Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Международный неврологический журнал Том 19, №7, 2023

Вернуться к номеру

Хронічна післятравматична енцефалопатія: предиктори розвитку когнітивних порушень і функціональної неспроможності

Авторы: Дуве Х.В., Шкробот С.І., Салій З.В.
Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського, м. Тернопіль, Україна

Рубрики: Неврология

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Актуальність. Прогнозування індивідуального ризику розвитку когнітивної дисфункції та функціональної неспроможності в повсякденному житті в пацієнтів із хронічною травматичною енцефалопатією (ХТЕ) дозволить своєчасно призначити адекватне лікування для запобігання розвитку деменції. Тому метою дослідження було розробити математичну модель прогнозування ризику розвитку когнітивних порушень і функціональної неспроможності в пацієнтів з ХТЕ на основі аналізу поліморфних варіантів генів ACE, AT2R1, eNOS, ePON1, IL-1β, IL-10, TNF-α, а також кофакторів (стать, вікова категорія, катамнез і наявність/відсутність соматичної коморбідності). Матеріали та методи. Обстежено 145 пацієнтів із ХТЕ, які перебували на стаціонарному лікуванні на базі комунального некомерційного підприємства «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» впродовж 2021–2022 рр. і яких включили в ретроспективний аналіз, з них 26 хворим проводили молекулярно-генетичне дослідження. Молекулярно-генетичну диференціацію досліджуваних поліморфних варіантів генів здійснювали в молекулярно-генетичній лабораторії державного закладу «Референс-центр з молекулярної діагностики МОЗ України», м. Київ. Когнітивні функції оцінювали за допомогою Монреальського когнітивного тесту (MOCA); повсякденну життєдіяльність оцінювали за допомогою індексу Бартел. Статистичний аналіз даних здійснювали за допомогою комп’ютерного програмного забезпечення Microsoft Excel і Statistica 13.0. Для оцінки ймовірності виникнення когнітивних порушень і функціональної неспроможності в пацієнтів із ХТЕ проведено логістичний регресійний аналіз. ­Результати. Аналізуючи поліморфні варіанти генів ACE, AT2R1, eNOS, ePON1, IL-1β, IL-10, TNF-α, а також такі кофактори, як стать, вікова категорія, катамнез і наявність/відсутність соматичної коморбідності, в контексті розвитку когнітивних порушень у пацієнтів з ХТЕ, встановили, що найбільшу прогностичну цінність має I/D поліморфізм гена ACE (за наявності генотипу D/D імовірність виникнення когнітивних порушень становить 83,33 %). При цьому в пацієнтів з ХТЕ носійство алелі D гена ACE асоціюється з вірогідним зниженням кількості балів за шкалою MOCA порівняно з групою пацієнтів, які не є носіями цієї алелі. Щодо розвитку функціональної неспроможності в пацієнтів із ХТЕ, то найбільшу прогностичну цінність має C108T поліморфізм гена PON1 (за наявності генотипу T/T імовірність виникнення функціональної неспроможності становить 41,49 % з вірогідно нижчими значеннями індексу Бартел порівняно з гомозиготами С/С). Висновки. Встановлено, що I/D поліморфізм гена ACE і C108T поліморфізм гена PON1 вірогідно асоціюються з розвитком когнітивних порушень і функціональної неспроможності в пацієнтів з ХТЕ, що свідчить про доцільність подальших досліджень із залученням більшої вибірки пацієнтів.

Background. Predicting the individual risk of developing cognitive impairment and functional disability in everyday life among patients with chronic traumatic encephalopathy (CTE) will allow timely and adequate treatment to prevent dementia. Therefore, the study aimed to develop a mathematical model for predicting the risk of cognitive disorders and functional disability in patients with CTE based on the analysis of polymorphic variants of the ACE, AT2R1, eNOS, ePON1, IL-1β, IL-10, TNF-α genes, as well as cofactors (gender, age group, follow-up, presence/absence of somatic comorbidity). Materials and methods. We examined 145 individuals with CTE who were undergoing inpatient treatment in the Communal Non-Profit Enterprise “Ternopil Regional Clinical Psychoneurological Hospital” in 2021–2022 and were included in the retrospective analysis. The molecular and genetic testing was performed for 26 patients. The molecular and genetic differentiation of the studied polymorphic variants of genes was carried out in the molecular and genetic laboratory of the State Institution “Reference Centre for Molecular Diagnostics of the Ministry of Health of Ukraine” in Kyiv. Cognitive functions were studied using the Montreal Cognitive Assessment (MoCA), activities of daily living — with the Barthel index. Statistical analysis was done using Microsoft Excel and Statistica 13.0 computer software. A logistic regression analysis was performed to determine the likelihood of cognitive impairment and functional disability in patients with CTE. Results. When analyzing polymorphic variants of the ACE, AT2R1, eNOS, ePON1, IL-1β, IL-10, TNF-α genes, as well as such cofactors as gender, age group, follow-up, presence/absence of somatic comorbidity in the context of the development of cognitive disorders in patients with CTE, it has been found that the I/D polymorphism of the ACE gene has the most significant prognostic value (in the presence of the D/D genotype, the probability of cognitive impairment is 83.33 %). At the same time, patients with CTE who were carriers of the D allele of the ACE gene had a significant decrease in the MoCA score compared to the group of those who didn’t carry this allele. Regarding the development of functional disability in patients with CTE, the C108T polymorphism of the PON1 gene has the most significant prognostic value (in the presence of the T/T genotype, the risk of functional disability is 41.49 %, with significantly lower Barthel index compared to the C/C homozygotes). Conclusions. It was found that the I/D polymorphism of the ACE gene and the C108T polymorphism of the PON1 gene are likely associated with the development of cognitive impairment and functional disability in patients with CTE that indicates the feasibility of further studies involving a larger sample of patients.


