Международный неврологический журнал 4 (90) 2017
Вернуться к номеру
Реабілітація інвалідів — учасників бойових дій в Київській області
Авторы: Матяш М.М.(1), Дикун О.П.(2), Матяш О.М.(3), Гриненко Ю.А.(4)
(1) — Київський медичний університет УАНМ, м. Київ, Україна
(2) — Київський обласний центр медичної статистики, м. Київ, Україна
(3) — Київське обласне бюро медико-соціальної експертизи, м. Київ, Україна
(4) — Український державний медико-соціальний центр ветеранів війни, с. Циблі, Київська обл., Україна
Рубрики: Неврология
Разделы: Клинические исследования
Версия для печати
Резюме
Аналізується стан медико-соціальної експертизи та реабілітації учасників АТО, які проживають в Київській області. Досліджено диспансерну групу ветеранів АТО, стан медичних оглядів та медичної реабілітації учасників АТО, а також результати огляду даного контингенту медико-соціальними експертними комісіями, проаналізовано складання індивідуальних програм реабілітації інвалідів, стан стаціонарного та санаторно-курортного лікування з використанням трьох основних напрямків: медичного, психологічного та соціального.
Анализируется состояние медико-социальной экспертизы и реабилитации участников АТО, проживающих в Киевской области. Исследованы диспансерная группа ветеранов АТО, состояние медицинских осмотров и медицинской реабилитации участников АТО, а также результаты осмотра данного контингента медико-социальными экспертными комиссиями, проанализированы составление индивидуальных программ реабилитации инвалидов и состояние стационарного и санаторно-курортного лечения с использованием трех основных направлений: медицинского, психологического и социального.
The state of medical and social expertise and rehabilitation of the participants of anti-terrorist operation, who live in the Kyiv region, is analyzed. We studied a dispensary group of anti-terrorist operation veterans, the state of medical examination and medical rehabilitation of the participants of anti-terrorist operation, and the results of patients’ examination by medical and social expert commissions. We analyzed the development of individual rehabilitation programs for the disabled persons and the state of stationary and sanatorium-and-spa treatment using three main areas: medical, psychological and social.
Ключевые слова
учасники АТО; інвалідність; реабілітація
участники АТО; инвалидность; реабилитация
participants of anti-terrorist operation; disability; rehabilitation
Вступ
Соціально-політичні й економічні зміни, що відбуваються в українському суспільстві на початку ХXI століття, стосуються практично всіх сторін процесу розвитку особистості. Відбувається поступове усвідомлення цінності самої людини, увага суспільства переноситься на її індивідуальність, ініціативність, самостійність. Суспільство висуває нові вимоги до сучасної особистості — здатність бути самостійним, формування життєвої мети, можливість сформувати особистий вільний вибір, впевненість у собі, незалежність. У зв’язку з цим виникає необхідність уваги до осіб з особливими потребами, у тому числі до інвалідів із числа учасників бойових дій у період адаптації до мирних умов життя. У Київській області проживає більше 61 254 ветеранів війни, із них 11 400 (або 18,6 %) учасників бойових дій, 5021 (або 9,8 %) інвалід війни. Багато ветеранів бойових дій — учасників АТО — 11 761 (19,2 %) станом на 01.01.2017 р. Найважливішим завданням медико-соціальної експертизи є визначення потреби інваліда в соціальному захисті, а особливо в реабілітації, яка відповідно до сучасної концепції має три основні аспекти: медичний, професійний і соціальний.
Сучасна реабілітаційна система для інвалідів має 3 основні періоди: стабілізації, мобілізації (видужання) та реактивізації. Відповідно до завдань зазначених періодів послідовними є: у першому періоді — ліквідація симптомів захворювання, запобігання ускладненням, у другому — визначення компенсаторних можливостей організму та їх максимальний розвиток, а в третьому — відновлення працездатності.
