Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Международный неврологический журнал Том 21, №4, 2025

Вернуться к номеру

Досвід використання навчального тренажера для виконання люмбальної пункції на практичних заняттях при підготовці майбутніх лікарів-неврологів

Авторы: Башкірова Л.М., Насонова Т.І., Стецюк Р.А., Сулік Р.В., Ханенко Н.В.
Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна

Рубрики: Неврология

Разделы: Справочник специалиста

Версия для печати


Резюме

У медичній освіті надається перевага використанню сучасних освітніх симуляційних технологій, що реалістично відтворюють клінічні ситуації з максимальним залученням до них майбутнього лікаря. Метою статті є розгляд ролі симуляційних технологій у післядипломній медичній освіті на прикладі використання навчального тренажера (НТ) для засвоєння й оволодіння практичною навичкою виконання люмбальної пункції (ЛП) у підготовці майбутніх лікарів зі спеціальності «неврологія». У статті розглянуто: визначення симуляції та симуляційного навчання; історичні аспекти створення навчальних симуляційних центрів в Україні; можливості Центру симуляційних методів навчання імені Андрія Ткаченка НУОЗ України імені П.Л. Шупика; можливості використання НТ для засвоєння й оволодіння практичною навичкою виконання ЛП; алгоритм виконання ЛП; технічні характеристики, особливості та переваги НТ «Праймед» для виконання ЛП. Використання НТ ЛП дозволяє з максимальним реалістичним відтворенням продемонструвати ЛП викладачу, а також виконати ЛП у кількості, необхідній для досягнення висококваліфікованого рівня. Обговорено переваги використання НТ для виконання ЛП як технічного засобу симуляції, що об’єднує візуальні, тактильні та реактивні технології симуляційного навчання. Обговорено недоліки НТ для ЛП. Використання НТ для ЛП ефективно доповнює та розширює можливості післядипломної медичної освіти, а також забезпечує безпеку пацієнтів і відповідає сучасним етичним вимогам.

In medical education, preference is given to the use of modern educational simulation technologies that realistically reproduce clinical situations with maximum involvement in it of a future doctor. The purpose of this article is to consider the role of simulation technologies in postgraduate medical education on the example of using the simulator for assimilating and mastering the practical skill of performing lumbar puncture (LP) in the training of future doctors in the specialty “Neurology”. The article discusses definition of simulation and simulation training; historical aspects of the creation of training simulation centers in Ukraine; capabilities of the Andriy Tkachenko Center for Simulation Teaching Methods of the Shupyk National Healthcare University of Ukraine; the possibility of using the simulator to assimilate and master the practical skill of performing LP; algorithm for performing LP; technical characteristics, features and advantages of the Primed simulator for performing LP. The use of the LP simulator allows you to demonstrate LP to the teacher with maximum realistic reproduction, and also to perform LP in the quantity necessary to achieve a highly qualified level. The advantages of using the simulator for performing LP as a technical simulation tool that combines visual, tactile, and reactive technologies for simulation learning are discussed. Disadvantages of the simulator for LP are considered. The use of the LP simulator effectively complements and expands the possibilities of postgraduate medical education, as well as ensures patient safety and meets modern ethical requirements.


Ключевые слова

післядипломна медична освіта; симуляційні технології; навчальні тренажери; практичні навички; люмбальна пункція; майбутні лікарі-неврологи

postgraduate medical education; simulation technologies; training simulators; practical skills; lumbar puncture; future neurologists


Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.