Ключевые слова

хронічна травматична енцефалопатія; когнітивна дисфункція; функціональна неспроможність; поліморфізм генів; прогнозування

chronic traumatic encephalopathy; cognitive impairment; functional disability; gene polymorphism; prognosis


Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.


Список литературы

1. Haarbauer-Krupa J., Pugh M.J., Prager E.M., Harmon N., Wolfe J., Yaffe K. Epidemiology of Chronic Effects of Traumatic Brain Injury. J. Neurotrauma. 2021 Dec. 38(23). 3235-3247. doi: 10.1089/neu.2021.0062.
2. Pierre K., Molina V., Shukla S., Avila A., Fong N., Nguyen J., Lucke-Wold B. Chronic traumatic encephalopathy: Diagnostic updates and advances. AIMS Neurosci. 2022 Dec 19. 9(4). 519-535. doi: 10.3934/Neuroscience.2022030.
3. Салій З.В. Хронічна посттравматична енцефалопатія. Погляд на проблему. 2020. 3. 167-174. doi: 10.11603/bmbr.2706-6290.2020.3.11528.
4. Omalu B. Chronic traumatic encephalopathy. Prog. Neurol. Surg. 2014. 28. 38-49. doi: 10.1159/000358761. 
5. Hugon J., Hourregue C., Cognat E. et al. Chronic traumatic encephalopathy. Neurochirurgie. 2021 May. 67(3). 290-294. doi: 10.1016/j.neuchi.2021.02.003. 
6. Mavroudis I., Kazis D., Chowdhury R. et al. Post-Concussion Syndrome and Chronic Traumatic Encephalopathy: Narrative Review on the Neuropathology, Neuroimaging and Fluid Biomarkers. Diagnostics (Basel). 2022 Mar 18. 12(3). 740. doi: 10.3390/diagnostics12030740.
7. McKee A.C., Stein T.D., Huber B.R. et al. Chronic traumatic encephalopathy (CTE): criteria for neuropathological diagnosis and relationship to repetitive head impacts. Acta Neuropathol. 2023 Apr. 145(4). 371-394. doi: 10.1007/s00401-023-02540-w.
8. Ruchika F., Shah S., Neupane D., Vijay R., Mehkri Y., Lucke-Wold B. Understanding the Molecular Progression of Chronic Traumatic Encephalopathy in Traumatic Brain Injury, Aging and Neurodegenerative Disease. Int. J. Mol. Sci. 2023 Jan 17. 24(3). 1847. doi: 10.3390/ijms24031847. 
9. Mez J., Stern R.A., McKee A.C. Chronic Traumatic Encephalopathy. Semin. Neurol. 2020 Aug. 40(4). 351-352. doi: 10.1055/s-0040-1715824. 
10. Jordan B.D. The clinical spectrum of sport-related traumatic brain injury. Nat. Rev. Neurol. 2013 Apr. 9(4). 222-30. doi: 10.1038/nrneurol.2013.33. 
11. Мілевська-Вовчук Л.С. Порівняльна характеристика скринінгових шкал для виявлення когнітивних порушень. Міжнародний неврологічний журнал. 2015. 8. 41-44. 
12.  Пашковська Н.В. Когнітивні порушення при цукровому діабеті 2-го типу: перспективи застосування метформіну. Міжнародний ендокринологічний журнал. 2023. 19(3). 215-224. doi: 10.22141/2224-0721.19.3.2023.1274.
13. Степанова Є.І., Колпаков І.Є., Кондрашова В.Г., Вдовенко В.Ю., Литвинець О.М., Скварська О.О., Зигало В.М. Поліморфізм генів NO-синтази як фактор ризику розвитку ендотеліальної дисфункції функціональних розладів системи дихання та вегетативної нервової системи у дітей — мешканців радіоактивно забруднених територій. Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П.Л. Щупика. 2015. 24(3). 354-364. 
14. GBD 2016 Neurology Collaborators. Global, regional, and national burden of neurological disorders, 1990-2016: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2016. Lancet Neurol. 2019 May. 18(5). 459-480. doi: 10.1016/S1474-4422(18)30499-X.
15. Erkkinen M.G., Berkowitz A.L. A Clinical Approach to Diagnosing Encephalopathy. Am. J. Med. 2019 Oct. 132(10). 1142-1147. doi: 10.1016/j.amjmed.2019.07.001.
16. Kolov G., Grytsay M., Tsokalo V., Fishchuk L., Rossokha Z. Variants of IL1 (C3954T, rs1143634), PON1 (C108T, rs705379) genes as prognostic markers of osteomyelitis risk and its complications. Georgian Med. News. 2021. (318). 93-98. PMID: 34628386.
