisher L., Hessler D., Polonsky W.H., Masharani U., Guzman S. et al. T1-REDEEM: A Randomized Controlled Trial to Reduce Diabetes Distress Among Adults with Type 1 Diabetes. Diabetes Care. 2018 Sep. 41(9). 1862-1869. doi: 10.2337/dc18-0391.
  15. Polonsky W.H., Fisher L., Earles J., Dudl R.J., Lees J. et al. Assessing psychosocial distress in diabetes: development of the diabetes distress scale. Diabetes Care. 2005 Mar. 28(3). 626-31. doi: 10.2337/diacare.28.3.626.
  16. McGuire B.E., Morrison T.G., Hermanns N., Skovlund S., Eldrup E. et al. Short-form measures of diabetes-related emotional di–stress: the Problem Areas in Diabetes Scale (PAID)-5 and PAID-1. Dia–betologia. 2010 Jan. 53(1). 66-9. doi: 10.1007/s00125-009-1559-5.
  17. Weinger K., Butler H.A., Welch G.W., La Greca A.M. Measuring diabetes self-care: a psychometric analysis of the Self-Care Inventory-Revised with adults. Diabetes Care. 2005 Jun. 28(6). 1346-52. doi: 10.2337/diacare.28.6.1346.
  18. Vine V., Marroquín B. Affect Intensity Moderates the Association of Emotional Clarity with Emotion Regulation and Depressive Symptoms in Unselected and Treatment-Seeking Samples. Cognit. Ther. Res. 2018 Feb. 42(1). 1-15. doi: 10.1007/s10608-017-9870-9.
  19. Harvey P.D., Greenberg B.R., Serper M.R. The affective labi–lity scales: development, reliability, and validity. J. Clin. Psychol. 1989 Sep. 45(5). 786-93. doi: 10.1002/1097-4679(198909)45:5<786::aid-jclp2270450515>3.0.co;2-p.
  20. Yalcin B.M., Karahan T.F., Ozcelik M., Igde F.A. The effects of an emotional intelligence program on the quality of life and well-–being of patients with type 2 diabetes mellitus. Diabetes Educ. 2008 Nov-Dec. 34(6). 1013-24. doi: 10.1177/0145721708327303.

Вернуться к номеру