Список литературы

1. Бойко Д.М., Бойко О.С. Цифрова медична освіта та віртуальний пацієнт — особливості впровадження в освітній процес. Мат-ли XVI Всеукраїнської наук.-практ. конф. «Актуальні проблеми розвитку сучасної науки». Полтава, 3 червня 2021 року. 2021:51-52. URL: http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/16473.
2. Бойчук Т.М., Геруш І.В., Ходоровський В.М. Ефективність симуляційних сценаріїв в оптимізації практичної підготовки студентів у закладі вищої медичної освіти України. Медична освіта. 2018;2:50-55. DOI: https://doi.org/10.11603/me.2414-5998.2018.2.8965.
3. Душик Л., Михайличенко В., Цівенко О. Симуляційне навчання у підготовці майбутніх лікарів як спосіб розвитку їхнього практичного досвіду. Теорія і практика управління соціальними системами: філософія, психологія, педагогіка, соціологія. 2021;3:80-91. URL: https://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPIPress/54311.
4. Журавльова Л.В., Лопіна Н.А. Практично-орієнтований кейс-метод навчання в системі безперервної медичної освіти на основі інформаційно-освітніх веб-технологій як спосіб симуляційного навчання: навчально-методичний посібник. Харків, 2019. 76 с. URL: https://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/23802.
5. Ковальова О.М. Впровадження симуляційних технологій навчання в медичну освіту. Неперервна професійна освіта: теорія і практика. Серія «Педагогічні науки». 2019;1(58):36-41. URL: https://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/23836.
6. Корпусенко І.В., Гузенко Б.В., Нор Н.М. Досвід впровадження стимуляційного методу навчання на кафедрі хірургії Дніпровського державного медичного університету. Медична освіта. 2023;1:48-53. DOI: https://doi.org/10.11603/m.2414-5998.2023.1.13826.
7. Люмбальна (спинномозкова) пункція. Діагностичні та лікувальні маніпуляції. Внутрішні хвороби: підручник. Голов. ред.: А. Яремчук-Качмарчик, А.М. Свінціцький, П. Гаєвські. Краків: Практ. медицина, 2018. 1632 с.
8. Спіріна І.Д., Шорніков А.В., Фаузі Є.С. Симуляційна освіта в психіатрії. Медична освіта. 2019;2:36-41. DOI: https://doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.2.10341.
9. Торонченко О.М., М’якінькова Л.О. Використання симуляційних технологій у системі підготовки студентів закладів вищої медичної освіти. Матеріали Всеукраїнської навчально-наукової конференції з міжнародною участю «Сучасна медична освіта: методологія, теорія, практика». Полтава, 19 березня 2020 року. 2020:225-226. URL: http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/14212.
10. Тренажер люмбальних пункцій у дорослого — інструкція та паспорт: переклад з англ. Київ, 2008. 14 с.
11. Уліщенко В.В., Кефелі-Яновська О.І. Актуальність імерсійних технологій навчання у медичній освіті України. Мат-ли наук.-практ. конф. за міжнар. участі «Освітній процес підготовки лікарів в умовах сучасного світу: виклики та перспективи». Київ, 28 вересня 2022 року. 2022:166-169. URL: http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/6869.
12. Центр симуляційних методів навчання імені Андрія Ткаченка. Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика. 2024. URL: https://www.nuozu.edu.ua/s/np/tsentry/tsentr-symuliatsiinoi-medytsyny.
13. Цимбалюк Г.Ю., Черватюк А.М., Крилюк В.О. Оцінка ефективності навчання базовій серцево-легеневій реанімації студентів медичних університетів України. Медицина невідкладних станів. 2025;21(1):103-111. DOI: http://doi.org/10.22141/2224-0586.21.1.2025.1838.
14. Юрій Р.Ф., Башкірова Л.М., Тиравська Ю.В. Роль віртуальних пацієнтів та тренажерів у симуляційному навчанні та клінічній медичній освіті України. Академічні візії. 2023;26:1-14. DOI: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.10334141.
15. Anderson R, Sebaldt A, Lin Y, Cheng A. Optimal training frequency for acquisition and retention of high-quality CPR skills: A randomized trial. Resuscitation. 2019;135:153-161. doi: 10.1016/j.resuscitation.2018.10.033. Epub 2018 Nov 2. PMID: 30391370.