Після повернення до мирного життя в учасників бойових дій, як правило, відсутні досвід роботи (особливо в молодих людей), трудовий стаж, необхідна освіта чи рівень кваліфікації. До стресів, отриманих під час бойових дій, додаються нові, пов’язані з професійним самовизначенням, працевлаштуванням, створенням сім’ї та ін. Важливою умовою успішної соціальної інтеграції інвалідів із числа учасників бойових дій є розробка комплексних програм реабілітації, де основним фактором є індивідуальна програма реабілітації інвалідів, яка, як уже було зазначено, має три аспекти: медичний, професійний і соціальний. При складанні індивідуальної програми реабілітації необхідно брати до уваги всі аспекти фізичного, психологічного та соціального стану інваліда. Багатопланова реабілітаційна робота повинна забезпечити інваліда можливістю інтеграції або реінтеграції в сім’ї та суспільстві за допомогою послідовного використання функціональних можливостей. Медичні реабілітаційні заходи стоять на першому місці, що є базисом для інших реабілітаційних заходів, метою яких є досягнення максимального відновлення функціональної незалежності інваліда. Система медичної реабілітації інвалідів із числа учасників бойових дій має багаторівневий характер у мережі закладів поетапного і послідовного відновного лікування.
Реабілітація інвалідів із числа учасників бойових дій проводиться лікувально-профілактичними закладами: у кабінетах відновного лікування при поліклініках, лікувально-фізкультурних диспансерах, лікарнях відновного лікування, госпіталях для ветеранів війни, реабілітаційних центрах.
Мета: дослідити стан медико-соціальної експертизи та реабілітації учасників бойових дій у Київській області.
Завдання:
— Проаналізувати стан проведення медичних оглядів учасників бойових дій у Київській області.
— Дослідити диспансерну групу учасників бойових дій.
— Проаналізувати стан проведеної медико-соціальної експертизи учасників бойових дій.
— Визначити ефективність реабілітаційних заходів учасників бойових дій.
Ситуація, що складалася в Україні з початком бойових дій на Сході держави, потребувала ефективного лікування постраждалих та реабілітації їх відповідно до закону України «Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту». Відповідно до цього закону визначено, що військовослужбовцям Збройних сил України, Національної гвардії України, СБУ, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в АТО, надається статус учасника бойових дій.
В Указі Президента України від 14.11.2014 року № 880/2014 передбачено забезпечення лікування та реабілітації учасників бойових дій у закладах охорони здоров’я для інвалідів і ветеранів Великої Вітчизняної війни. Рішенням МОЗ України госпіталі ветеранів вій–ни стали регіональними центрами надання реабілітаційної допомоги учасникам АТО, а Український державний медико-соціальний центр ветеранів війни — координаційним центром з організаційно-методичного забезпечення госпіталів ветеранів війни реабілітації учасників АТО.
Міністерством охорони здоров`я проведена своєчасна важлива організаційна робота з метою забезпечення реабілітації бійців АТО, зокрема:
— розроблено «Алгоритм переводу учасників АТО з госпіталів Міністерства оборони в госпіталі ветеранів війни», що дало можливість ефективно використати ліжка госпіталів ветеранів війни під час перенавантаження ліжок військових госпіталів в період бойових дій на Сході країни;
— приведено до єдиної назви госпіталі ветеранів вій–ни (наказ МОЗ № 1020 від 29.12.2014 року «Про внесення зміни до переліку закладів охорони здоров’я»);
— розроблено та затверджено 27.01.2016 р. постановою Уряду № 34 збільшення норм грошових витрат на медикаменти та харчування з 35 до 55 грн; на придбання медикаментів та перев’язувальних засобів — з 40 до 65 гривень на 1 ліжко-день.