17. Yao L., Xing S., Fu X., Song H., Wang Z., Tang J., Zhao Y. Association between interleukin-10 gene promoter polymorphisms and susceptibility to liver cirrhosis. Int. J. Clin. Exp. Pathol. 2015 Sep 1. 8(9). 11680-11684. PMID: 26617910; PMCID: PMC4637726. 
18. Gorovenko N.G., Kyryachenko S.P., Rossokha Z.I. Study on association of the polymorphic variants of ACE (I/D), AT2R1 (A1166C), TNF-α (G308A), MTHFR (C677T) genes and their combinations with the risk of development of perinatal pathology and gestation reduction. Biopolymers and Cell. 2011. 27(3). 206-213.
19.  Safarinejad M.R., Shafiei N., Safarinejad S. The role of endothelial nitric oxide synthase (eNOS) T-786C, G894T, and 4a/b gene polymorphisms in the risk of idiopathic male infertility. Mol. Reprod. Dev. 2010 Aug. 77(8). 720-7. doi: 10.1002/mrd.21210. 
20. Ішемічний інсульт (екстрена, первинна, вторинна (спеціалізована) медична допомога, медична реабілітація): Уніфікований клінічний протокол медичної допомоги. Наказ МОЗ України від 03.08.2012 № 602. https://dec.gov.ua/wp-content/uploads/images/dodatki/2012_602/2012_602dod4ykpmd.pdf. 
21. Cherry J.D., Mez J., Crary J.F. et al. Variation in TMEM106B in chronic traumatic encephalopathy. Acta Neuropathol. Commun. 2018 Nov 4. 6(1). 115. doi: 10.1186/s40478-018-0619-9. 
22. Deng H., Ordaz A., Upadhyayula P.S. et al. Apolipoprotein E Epsilon 4 Genotype, Mild Traumatic Brain Injury, and the Development of Chronic Traumatic Encephalopathy. Med. Sci. (Basel). 2018 Sep 14. 6(3). 78. doi: 10.3390/medsci6030078.
23. Mahar I., Alosco M.L., McKee A.C. Psychiatric phenotypes in chronic traumatic encephalopathy. Neurosci. Biobehav. Rev. 2017 Dec. 83. 622-630. doi: 10.1016/j.neubiorev.2017.08.023. 
24. Stein T.D., Montenigro P.H., Alvarez V.E. et al. Beta-amyloid deposition in chronic traumatic encephalopathy. Acta Neuropathol. 2015 Jul. 130(1). 21-34. doi: 10.1007/s00401-015-1435-y. 
25. Abdolmohammadi B., Dupre A., Evers L., Mez J. Genetics of Chronic Traumatic Encephalopathy. Semin. Neurol. 2020. 40(4). 420-429.
26. Atherton K., Han X., Chung J. et al. Association of APOE Genotypes and Chronic Traumatic Encephalopathy. JAMA Neurol. 2022 Aug 1. 79(8). 787-796. doi: 10.1001/jamaneurol.2022.1634. 
27. McKee A.C., Stein T.D., Kiernan P.T., Alvarez V.E. The neuropathology of chronic traumatic encephalopathy. Brain Pathol. 2015 May. 25(3). 350-364. doi: 10.1111/bpa.12248.
28. Cherry J.D., Kim S.H., Stein T.D., et al. Evolution of neuronal and glial tau isoforms in chronic traumatic encephalopathy. Brain Pathol. 2020 Sep. 30(5). 913-925. doi: 10.1111/bpa.12867. 
29. Bieniek K.F., Ross O.A., Cormier K.A. et al. Chronic trauma-tic encephalopathy pathology in a neurodegenerative disorders brain bank. Acta Neuropathol. 2015 Dec. 130(6). 877-89. doi: 10.1007/s00401-015-1502-4. 
30. Stamm J.M., Bourlas A.P., Baugh C.M. et al. Age of first exposure to football and later-life cognitive impairment in former NFL players. Neurology. 2015 Mar 17. 84(11). 1114-20. doi: 10.1212/WNL.0000000000001358.
31. Labadorf A., Agus F., Aytan N., Cherry J., Mez J., McKee A., Stein T.D. Inflammation and neuronal gene expression changes differ in early versus late chronic traumatic encephalopathy brain. BMC Med. Genomics. 2023 Mar 9. 16(1). 49. doi: 10.1186/s12920-023-01471-5.
32. McKee A.C., Stern R.A., Nowinski C.J. et al. The spectrum of disease in chronic traumatic encephalopathy. Brain. 2013 Jan. 136 (Pt 1). 43-64. doi: 10.1093/brain/aws307.

Вернуться к номеру