16. Berezutsky V.I. “Virtual patient” as a tool to ensure the quality of high medical education. Prospects and innovations of science. 2021;2(2):257-267. URL: https://doi.org/10.52058/2786-4952-2021-2(2)-257-267.
17. Cheng A, Nadkarni VM, Mancini MB, Hunt EA, Sinz EH, Merchant RM, et al. American Heart Association Education Science Investigators; and on behalf of the American Heart Association Education Science and Programs Committee, Council on Cardiopulmonary, Critical Care, Perioperative and Resuscitation; Council on Cardiovascular and Stroke Nursing; and Council on Quality of Care and Outcomes Research. Resuscitation Education Science: Educational Strategies to Improve Outcomes From Cardiac Arrest: A Scientific Statement From the American Heart Association. Circulation. 2018;7;138(6):e82-e122. doi: 10.1161/CIR.0000000000000583. PMID: 29930020.
18. Yu JH et al. Effects of high-fidelity simulation education on medical students’ anxiety and confidence. PLoS One. 2021;16(5): e0251078. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0251078.
19. Greif R, Lockey A, Breckwoldt J, Carmona F, Conaghan P, Kuzovlev A, et al. European Resuscitation Council Guidelines 2021: Education for resuscitation. Resuscitation. 2021;161:388-407. doi: 10.1016/j.resuscitation.2021.02.016. Epub 2021 Mar 24. PMID: 33773831.
20. Issenberg SB, McGaghie WC, Petrusa ER, Lee Gordon D, Scalese RJ. Features and uses of high-fidelity medical simulations that lead to effective learning: a BEME systematic review. Med Teach. 2005;27(1):10-28. doi: 10.1080/01421590500046924. PMID: 16147767.
21. Katipoglu B, Madziala MA, Evrin T, Gawlowski P, Szarpak A, Dabrowska A, et al. How should we teach cardiopulmonary resuscitation? Randomized multi-center study. Cardiol J. 2021;28(3):439-445. doi: 10.5603/CJ.a2019.0092.
22. Khaniukov OO, Yehudina YD, Hetman MH, Kalashnykova OS. Implementation of the simulative training to provide emergency aid for 6-year students in the internal medicine discipline study (literature review and own experience). Medical Еducation. 2019;(1):124-30. doi: 10.11603/me.2414-5998.2019.1.9282.
23. Korda MM, Shulhai AH, Hudyma AA, Zaporozhan SY. Organization of simulation training at I. Gorbachevskii Ternopil State Medical University, Ministry of Health of Ukraine. Medical Еducation. 2017;(3). doi: 10.11603/me.2414-5998.2017.3.7759.
24. Lam G., Dixon-Woods M. Using clinical simulation to study how to improve quality and safety in healthcare. BMJ Simulation and Technology Enhanced Learning. 2020;6:87-94. DOI: https://doi.org/10.1136/bmjstel-2018-000370.
25. McGaghie WC, Issenberg SB, Barsuk JH, Wayne DB. A critical review of simulation-based mastery learning with translational outcomes. Med Еducation. 2014;48(4):375-385. doi: 10.1111/medu.12391.
26. McGaghie WC, Issenberg SB, Cohen ER, Barsuk JH, Wayne DB. Medical education featuring mastery learning with deliberate practice can lead to better health for individuals and populations. Acad Med. 2011;86 (11):e8-9. doi: 10.1097/ACM.0b013e3182308d37.
27. Onan A, Simsek N, Elcin M, Turan S, Erbil B, Deniz KZ. A review of simulation-enhanced, team-based cardiopulmonary resuscitation training for undergraduate students. Nurse Educ Pract. 2017;27:134-143. doi: 10.1016/j.nepr.2017.08.023. Epub 2017 Sep 4.
28. Popa TO, Nedelea P, Bouros C, Corlade M, Grigorasi G, Haisan A, et al. Simulation of cardiac arrest cases: a pathway for improving the ERC ALS algorithm teaching and learning on medical students. Resuscitation. 2019;142:e69-70. URL: http://dx.doi.org/10.1016/j.resuscitation.2019.06.166.
29. Ruesseler M, Weinlich M, Muller MP, Byhahn C, Marzi I, Walcher F. Simulation training improves ability to manage medical emergencies. Emerg Med J. 2010;27(10):734-738. URL: http://dx.doi.org/10.1136/emj.2009.074518.
30. Srensen JL, stergaard D, LeBlanc V, Ottesen B, Konge L, Dieckmann P, Van der Vleuten C. Design of simulation-based medical education and advantages and disadvantages of in situ simulation versus off-site simulation. BMC Med Educ. 2017;21,17(1):20. doi: 10.1186/s12909-016-0838-3.

Вернуться к номеру