Проведені наради (серпень 2015 року, березень 2016 року, низка селекторних нарад) стосовно організації медико-психологічної реабілітації в мережі госпіталів ветеранів війни, за результатами яких:
— створено центри медико-психологічної та психосоціальної реабілітації в таких госпіталях Кіровоградської, Дніпропетровської, Черкаської, Миколаївської, Чернігівської, Полтавської областей, м. Кременчука, м. Києва;
— відкрито відділення відновного лікування захворювань та травм центральної і периферичної нервової системи та опорно-рухового апарату на 35 ліжок (Волинське неврологічне відділення відновного лікування);
— організовано реабілітацію спінальних хворих у Львівському та Київському госпіталях ветеранів війни;
— введено в госпіталях додаткові посади психологів, психіатрів та психотерапевтів (посадами психіатрів укомплектовано 9 госпіталів, психологів — 16 госпіталів; психотерапевтів — 11 госпіталів)
На сьогодні існує 30 госпіталів ветеранів війни у всіх областях України, крім Київської. У табл. 1 наведені дані про кількість учасників АТО, які перебувають у госпіталях ветеранів війни на лікуванні.
/24-1.jpg )
Функцію госпіталя для лікування і реабілітації ветеранів війни в Київській області виконує УДМСЦВВ (с. Циблі), що щомісячно надає місця для стаціонарного лікування.
Ліжковий фонд УДМСЦВВ становить 600 місць. Курс лікування та реабілітації — 21–24 дні. У структурі УДМСЦВВ 2 терапевтичних, 3 неврологічних, 4 кардіо–логічних відділення, хірургічне відділення, відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії, пульмонологічне відділення. У центрі проводиться медична, фізична та психологічна реабілітація бійців АТО, одночасно щоденно перебувають > 50 військовослужбовців, що постраждали під час бойових дій на Сході України. З жовтня 2014 року співробітниками кафедри неврології, психіатрії та рефлексотерапії Київського медичного університету УАНМ у межах співпраці з УДМСЦВВ було проведено > 20 консультативних виїздів і приблизно 100 консультацій. Результатом співпраці кафедри неврології, психіатрії та рефлексотерапії Київського медичного університету УАНМ і УДМСЦВВ стало створення відділення кризових станів, розроблені методичні рекомендації щодо особливостей реабілітації учасників бойових дій на госпітальному етапі в госпіталях ветеранів війни.
За даними Київського обласного центру медичної статистики, в медичних закладах Київської області були взяті на облік протягом звітного року ветерани АТО в кількості 2799 осіб, серед яких 342 особи є інвалідами війни (табл. 2).
/26-1.jpg )
Дані про проведення медичних оглядів та реабілітації учасників бойових дій у зоні АТО наведені в (табл. 3), що надані в розрізі регіонів Київської області, лікувальних закладів обласного підпорядкування та медичних закладів у найбільших містах.
/27-1.jpg )
/28-1.jpg )
З огляду на дані табл. 3 роль військкоматів є не–однозначною, тому що військкомати Білоцерківського, Богуславського, Бородянського, Васильківського, Вишгородського, Києво-Святошинського, Макарівського, Яготинського районів фактично не беруть участі в направленні учасників АТО на реабілітацію до лікувальних закладів, а з іншого боку, військкомати Згурівського (9,1 %), Кагарлицького (7,8 %), Таращанського (5,2 %) районів, навпаки, активно направляють військовослужбовців для проведення медичних оглядів.
Загалом на 01.01.2017 р. були оглянуті 9242 учасники АТО, з них 8132, а це 87,9 %, звернулися до медичних закладів самостійно. Із загальної кількості 9,9 % осіб були визнані здоровими, поставлені на диспансерний облік — 30,2 %, направлені на обстеження до обласних лікувальних закладів — 9,4 %, госпіталізовані до центральних міських лікарень та обласних закладів — 20,8 %, оздоровлені амбулаторно — 49,3 %, потребували санаторно-курортного лікування — 19,8 % осіб.
Незважаючи на проведену велику роботу лікувальними закладами Київської області в диспансерному, амбулаторному, стаціонарному лікуванні, все-таки учасники бойових дій з урахуванням тяжкості, довготривалості та наявності грубих функціональних розладів здоров’я були направлені на огляд до медико-соціальної експертної комісії.
Результати цього огляду за 2016 рік наведені в табл. 4.
/29-1.jpg )
Серед військовослужбовців, які звернулися до МСЕК, лише 77,9 % були визнані інвалідами. З проходженням медико-соціалної експертизи також тісно пов’язаний процес наступної реабілітації інваліда. Варто відзначити, що саме медико-соціальні експертні комісії відіграють дуже важливу роль в цьому процесі. Насамперед від їх активності залежить перебіг реабілітаційного процесу для інваліда.
Для того щоб правильно скласти індивідуальну програму реабілітації, потрібно проаналізувати структуру захворювань інвалідів — учасників АТО (табл. 5).
/30-1.jpg )
/31-1.jpg )
/32-1.jpg )
У табл. 5 ми бачимо, що на першому місці стоять захворювання внаслідок травматичних пошкоджень — 50,8 %, потім хвороби системи кровообігу — 18,1 %, і лише на третьому місці хвороби нервової системи — 9,94 %. Вражаючим є те, що 45,6 % становлять молоді особи від 18 до 39 років.
З огляду на тривалу відстороненість колишніх учасників бойових дій від реалій мирного життя, наявність у багатьох із них ознак соціальної дезадаптації, доцільним є проведення медико-психологічних реабілітаційних заходів на госпітальному етапі реабілітації. Тривалість госпітального етапу визначається вираженістю посттравматичних стресових розладів, а також особливостями перебігу захворювання, ступенем порушення функціональних можливостей організму. Обґрунтованим вважається стаціонарний етап реабілітації за рахунок більш раннього направлення пацієнтів у спеціалізовані відділення та лікарні відновного лікування.
Структура госпіталізованої захворюваності учасників АТО — пацієнтів УДМСЦВВ:
— Пошкодження опорно-рухового апарату — 52,7 % (контрактури суглобів — 24 %, травми кісток та суглобів — 22,5 %, ураження суглобів, артрози — 2,2 %, остеонекроз, остеомієліт — 4 %).
— Ураження нервової системи — 33,3% (невропатії, дорсалгії, радикулопатії — 18 %, посттравматичні невралгії, неврити — 8 %, віддалені наслідки травм голови — 7,3 %).
— Психічні розлади — 6,4 % (реакції на тяжкий стрес та розлади адаптації, невротичні розлади, розлади особистості та поведінки, тривожні розлади, соматоформні розлади).
— Інше — 7,6 %.
Велика роль психологічної реабілітації на госпітальному етапі. Важливо, щоб вона починалася якомога раніше і обов’язково з урахуванням оцінки психологічного стану реабілітанта. Стрес, що пошкоджує психіку, залежить від вихідних психологічних особливостей особистості, які визначають ставлення хворого до захворювання, що в нього розвивається. Своєчасна діагностика і корекція психологічних порушень допоможуть не тільки впоратися зі своїм настроєм, але і визначити його ставлення до проведеного лікування, реабілітаційних заходів, забезпечивши таким чином його активну, усвідомлену участь у своєму видужанні.
Негативні психічні зміни особистості розвиваються після повернення людини до звичайних умов життєдіяльності після перебування в екстремальних обставинах. Найчастіше на цьому етапі відбувається додаткова психотравматизація, коли умови життя для багатьох учасників бойових дій стають джерелом стресу та негативних психічних змін і обставин, що сприяють виникненню посттравматичних проявів у військовослужбовців, звільнених у запас:
— Вилучення особистості із системи соціальних зв’язків із бойовими товаришами.
— Відчуття марності всього, що довелося пережити під час бойових дій.
— Стрес у сім’ї через очікування протягом тривалого часу найстрашнішого, що викликає негативні психічні зміни, і на цьому етапі розпадаються сім’ї, виникає потреба допомагати і самому отримувати допомогу. На цій основі виникає конфлікт.
За даними літератури, серед офіцерів, які брали участь у бойових діях і продовжують військову службу, майже не спостерігаються посттравматичні прояви. Це пояснюється тим, що вони перебувають у тому сере–довищі, що дає їм можливість отримувати психологічну підтримку від своїх товаришів по службі, чого позбавлені звільнені в запас військовослужбовці. У зв’язку з цим виникає потреба створення програм із психологічної адаптації до цивільних умов життя і реабілітації звільнених у запас військово–службовців із числа учасників бойових дій, створення спільнот ветеранів за аналогією з ветеранськими організаціями афганців.
Програма медико-психологічної реабілітації в Київській області для учасників бойових дій є комплексною і включає такі завдання:
— Сприяння у вирішенні особистих проблем.
— Інформування і консультування учасників бойових дій із навичок проведення відпочинку і дозвілля, занять культурою, спортом, туризмом.
— Юридичне консультування з соціальних державних гарантій (навчання, перенавчання, працевлаштування).
— Сприяння в працевлаштуванні і навчанні.
— Психофізіологічна адаптація і психологічна реабілітація учасників бойових дій і членів сімей.
Соціально-психологічна підтримка — складова частина програми з медико-психологічної реабілітації звільнених у запас колишніх військовослужбовців, що є обов’язковою і реабілітаційною.
При організації роботи з колишніми учасниками бойових дій ураховуються такі обставини:
— ставлення до учасника бойових дій як до здорової людини, якій потрібні розуміння і визнання, а не як до хворої;
— психоконсультування і психотерапія всіх членів сім’ї учасника бойових дій для створення необхідної психологічної атмосфери в сім’ї;
— готовність суспільства до емпатійного сприйняття учасників бойових дій, які мають негативні психічні стани, і готовність до їх моральної підтримки;
— підвищення соціальної активності й адаптації учасника бойових дій шляхом інтеграції в систему цінностей соціуму.
Висновки
У результаті проведення аналізу медичних оглядів ветеранів АТО було виявлено, що ними охоплені 9242 учасники, що становить 78,5 % від загальної кількості учасників АТО.
Виділена диспансерна група в кількості 2799 чоловік, що становить 30,2 % від загальної кількості оглянутих у медичних закладах учасників АТО .
Із 439 чоловік (учасників АТО) визнано інвалідами 77,9 %, а тих, хто втратив працездатність, — 22,1 %.
Реабілітаційні заходи на рівні районів Київської області в стаціонарних лікувальних закладах є ефективними на сьогодні, але потребують свого вдосконалення в частині фізичного, психологічного та соціального адаптування.
Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів при підготовці даної статті.
Список литературы
1. Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту: закон України від 01.07.2014 р. № 1547-VII [Електрон–ний документ]. — Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1547-18.
2. Про невідкладні заходи із забезпечення державної безпеки: Указ Президента України від 04.11.2014 р. № 880/2014 [Електронний документ]. — Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/880/2014.
3. Про внесення зміни до переліку закладів охорони здоров’я: Наказ МОЗ від 29.12.2014 р. № 1020 [Електронний документ]. — Режим доступу: http://www.moz.gov.ua/ua/portal/dn_20121207_1020.html.
4. Про збільшення норм грошових витрат на харчування та медикаменти в закладах охорони здоров’я для ветеранів війни: Постанова уряду від 27.01.2016 р. № 34 [Електронний документ]. — Режим доступу: http://xn-80aagahqwyibe8an.com/kabineta-ministriv-postanovi/postanova-vid-sichnya-2016-pro-zbilshennya102698.html.
5. Матяш М.М. Український синдром: особливості посттравматичного стресового розладу в учасників антитерористичної операції // Український медичний часопис. — 2014. — № 6(104). — С. 124-127.
6. Матяш М.М. Соціально-стресові розлади у структурі українського синдрому // Український часопис. — 2016. — № 3(113). — С. 118-121.
7. Актуальные проблемы неврологии и нейрореабилитации: Сборник научных работ / По. общ. ред. проф. В.А. Малахова. — Х.: Апостроф, 2012. — 166 с.
8. Шклярська О. Реабілітація ветеранів АТО: як повернути до мирного життя кожного [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://ua.racurs.ua/1345-gospital-reabilitacija.
9. Барміна Г. Медико-психологічна та реабілітаційна допомога учасникам АТО // Аптека. — 23.02.2015. — № 978(7).
10. Аналіз організіції роботи зі зверненнями громадян, що надійшли до МОЗ України у 2016. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.moz.gov.ua/ua/portal/az_2016_12.html.